... Таємниця успіху у тому, щоб бути готовим скористатися зі слушної нагоди, коли вона настане (Б. Шоу) ...

Головне меню


LLE.ru
Регистрация ООО
Науково-практична Інтернет-конференція 13.04.2017 - СЕКЦІЯ №5
Актуальність теми дослідження. Використання поліграфа у процесі протидії злочинності зумовлена високою ефективністю у перевірці доказів сторін та можливістю виявити нові фактичні обставини, які не були досліджені до цього, а також забезпечує отримання додаткової інформації, яка прямо або ж частково пов’язана з об’єктом розслідування та дозволяє за короткий проміжок часу зробити оцінку достовірності інформації, яка була повідомлена підозрюваним.
Метою даного дослідження є визначення ролі та необхідності застосування поліграфа у процесі допитування особи, що, беззаперечно, сприятиме швидшому розкриттю і розслідуванню злочинів, а також забезпечить попередженню їх у майбутньому.
Застосування поліграфу у процесі допиту підозрюваного досліджувало багато науковців. Зокрема такі як: С.І. Журін, А.Р. Москалюк, С. Бєлкін, І.Ф. Пантелєєв, О.М. Ларін, П.А. Елькінд, Т.В. Михальчук, В.І. Коміссаров, А.М. Волик, О.В. Белюшина, О.І. Мотлях та інші. Проте не дивлячись на достатню кількість публікацій, дане питання лишається не вирішеним.
Виклад основного матеріалу. Поліграф або ж «детектор брехні» є різновидом психофізіологічної апаратури. Це комп’ютерний технічний засіб, що відповідно до його технічних характеристик здійснює реєстрацію змін психофізіологічних реакцій людини у відповідь на пред’явлення за спеціальною методикою певних психологічних стимулів, не завдає шкоди життю, здоров’ю людини та навколишньому середовищу [5]. Застосування поліграфа дозволяє фахівцям робити висновки про правдивість відповідей, а також отримати необхідну інформацію та виявити ту, яку приховує опитувана особа. Науково-технічний засіб, що використовується у кримінальному процесі, можна визначати як сукупність приладів, пристроїв, апаратури, інструментів та матеріалів, що використовуються відповідно до закону спеціально уповноваженими особами для досягнення науково-обґрунтованого результату, який сприяв би захисту прав та законних інтересів учасників кримінального процесу, швидкому та повному розкриттю злочинів і викриттю осіб, винних у їх вчиненні [6, с. 8]. До основних фізіологічних показників, які реєструються поліграфами, відносяться: ритм дихання, інтенсивність потовиділення та рівень кров’яного тиску. Також деякі детектори здатні порівнювати напругу голосових зв’язок, фіксувати розширення капілярів і реакцію зіниць очей.
Основою у використанні поліграфа є той факт, що коли особа бажає приховати вагому для неї інформацію, то рівень стресу в її організмі буде вищим, про що будуть свідчити її фізіологічні показники.
У ч. 3 ст. 28 і ст. 32 Конституції України закріплено принцип застосування поліграфа в Україні, а саме: «Жодна людина без її згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам» [1]. На даний момент на території України не існує законодавчої бази, яка б регулювала застосування поліграфу. Саме відсутність чіткого законодавчого закріплення є основною перепоною в отриманні важливої інформації для кримінального розслідування. Проте існують нормативно-правові акти, які в непрямій мірі регламентують застосування поліграфа. Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» у ст.8 закріплює право органів, які здійснюють таку діяльність, опитувати осіб за їх згодою. Тобто використання поліграфа розглядається як різновид опитування. Проте дані, які отримані за допомогою використання поліграфа не можуть бути доказами у справі, вони слугують орієнтирами для збору офіційних доказів. Проведення тестування на поліграфі не суперечить діючій правовій базі, правовим нормам законодавства України і не порушує прав людини. Таким чином, працює принцип «що не заборонене, те дозволено».
Розвиток науки та техніки призводить до вдосконалення наявних та створення нових засобів виробництва. Їх поява є втіленням досягнень науки і техніки та сприяє підвищенню ефективності реалізації завдань в окремих сферах суспільного життя. Одна з них – це сфера суспільних відносин, зумовлених протидією злочинності. Проникнення в неї сучасних технологій, розроблення специфічних апаратів, приладів та прийомів роботи з ними, всебічне впровадження у практику попередження та розслідування злочинів призводить до виникнення низки проблемних питань, що потребують невідкладного розв’язання [4, с. 23]. 
Варто зазначити, що чинне законодавство передбачає такі умови застосування поліграфа як: отримання письмової згоди опитуваної особи на використання щодо неї поліграфа; проведення інтерв’ю та інтерпретація його результатів тільки працівником, який пройшов відповідне навчання та отримав допуск до такої роботи; застосування тільки сертифікованих пристроїв. 
Під час застосування поліграфа, реєструються швидкоплинні реакції організму людини у відповідь на запитання, що їй задаються, а це дає змогу виявити матеріальні ознаки ідеальних слідів пам’яті особи, яка є носієм інформації. Проте, необхідно зауважити, що критики використання поліграфа наводять чимало фактів про психопатичні особистості, які не відображають змін фонових фізіологічних параметрів навіть при запереченні скоєних нею жорстоких злочинів. І навпаки, людина, яка не здійснювала злочин, але зіткнулася з його проявом (наприклад, виявила труб вбитого), може демонструвати ті фізіологічні параметри, які властиві особі, що вчинила злочин.
Частина науковців притримуються думки, що поліграф варто застосовувати не стільки для одержання доказів, а для здійснення психологічного впливу на особу, яку підозрюють у вчиненні злочину. Такі вчені, як І.Ф. Пантелєєв, О.М. Ларін, П.А. Елькінд вважають, що встановити правду за допомогою поліграфа неможливо, а процес застосування детектора брехні є однією з форм примусу та недозволених методів проведення розслідування. До того ж ця процедура принижує честь та гідність людини [3, с. 80]. Дана позиція має право на існування, адже її підкріплено положеннями чинного КПК України. Серед джерел доказів взагалі не йдеться про результати дослідження на поліграфі. Крім того, у жодній нормі КПК України немає прямої вказівки про підстави для його застосування в процесі досудового розслідування. 
Професор В.І. Комісаров вважає, що у випадку ухвалення рішення про застосування поліграфа слідчий повинен: запросити захисника (якщо передбачається допитувати підозрювану чи обвинувачену особу), педагога, перекладача (якщо передбачається допитувати неповнолітню чи глухоніму особу); встановити психологічний контакт з учасниками допиту; роз’яснити права і обов’язки всім учасникам допиту, про що зробити відповідну помітку у протоколі слідчої дії; роз’яснити останнім зміст, умови, порядок проведення слідчої дії та особливості використання інформації, одержаної під час тестування; пересвідчитися, що випробуваний зрозумів слідчого, і роз’яснити йому право відмовитися від тестування; одержати в писемній формі згоду пройти тестування з використанням поліграфа; попередити оператора про кримінальну відповідальність за свідомо неправдиву розшифровку поліграми, а, можливо, і за розголошення таємниці попереднього слідства; занести до протоколу допиту зауваження та заяви його учасників. Лише після цього можна розпочати процедуру тестування [2, c. 43-47].
Необхідно зазначити, що інформація, отримана в результаті проведення психофізіологічної експертизи з використанням поліграфа, є непрямим доказом і підтверджує значимість ознак, які можуть вказувати на наявність приховуваної інформації про обставини злочину або на щирість відповідей на поставлені запитання.
Висновки. Отже, застосування поліграфа у процесі допитування особи є ефективним методом для отримання потрібної для розслідування інформації. На сьогоднішній день розроблення законодавчого закріплення перспектив використання в діяльності правоохоронних органів України даного пристрою є необхідним, тому що це дасть можливість усунути недоліки та підвищити технічну оснащеність слідчих, що, в свою чергу, принесе користь для досягнення цілей судочинства та забезпечить конституційні права і свободи його учасників. На даний період часу, використання поліграфу як засобу у протидії злочинності має невизначений процесуальний характер, а перспектива розвитку застосування даного пристрою залежить від введення в КПК України норми, яка б регулювала порядок його використання. Саме це забезпечить швидше розслідування і виявлення злочинців, а також дозволить зменшити показники незаконних засуджень та притягнення невинуватих осіб до кримінальної відповідальності. 
 
Список використаних джерел:
1. Конституція України: чинне законодавство станом на 01 жовтня 2015 р.: Офіц. Текст. – К.: Алеерта, 2015. – 80 с.
2. Комиссаров В.И. Использование полиграфа в борьбе с преступностью / В.И. Комиссаров // Законность. – 1995. – №11. – С. 43-47.
3. Криминалистика и паракриминалистика: науч.-практ. и учеб. пособие / А.М. Ларин. – М.: БЕК, 1996. – 179 с.
4. Михальчук Т.В. Використання інформації, отриманої телекомунікаційним шляхом, у розслідуванні злочинів: дис. канд. наук Т.В. Михальчук. – Київ. нац. ун-т внутр. справ. – К., 2009. – 224 с. 
5. Наказ Міністерства доходів і зборів України «Про використання поліграфів у діяльності Міністерства доходів і зборів України та його територіальних органів» від 02.08.2013. – № 329.
6. Пунда О.О. Використання даних, отриманих у результаті застосування науково-технічних засобів, для доказування у кримінальному процесі: автореф. дис. канд. юрид. наук / О.О. Пунда. – К., 2002. – С. 8. 
 
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2017
Серпень
ПнВтСрЧтПтСбНД
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   
У якій, на Вашу думку, сфері державної діяльності принцип справедливості реалізується найгірше?
 
На Вашу думку чи є, на сьогодні, основним змістом діяльності органів державної влади забезпечення верховенства права в Україні?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція