... Приклад діє сильніше погрози (П. Корнель) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 23.02.2017 - СЕКЦІЯ №6
На етапі сучасного розвитку держави та права, необхідно звернути увагу на осіб «вільних професій» та сприяння їх розвитку державою, про справедливість в теорії та на практиці. А саме про систему оподаткування діяльності таких осіб. Конституцією України зобов’язано кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Цей обов’язок не оминає і адвокатів. Адвокат в Україні – це в першу чергу правозахисник, якому держава повинна повністю сприяти, зокрема, давати можливості обирати між кількома можливими варіантами способи оподаткування його доходів.
До такої професійної діяльності згідно п. 14.1.226. ст. 14 Податкового кодексу України, належить участь у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю. Більшість цих осіб не мають на меті отримання прибутку [1]. 
На даному етапі нашої держави та в зв’язку з такими доповненнями в законодавстві як Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» детальніше хотілося б розглянути адвокатську діяльність, та оподаткування адвокатів як осіб які провадять незалежну професійну діяльність[2]. Хоча адвокатура і не є державним інститутом але я вважаю, що вона виконує цілком державні функції такі як захист прав, свобод та інтересів громадян, відновлення порушеного права, що є першочерговими завданнями для державних органів. 
Але практика показує, що деякі положення щодо ринку юридичних послуг не відповідають міжнародним стандартам. Відтак згідно пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України самозайнятою особою – є платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Згідно вищевказаного, адвокат - є особою яка здійснює незалежну професійну діяльність, не має на меті прибутку, тому не може вести підприємницьку діяльність .При цьому ж і саме законодавство забороняє адвокату бути підприємцем. Доходи які будуть отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в п. 167.1ст. 167 ПКУ [1].
Проте ж є суттєва різниця між фізичними особами підприємцями та особами які проводять незалежну професійну діяльність. Як я зазначала вище адвокати не мають не меті отримання прибутку. Але для того щоб хоч трохи зменшити податковий натиск та вибрати спрощену систему оподаткування вони вимушені створювати бюро, агенції або все ж таки реєструватися як фізична особа підприємець. Це на нашу думку порушує як мінімум такі конституційні принципи як рівність та справедливість. 
З приводу вдосконалення оподаткування адвокатської діяльності, народним депутатом Дмитром Лубіним був поданий проект закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо вдосконалення застосування спрощеної системи оподаткування самозайнятими особами)» [3].
На нашу думку проект в цілому є позитивним. Він передбачає перехід осіб які провадять незалежну професійну діяльність в тому числі і адвокатів на спрощену систему оподаткування не створюючи адвокатські бюро та агенції без нагальної на те потреби. Це в деякій мірі забезпечує рівність прав адвокатів та адвокатських бюро, агенцій. Також згідно цього проекту зменшується фіскальний натиск на адвокатів. Ще одним з позитивних моментів є те, що адвокатам не потрібно буде реєструватись як фізичні особи – підприємці задля переходу на спрощену систему оподаткування. Але звичайно проект на нашу думку потрібно ще доопрацьовувати, щоб уникнути колізій в законодавстві. 
  Для чіткого і недвозначного вирішення проблеми оподаткування адвокатської діяльності в новій редакції Закону України «Про адвокатуру» варто прописати пряму норму, в якій закріпити право адвоката бути платником єдиного податку – перебувати на спрощеній системі оподаткування. При цьому, варто відповідні зміни та доповнення внести і до самого Податкового кодексу України. 
Отже, підсумовуючи вищезазначене на сучасному етапі розвитку держави, вона повинна більше піклуватися про осіб які займаються незалежною професійною діяльністю, а оподаткування повинно проходити менш збитково та під меншим фіскальним натиском. Тільки тоді буде більше перспектив для розвитку та вдосконалення діяльності адвокатів, що сприятиме більш якісному захисту прав, свобод та інтересів населення.
 
Список використаних джерел:
1. Податковий кодекс України: Закон України за станом на 01 січня 2017 р. // Верховна Рада України. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17
2. Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя): Закон України за станом на 2 чрвня 2016 р. // Верховна Рада України. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1401-19
3. Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо вдосконалення застосування спрощеної системи оподаткування самозайнятими особами): проект закону від 23 січня 2015 р. // Верховна Рада України. – [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=53675 {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
Серпень
ПнВтСрЧтПтСбНД
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція