... Сміливі думки відіграють роль передових пішаків в грі, вони гинуть, але забезпечують перемогу (І. Гете) ...

Головне меню


LLE.ru
Регистрация ООО
Науково-практична Інтернет-конференція 13.04.2017 - СЕКЦІЯ №5
На сьогодні призначення експертизи на етапі досудового розслідування є надзвичайно поширеним явищем, оскільки за допомогою її проведення вдається з’ясувати певні особливості вчиненого кримінального правопорушення, зробити порівняльні дослідження тощо. 
Особливого загострення в останні часи набула проблема здійснення примусового відібрання біологічних зразків для експертного дослідження. Аналіз відеоматеріалів з мережі Інтернет, висловленої критики та матеріалів слідчої практики дійсно свідчить про існування проблем регламентації порядку та умов примусового відібрання біологічних зразків у осіб [6]. Незважаючи на відсутність методики проведення таких дій, передбачені Конституцією України права людини в частині заборони проведення дослідів над нею, права на життя, особисту недоторканність та захист здоров’я повинні гарантуватися належним чином. 
Як зазначає Н.О. Зубова, зразки для експертного дослідження мають отримуватися відповідно до норм чинного законодавства та морально-етичних норм. Доказове значення висновків експерта, що базуються на дослідженні зразків, отриманих з порушенням процесуального законодавства, можуть бути поставлені під сумніви [2, с. 262].
Слід враховувати, що міжнародні документи і національне законодавство не передбачають можливості застосування примусу судово-медичними експертами або лікарями, залученими до відібрання біологічних зразків. Тому застосовувати його на виконання ухвали слідчого судді
про примусове відібрання біологічних зразків особи, яка відмовилася
надати їх добровільно, повинні слідчий, прокурор [1, с. 228]. Оскільки примусове вилучення у людини біологічних зразків безпосередньо зачіпає її особисту недоторканність, доцільним уявляється обмеження примусу певними вимогами. Зокрема, мова може йти про можливість отримання зразків для порівняльного дослідження із застосуванням примусу в тому випадку, якщо іншими способами не можна встановити істотну обставину у кримінальному провадженні. Перш ніж приступити до примусового відібрання біологічних зразків для проведення експертизи, слідчий повинен вжити всіх заходів, щоб переконати особу надати такі зразки добровільно [5, с. 325]. Проте такий примус повинен бути вмотивованим та у жодному разі не повинен загрожувати життю чи здоров’ю особи, принижувати її честь та гідність, а також порушувати інші гарантовані Конституцією України права.
Кримінальний процесуальний кодекс України (далі – КПК України) у ст. 245 передбачає, що у разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки для проведення експертизи, слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, що розглядається в порядку, передбаченому статтями 160-166 КПК України, має право дозволити слідчому, прокурору (або зобов’язати їх, якщо клопотання буде подано стороною захисту) здійснити відібрання біологічних зразків примусово. На жаль, на практиці реалізація цього положення відбувається без дотримання встановлених норм. Нерідко біологічні зразки відбираються самими слідчими чи оперативними працівниками за дорученням, без письмового процесуального закріплення, а не лікарем чи судово-медичним експертом. Не варто залишати поза увагою можливість неодноразового використовування нестерильних інструментів та засобів, котрі повинні забезпечити особу від захворювань, які передаються через кров. Це відбувається внаслідок неналежного матеріального забезпечення, а придбання всіх необхідних речей для цієї процедури (наприклад, стерильних рукавиць, скарифікаторів, марлевих відрізів, пакувального матеріалу тощо) покладається на слідчого, котрий задля економії власних коштів використовує їх неодноразово [3, с. 47]. 
Також необхідно зауважити на недопустимості при примусовому отриманні біологічних зразків таких дій, які можуть принижувати честь і гідність особи. Моральна шкода, яка заподіюється при отриманні біологічних зразків, пов’язується насамперед з розповсюдженими уявленнями про приниження гідності самим фактом вилучення зразків і пов’язаними з цим медичними маніпуляціями. Отримання зразків волосся, зішкрібів з-під нігтів, а також вилучення для порівняльного дослідження продуктів життєдіяльності людського організму (слини, секрету молочної залози, мазків, сперми тощо) найчастіше сприймається громадянами як скривдження або приниження їх честі та гідності [4, с. 68]. Якщо ж відібрання біологічних зразків супроводжується оголенням особи, то відповідні маніпуляції повинні здійснюватися особою тієї ж статі, за винятком його проведення лікарем і за згодою особи, в якої відбираються зразки. Слідчий, прокурор не вправі бути присутніми при відібранні біологічних зразків особи іншої статі, коли це пов’язано з необхідністю оголювати особу [5, с. 323].
Варто зазначити, що КПК України не передбачена обов’язкова участь понятих при відібранні біологічних зразків, однак, на нашу думку, є доцільним закріплення положення, відповідно до якого у разі відібрання таких зразків в примусовому порядку, участь понятих є обов’язковою.
Окремої уваги потребує проблема проведення відібрання біологічних зразків поза межами відділень судово-медичних експертиз чи лікарень. Нерідко така процедура проводиться у СІЗО або ж у камерах чи кабінетах для проведення слідчих дій, тобто у таких приміщеннях, де про належний санітарно-гігієнічний стан не варто вести мову. Таке нехтування санітарними нормами, безумовно, ставить під загрозу життя і здоров’я особи. 
Таким чином, необхідність розроблення методики та законодавчого закріплення процесуального порядку, умов та засобів здійснення відібрання біологічних зразків (не тільки примусового, а й добровільного) є очевидною. В КПК України повинна міститися чітка регламентація всіх дій, які повинні проводитися з урахуванням стану здоров’я особи, в якої відбирають такі зразки, та можливих негативних наслідків такої процедури; зазначатися перелік осіб, які мають право проводити таке відібрання, в конкретному місці з належними санітарними умовами.
 
Список використаних джерел:
1. Баулін О.В. Особливості отримання біологічних зразків особи для проведення експертизи у досудовому розслідуванні / О.В. Баулін // Криминалистика и судебная экспертиза. – 2015. – Вып. 60. – С. 222-231.
2. Зубова Н.О. Зразки для експертного дослідження: порядок отримання та основні вимоги / Н.О. Зубова // Теорія і практика судової експертизи і криміналістики. – Вип. 13. – Х., 2013. – С. 259-265.
3. Мельниченко А.В. Забезпечення прав громадян під час відібрання біологічних зразків / А.В. Мельниченко // Науковий вісник публічного і приватного права. – Вип. 3. – К., 2016. – С. 46-49.
4. Москалькова Т.Н. Этика уголовно-процессуального доказывания / Т.Н. Москалькова. – М.: Спарк, 1996. – 125 с.
5. Тарасенко К.В. Права людини при примусовому отриманні зразків для експертизи / К.В. Тарасенко, М.Ф. Сокиран // Форум права. – 2016. – №4. – С. 322-326.
6. Татаров О. Силове відібрання біологічних зразків – порушення прав громадян. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://blog.liga.net/user/otatarov/article/23187.aspx 
 
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2017
Червень
ПнВтСрЧтПтСбНД
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930  
У якій, на Вашу думку, сфері державної діяльності принцип справедливості реалізується найгірше?
 
На Вашу думку чи є, на сьогодні, основним змістом діяльності органів державної влади забезпечення верховенства права в Україні?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція