... Коли суть справи обміркована заздалегіть, слова приходять самі собою (Гроцій) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 05.10.2017 - СЕКЦІЯ №2
У сучасних умовах зросла необхідність посилення міжнародного контролю та удосконалення механізмів вирішення спорів щодо захисту порушених прав громадян України. З розвитком України як демократичної, правової, соціальної держави зростає потреба в удосконаленні національних і міжнародних юридичних механізмів утвердження і забезпечення конституційних прав і свобод її громадян. Існує необхідність вдосконалення національного механізму реалізації рішень Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ). Вищеназвані причини обумовлюють актуальність цієї теми.
Метою статті є дослідження механізму застосування рішень ЄСПЛ на території України. Відповідно до поставленої мети визначено завдання: проаналізувавши різні наукові та нормативні джерела, визначити нормативно-правові акти, якими регулюється механізм реалізації рішень ЄСПЛ, виокремити основні притаманні йому особливості та запропонувати способи покращення цього механізму.
Дослідженням цієї проблеми займались такі вчені як: В.О. Скомороха, В.А. Палиюк, Р.А.Антропов, Д.Г. Курдюков, Н.А. Ляшенко та інші.
Згідно з ч. 4 ст. 55 Конституції України кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна [1, ст. 55].
Головатий С.О. стверджує, що ратифікація Україною Європейської конвенції з прав людини створила нову правову ситуацію в системі захисту прав людини в Україні. Перед правниками постала вимога, з одного боку, не відступати від положень Європейської конвенції з прав людини, а з іншого – спиратися у своїх рішеннях на практику суду щодо розгляду справ про порушення цих прав [2, с. 10].
О.С. Банчук зазначає, що суди мають застосовувати при розгляді справ практику ЄСПЛ як джерело права. Законодавчий орган держави має здійснювати експертизу та перевірку чинних законів і підзаконних актів на відповідність конвенції та практиці ЄСПЛ [3, с. 7]. З вищезазначеного приходимо до висновку, що в Українській правовій системі, яка відноситься до романо-германської, простежується запозичення з англо-санксонської системи права, котре реалізується у вигляді прецедентного права відповідно до якого судді при винесенні рішення повинні посилатися на вже існуючи рішення, винесені з подібного предмета позову.
Порядок виконання рішень ЄСПЛ з боку органів державної влади України головним чином регулюється Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини »від 23.02.2006. Відповідно до ст. 1 цього Закону, під виконанням рішень розуміється виплата стягувачеві відшкодування і прийняття додаткових заходів індивідуального характеру, а також вжиття заходів загального характеру [4].
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» рішення ЄСПЛ виповнюється Державної виконавчою службою України [5].
Отже, в Україні визначений чіткий механізм виконання рішень ЄСПЛ. Також існує достатня кількість нормативної бази для їх реалізації.
Метлова І.С., характеризуючи значення рішень ЄСПЛ, вказує на те, що їх вплив на українське законодавство, правозастосовчу практику, науку і правосвідомість громадян виражається в їх функціях. При цьому, поряд із загальними функціями джерел права, рішення ЄСПЛ виконують ряд своїх специфічних функцій: тлумачення, формування досвіду застосування конвенції і протоколів до неї, вдосконалення законодавства та правозастосовчої практики, вдосконалення правосуддя, інформаційного впливу на правосвідомість, взаємодії з наукою і розвитку правової доктрини [6] . 
Отже, аналізуючи це твердження можна зробити висновок про те, що рішення ЄСПЛ діятимуть самостійно і збагачуватимуть правову систему країни. Оскільки будь-який закон потребує визнання та застосування суспільством, контролю з боку уповноважених представників держави, с такою думкою важко однозначно погодитися.
Національні правові системи майже всіх європейських держав визнали пряму дію рішень ЄСПЛ. Досить часто в інших державах Європи вищі судові органи, а саме верховні або конституційні суди займають важливе місце в усуненні причин, які призвели до порушення прав людини в конкретній ситуації, яка згодом стала предметом рішення даного суду [7, с. 8].
Стосовно застосування рішень ЄСПЛ, ухвалених проти інших країн в українській правовій системі, Н.А. Ляшенко, стверджує, що закладені в таких рішеннях доктрини мають враховуватися і українськими вченими, законотворцями, адвокатами, суддями та іншими фахівцями в галузі права з метою застереження від помилок у питаннях регламентації суспільних відносин, а також в охороні й захисті прав громадян України. Автор вважає, що Україна не повинна очікувати перевірки ЄСПЛ рішень, ухвалених національними судами, коли у подібній справі ним вже було ухвалено рішення проти іншої країни. У такому випадку особа виграє справу, і держава буде змушена відшкодовувати їй значні суми компенсації, а європейська спільнота – визначати рівень правової системи України за кількістю звернень до ЄСПЛ та задоволених ним скарг. Н.А. Ляшенко пропонує запровадження механізму застережень звернень до ЄСПЛ, тобто, всебічної перевірки прийнятих судами рішень на їх відповідність Конвенції та практиці ЄСПЛ, а не тільки законодавству України [8, с. 361].
Ми повністю погоджуємося з думкою Н.А. Ляшенко з приводу встановлення персональної відповідальності суддів касаційної інстанції за перегляд рішень відповідно до вимог конвенції та досвіду розгляду справ ЄСПЛ. За таких умов питання судового перегляду рішень вищими судовими інстанціями перестане бути формальним, а судді відповідатимуть за наслідки своєї діяльності. Суди вищих інстанцій України мають оцінювати не тільки позицію сторін, а й ставлення до подібних відносин з боку ЄСПЛ навіть без посилань з боку сторін на рішення або практику цього суду. 
Разом з тим на сайті Верховної Ради України існує можливість ознайомлення із витягами з рішень Європейського суду з прав людини в хронологічній послідовності та на офіційному сайті Вищого спеціалізованого суду з цивільних і кримінальних справ, але без будь-яких коментарів. При цьому на сайтах зазначається, що рішення є остаточними, але можуть підлягати редакційним виправленням [9]. 
Отже, не існує єдиного друкованого видання, електронного офіційного сайту чи реєстру, в якому б містилися ці рішення. Ми гадаємо, що буде дієвим та потрібним створення єдиного реєстру міжнародних судових рішень, до якого був би вільний доступ, рішення були перекладені на українську мову і вважалися отриманими з офіційного джерела. Наслідком створення такого реєстру могло б стати активне застосування практики ЄСПЛ правниками України, використання цих матеріалів як допоміжних у діяльності юристів.

Список використаних джерел:
1. Конституція України від 28.06.1996 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80. – Назва з екрана.
2. Головатий С.О. Нові можливості щодо захисту прав людини в Україні [Текст] / С.О.Головатий // Практика Європейського суду з прав людини. Рішення. Коментарі. – 1999. – № 1. – С. 9-14.
3. Банчук О.С. Розумний строк розгляду справ у суді: Європейські стандарти та українські реалії. Практика Європейського суду [Текст] / О.С. Банчук // Адвокат. – 2005. – № 1. – С. 7-10.
4. Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини [Електронний ресурс]: Закон України від 23.02.2006 із змін., внес. згідно із Законами України: за станом на 04.10.2017. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3477-15. – Назва з екрана.
5. Про виконавче провадження [Електронний ресурс]: Закон України від 02.06.2016 із змін., внес. згідно із Законами України: за станом на 04.10.2017. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19. – Назва з екрана.
6. Метлова И.С. Решения Европейского Суда по правам человека в системе источников российского права [Електронний ресурс]: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства; история правовых учений» / И.С. Метлова – Режим доступу: http://www.dissercat.com/content/resheniya-evropeiskogo-suda-po-pravam-cheloveka-v-sisteme-istoc hnikov-rossiiskogo-prava#ixzz3gM6UgwZ8. – Назва з екрана.
7. Скомороха В.С. Отдельные вопросы имплементации норм международного права и конституционная юрисдикция Украины [Текст] / В.С. Скомороха // Украинский журнал международного права. – 2002. – №1. – С. 6-11.
8. Ляшенко Н.А. Вплив рішень Європейського суду з прав людини на правову систему України [Текст] / Н.А. Ляшенко // Часопис київського університету права. – 2015. – №2. – С.358-363.
9. Офіційний сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/8 95EB1EFA4312A8DC22580F8003DFA2D. – Назва з екрана. 
 
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2017
Листопад
ПнВтСрЧтПтСбНД
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930   
У якій, на Вашу думку, сфері державної діяльності принцип справедливості реалізується найгірше?
 
На Вашу думку чи є, на сьогодні, основним змістом діяльності органів державної влади забезпечення верховенства права в Україні?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція