... Таємниця успіху у тому, щоб бути готовим скористатися зі слушної нагоди, коли вона настане (Б. Шоу) ...

Головне меню


LLE.ru
Регистрация ООО
Науково-практична Інтернет-конференція 13.04.2017 - СЕКЦІЯ №1
Актуальність теми дослідження пов’язана з двома причинами. По-перше, з масовим характером злочинів проти довкілля, які фіксуються в сьогоднішній Україні. Причиною такого явища є недосконалість діючого законодавства, яке не забезпечує ефективної охорони природних багатств. По-друге, юридична відповідальність за порушення у цій сфері є важливим складовим елементом правового захисту природних об’єктів, забезпечення раціонального природокористування, відновлення їх стану та можливості отримання компенсації за їх пошкодження та незаконне користування. У вирішенні цієї проблеми може бути використаний історичний досвід з охорони землі, надр, лісів, фауни, пам’яток природи та культури накопичений в часи існування Радянської України.
Аналіз публікацій показує, що питання, пов’язані з дослідженням юридичної відповідальності за правопорушення у сфері довкілля в 20–40-х роках минулого століття, були темою, якої зрідка торкалися науковці. У більшості випадків питання правової охорони природи цього історичного періоду розглядались побіжно при дослідженні загальних проблем радянського адміністративного, кримінального та екологічного законодавства. Фрагментарно ця тема досліджувалась в працях Б.М. Бабія, І.Й. Бойко, Ю.А. Вовка, А.П. Гетьмана, Л.І.Дембо, Б.В. Кіндюка, В.К. Матвійчука, В.Л. Мунтяна, В.К. Попова, В.І. Семчика, М.І.Титова, І.Б. Усенка, Ю.С. Шемшученка. У цілому юридична відповідальність за правопорушення у сфері охорони природи в часи існування УСРР потребує своєї подальшої систематизації, розгляду та розробки.
Метою роботи є дослідження особливостей юридичної відповідальності за правопорушення у сфері охорони природи в часи існування Радянської України.
Викладення матеріалів дослідження необхідно розпочати з розгляду джерел права, якими регламентувалась юридична відповідальність за правопорушення у сфері довкілля. До їх числа належить Адміністративний кодекс 1927 р., Кримінальний кодекс УСРР 1927 р., Гірниче положення СРСР та Загальні начала землекористування і землевпорядження 1928 р. та ін. нормативно-правові акти. Виходячи з цього, необхідно розглянути юридичну відповідальність за правопорушення стосовно тих об’єктів, які знайшли відображення у відповідних нормативно-правових актах: а) земля; б) надра; в) ліси; г) правила полювання; д) охорона пам’яток природи та культури.
І. Охорона землі. Юридична відповідальність за правопорушення, пов’язана з цим природним об’єктом, регламентувалася Земельним кодексом УСРР 1922 р. Після утворення СРСР охорона природи почала регламентуватися загальносоюзним законодавством, що знайшло відображення в Загальних началах землекористування і землевпорядження 1928 р. Основною метою цього нормативно-правового акта було проведення колективізації та правового закріплення позбавлення селян їхніх земельних наділів. Таким чином, у цій постанові знайшов відображення злочинний підхід радянської верхівки до змушення селян вступати до колгоспів. Згідно з цим нормативно-правовим актом, земля передавалася в колективне трудове користування для ведення сільськогосподарських робіт, але на такі колективи накладався обов’язок з правильного ведення землекористування, недопущення, виснаження та погіршення земельного фонду. 
ІІ. Охорона надр. Юридична відповідальність за правопорушення правил користування надрами спочатку регламентувалася Гірничим положенням СРСР від 9 листопада 1927 р. Цей нормативно-правовий акт став основою Гірничого кодексу СРСР в Українській РСР, який набрав чинності 1 липня 1928 р. Згідно з цим нормативно-правовим актом вводилась монополія держави на розробку надр і на родовища уранових та інших радіоактивних руд. За порушення правил положень Гірничого кодексу за наявності відповідних дозволів установлювалася адміністративна відповідальність, а у випадках такого користування без дозвільних документів – кримінальна. Так, Гірничій кодекс УСРР передбачав відшкодування збитків, заподіяних у разі порушення правил використання надр та видобутку природних копалин. Одночасно з цим Кримінальний кодекс УСРР 1927 р. встановлював відповідальність за злочини, пов'язані з розробкою надр [1]. Так, згідно із ст. 84, злочином вважалася розробка надр землі без отримання на це в необхідних випадках установленого дозволу. За такі дії передбачалося позбавлення волі, або примусові роботи на строк до шести місяців, або штраф до п'ятисот карбованців. Як вказує І.Й. Бойкой, кримінальний кодекс УСРР 1927 р. відобразив процес посилення кримінальних репресій [2, с.353].
ІІІ. Охорона лісів. Юридична відповідальність за правопорушення, пов’язані з цим природним ресурсом, знайшла відображення в затвердженому ВУЦВК 12 жовтня 1927 р. Адміністративному кодексі УРСР [3]. Так, ст. 74 цього акта давала право застосувати штрафи місцевим Радам за порушення правил охорони лісів у разі, коли завдана шкода була більше 15 крб. чи коли таке правопорушення особа вчиняла вперше. У свою чергу ст. 75 регламентувала право районних виконавчих комітетів залежно від соціального, матеріального стану правопорушника та обставин порушення накладати штрафи розміром від подвійної вартості завданої шкоди з конфіскацією знарядь порушення. У випадках якщо правопорушник не мав можливості сплатити штраф, районні виконавчі комітети мали право замінити його примусовою працею на лісних або інших роботах строком до одного місяця. При добровільній оплаті накладеного штрафу протягом 10 днів, починаючи з моменту винесення постанови, розмір штрафу зменшувався на 25 %. Згідно із ст. 76, предмети, добуті самовільним користуванням у лісах, підлягали конфіскації в порушників та передачі лісовій адміністрації. У свою чергу ст.ст. 77, 78 установлювали порядок розподілення сум штрафів, накладених районними виконавчими комітетами та сільськими радами. До складу Адміністративного кодексу входили «Такси штрафів за лісові правопорушення», які встановлювали розмір сплати за незаконні рубки та пошкодження лісу в залежності від віку та розміру дерев. Одночасно з цим нова репресивна політика знайшла відображення у змісті змін внесених до КК УСРР 1927 р. Так, у кодифікованому акті появилася ст. 82, згідно з якою встановлювалась відповідальність за порушення законів та правил, установлених відносно охорони лісів від знищення та винищення, розкрадання. На практиці це означало використання положень Закону «Про ліси УСРР», у якому знайшли відображення правила та інструкції, спрямовані на охорону та збереження цього природного ресурсу. При цьому кримінальна відповідальність згідно із ст. 82 наставала у випадках, коли розмір завданої шкоди, розрахований за прийнятими таксами, перевищував п'ятнадцять карбованців або такі дії відбувалися особами, до яких раніше застосовувалися заходи адміністративного впливу за лісові правопорушення. Згідно з ч. 1 ст. 82, за такі дії передбачалося позбавлення волі на строк до шести місяців, або примусові роботи на той самий термін, або штраф до двохсот карбованців у всіх випадках з конфіскацією знарядь злочину.
ІV. Правила полювання. Юридична відповідальність за порушення правил полювання і рибальства регламентувалася Адміністративним кодексом УСРР від 12 жовтня 1927 р. Так, за лов риби волоком та іншим приладдям установлювався штраф у розмірі подвійної вартості разового дозвільного квитка. Зміни в доктринальних підходах стосовно регламентації полювання знайшли відображення в Постанові РНК УРСР «Основні правила полювання» від 21 січня 1939 р. Так, згідно з п. 8 вводилися заборони на полювання за допомогою отрути, розорення нір, гнізд, сітками, петлями, з борзими собаками. У свою чергу п. 9 вводив заборону на полювання бобрів, диких кіз, оленів, кабанів, куниць, глухарів, фазанів. Паралельно з цим до норм Кримінального кодексу 1927 р. увійшла ст. 137, згідно якої встановлювалась відповідальність за знищення морських котиків та морських бобрів. У законі зафіксовані чотири ознаки зовнішньої сторони злочину: а) заборонений час; б) недозволені місця; в) недозволена зброя; г) недозволені способи та прийоми. За такі дії ст. 137 регламентувала позбавлення волі, або примусові роботи на строк до одного року, або штраф до п'ятисот рублів, з обов'язковою конфіскацією незаконно добутого у всіх випадках. На додаток до цього стаття передбачала конфіскацію або без такої знарядь лову і суден з їх обладнанням, які служили для незаконного промислу. Згідно з ч. 2 ст. 137, до злочинів належав промисел морських котиків і морських бобрів у відкритому морі та морських бобрів у трьохмильній прибережній смузі. За такі дії передбачалось позбавлення волі, або примусові роботи на строк до одного року, або штраф до п'ятисот рублів, з обов'язковою конфіскацією незаконно добутого у всіх випадках і з конфіскацією знарядь лову та суден з їх обладнанням. 
V. Пам’ятки культури та природи. Юридична відповідальність у цій сфері регламентувалась на основі Постанови ВУЦВК і РНК УСРР «Про пам’ятки культури и природи» від 16 червня 1926 р. Згідно з цим актом, установлювалась відповідальність посадових осіб за передачу земель під пам’ятками культури та природи під обробку або розробку природних багатств, а також у них заборонялося полювання, ловля звірів, птахів, риби.
У результаті проведеної роботи можна зробити такі висновки. Радянське законодавство цього історичного періоду встановлювало юридичну відповідальність за правопорушення, пов’язані з обмеженим числом природних об’єктів: земля, надра, ліси, полювання, пам’ятки природи та культури. В якості мір покарання використовувалось позбавлення волі, примусові роботи, накладання штрафу, конфіскація незаконно добутого та знарядь злочину.
 
Список використаних джерел:
1. Уголовный кодекс УССР. Харьков: Изд-во Наркомюста УССР, 1927. – 135 с. 
2. Бойко І.Й. Правове регулювання цивільних відносин в Україні (IX–XX ст.): навч. посіб. [для студ. вищих навч. закл.] / І.Й. Бойко. – К.: Атіка, 2012. – 348 с.
3. Адміністративний кодекс УСРР. Х.: Изд-во Наркомюста УСРР, 1928. – 78 с. 
 
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2017
Червень
ПнВтСрЧтПтСбНД
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930  
У якій, на Вашу думку, сфері державної діяльності принцип справедливості реалізується найгірше?
 
На Вашу думку чи є, на сьогодні, основним змістом діяльності органів державної влади забезпечення верховенства права в Україні?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція