... Тричі вбивця той, хто вбиває думку (Р. Ролан) ...
Науково-практична Інтернет-конференція 10.12.2015 - Секція №2
Хоча потреба в реформуванні місцевого самоврядування в Україні обговорювалася на усіх рівнях протягом усіх років незалежності, спроби його здійснити досі не були успішними. Сьогодні децентралізація – це вже не просто бажання поліпшити публічне управління, а необхідна передумова виходу з політичної кризи, яка склалася в Україні, адже система місцевого самоврядування в Україні з погляду ефективності управління значно відстає від сучасних вимог.
У результаті тривалих наукових і політичних дискусій вітчизняному політикуму вдалося визначитися з принциповими підходами щодо реформування системно-структурної організації місцевого самоврядування. Цей консенсус зафіксовано в Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, затвердженій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2014 р. № 333-р. Згідно з Концепцією, реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в України планується реалізувати шляхом: визначення обґрунтованої територіальної основи для діяльності органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади; створення належних матеріальних, фінансових та організаційних умов для забезпечення здійснення органами місцевого самоврядування власних і делегованих повноважень; розмежування повноважень у системі органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади на різних рівнях адміністративно-територіального устрою за принципом субсидіарності; розмежування повноважень між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування на засадах децентралізації влади; запровадження механізму державного контролю за відповідністю рішень органів місцевого самоврядування та якістю надання населенню публічних послуг Конституції та законам України; максимального залучення населення до прийняття управлінських рішень тощо.
Логічним продовженням і найважливішим кроком на шляху до здійснення згаданої вище Концепції стали результати роботи Конституційної комісії, створеної за указом Президента України навесні 2015 р. На засіданні Конституційної Комісії 26 червня 2015 р. з урахуванням висновків Венеціанської комісії було затверджено зміни до Основного Закону України щодо децентралізації. На пленарному засіданні 16 липня 2015 р. Верховна Рада України підтримала цей проект і направила його до Конституційного Суду України. 30 липня Конституційний Суд України підтвердив відповідність законопроекту щодо децентралізації вимогам статей 157 і 158 Конституції України, а 31 серпня Верховна Рада України схвалила постанову про його попереднє схвалення (№2217а/П1). 
Основні положення схваленого законопроекту в аспекті системно-структурної організації влади на місцях зводяться до наступного:
– місцеві державні адміністрації ліквідуються; виконавчу владу в районах і областях, у Києві та Севастополі здійснюватимуть префекти, котрих призначатиме на посаду та звільнятиме з посади Президент України за поданням Кабінету Міністрів України;
– префект на відповідній території: здійснюватиме нагляд за додержанням Конституції і законів України органами місцевого самоврядування; координуватиме діяльність територіальних органів центральних органів виконавчої влади та здійснює нагляд за додержанням ними Конституції і законів України; забезпечуватиме виконання державних програм; буде спрямовувати й організовувати діяльність територіальних органів центральних органів виконавчої влади та забезпечувати їх взаємодію з органами місцевого самоврядування в умовах воєнного або надзвичайного стану, надзвичайної екологічної ситуації; здійснюватиме інші повноваження, визначені Конституцією та законами України;
– змінюється адміністративно-територіальний устрій України і, відповідно, територіальна основа місцевого самоврядування; адміністративно-територіальними одиницями стануть громади, райони і регіони;
– уточнено поняття первинного суб'єкта місцевого самоврядування – територіальної громади; визначено, що її становлять мешканці поселення чи поселень відповідної громади як первинної ланки адміністративно-територіального устрою;
– система органів місцевого самоврядування базового рівня (органів громади) залишається без змін: представницький орган (рада) та виконавчі органи;
– сільський, селищний, міський голова перейменовується на голову громади, але зберігає свій подвійний статус: він головує на засіданнях ради громади й очолює виконавчий орган місцевого самоврядування громади;
– районні та обласні ради зберігають свій статус як органи місцевого самоврядування, що відповідно представляють спільні інтереси територіальних громад району, області; водночас вони отримують право створювати власні виконавчі органи, котрі реалізовуватимуть спільні інтереси вищеназваних територіальних громад;
– районна рада, обласна рада призначатиме і звільнятиме голову виконавчого комітету ради і за його поданням формуватиме склад цього органу;
– строк повноважень голови громади, депутатів ради громади, районної, обласної ради, обраних на чергових виборах, планується повернути до первинного стану, передбаченого Конституцією України 1996 р., – 4 роки;
– конституційно закріплюється, що розмежування повноважень між органами місцевого самоврядування громад, районів, областей визначається законом на основі принципу субсидіарності;
– закріплено положення, що виконавчим органам місцевого самоврядування громади, виконавчим комітетам районної, обласної ради відповідно до закону можуть бути делеговані окремі повноваження органів виконавчої влади; держава фінансуватиме здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України і передаватиме органам місцевого самоврядування відповідні об'єкти державної власності;
– виконавчі органи місцевого самоврядування громади, виконавчий комітет районної, обласної ради з питань здійснення ними делегованих повноважень органів виконавчої влади будуть підконтрольними органам виконавчої влади, що делегували такі повноваження;
– у разі ухвалення головою громади, радою громади, районною, обласною радою акта, що не відповідає Конституції України, створює загрозу порушення державного суверенітету, територіальної цілісності чи загрозу національній безпеці, Президент України матиме право зупиняти дію відповідного акта з одночасним зверненням до Конституційного Суду України, тимчасово зупиняти повноваження голови громади, складу ради громади, районної, обласної ради та призначати тимчасового державного уповноваженого.
За підсумками комплексного аналізу майбутніх змін у системно-структурній організації місцевого самоврядування можна дійти висновку, що в Україні зберігається європейська континентальна модель місцевого самоврядування, набуваючи цілісності на всіх рівнях адміністративно-територіального устрою. Дифузія державної й муніципальної влади на рівні районів та областей зникає, разом із тим зберігається державний нагляд за законністю функціонування місцевого самоврядування. Ліквідація місцевих державних адміністрацій як місцевих органів виконавчої влади загальної компетенції закономірно призведе до передачі (делегування) відповідних повноважень виконавчим комітетам обласних і районних рад. Запровадження принципу субсидіарності означитиме перенесення центру тяжіння на базовий рівень – рівень громад. Водночас пропоновані зміни надають можливість для запровадження в Україні повноцінної системи регіонального та районного самоврядування. 
 
 

Add comment


Security code
Refresh


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2019
May
MoTuWeThFrSaSu
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція