... Найбільше успіхів ми досягаємо у тому, до чого маємо найліпший хист (Античний вислів) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 05.10.2017 - СЕКЦІЯ №2
Поняття адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією, введено Законом України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII на відміну від поняття корупційних правопорушень [1]. Цим же законом глава 13-А Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) названа «Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією» [2]. В частині 1 статті 1 цього ж закону наведені визначення термінів «корупція, корупційне правопорушення, правопорушення, пов’язане з корупцією». 
Так, відповідно до названої норми закону «корупція – використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього За кону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей». Аналізуючи дане визначення, ми можемо виділити основні ознаки корупції: в діях осіб, які одержують чи мають намір одержати неправомірну вигоду – наявність у них наданих їм службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей (спеціальний суб’єкт правопорушення), використання таких повноважень чи можливостей або намір їх використати, мета одержання неправомірної вигоди; в діях осіб, які надають чи мають намір (обіцяють, пропонують) надати неправомірну вигоду: власне самі дії, направлені на підкуп повноважної особи, та мета схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей.
У свою чергу під корупційним правопорушенням чинний Закон України «Про запобігання корупції» розуміє «діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність». Як бачимо з буквального тлумачення тексту наведеного закону, адміністративна відповідальність за корупційне правопорушення не передбачена. Разом з тим вона передбачена за правопорушення, пов’язані з корупцією, хоча ч. 1 ст. 65 зазначеного закону допускає адміністративну відповідальність за корупційні правопорушення, коли зазначає, що « за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень» особи притягуються до адміністративної відповідальності. В якій мірі виправдана відсутність адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення і чи відповідає такий підхід законодавця реаліям сучасного життя? Очевидно, що зазначена проблема потребує свого вирішення. 
Якщо звернутися до чинного сьогодні КУпАП, то серед складів адміністративних правопорушень в Особливій його частині знаходимо такі, які мають всі ознаки корупційного правопорушення. Наприклад, неправомірне використання державного майна (ст. 184-1), що полягає у використанні посадовою особою в особистих чи інших неслужбових цілях державних коштів, наданих їй у службове користування приміщень, засобів транспорту чи зв'язку, техніки або іншого державного майна, якщо це завдало державі шкоди на суму, що не перевищує п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Або зловживання військовою службовою особою владою або службовим становищем (ст. 172-13), що полягає у незаконному використанні військовою службовою особою транспортних засобів, споруд чи іншого військового майна, використання військовослужбовця для виконання завдань, не пов’язаних з військовою службою, а також інше зловживання владою або службовим становищем, вчинене з корисливою метою чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб. Що це, як не одержання неправомірної вигоди посадовою особою. Корупційні ознаки знаходимо в багатьох складах адміністративних правопорушень, розміщених в різних главах Особливої частини кодексу про адміністративні правопорушення, найчастіше серед тих, що мають місце у сфері господарської діяльності та державного управління, такі як маніпулювання на фондовому ринку (ст. 163-8), зловживання монопольним становищем на ринку (ст. 166-1), порушення порядку зайняття діяльністю з надання фінансових послуг (ст. 166-8), незаконні дії у разі банкрутства (ст. 166-16) тощо. Але тут треба оговоритися, що їх скоріш за все слід віднести до умовно корупційних правопорушень тому, що корисливий мотив не завжди присутній в діях винних осіб. Якщо неправомірну вигоду буде доведено, правопорушення стає безумовно корупційним. Слід зауважити, що зібрати подібні корупційні правопорушення зі всіх глав Особливої частини КУпАП в окремий розділ навряд чи можливо без порушення самої системи побудови глав за сферою суспільних відносин, в якій вони вчиняються і які порушують. Більш того, виявляється, що серед правопорушень, зазначених в главі 13-А «Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією» в цьому кодексі є таке, яке підпадає під визначення корупційного. Мається на увазі правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-9-1, в якому йдеться про порушення заборони розміщення ставок на спорт заінтересованими сторонами офіційного спортивного змагання, в якому вони беруть участь, з одержанням за це неправомірної вигоди в розмірі, що не перевищує двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Крім того, при викладенні диспозиції названої норми законодавцем допущена технічна похибка, а саме пропущені слова «пов’язаних з маніпулюванням офіційним спортивним змаганням», які присутні в назві статті, тобто зміст диспозиції не відповідає назві статті, чим ускладнено кваліфікацію цього діяння. У результаті маємо парадоксальну ситуацію, коли загальний закон «Про запобігання корупції» проголошує встановлення адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення (ч. 1 ст. 65), а Кодекс України про адміністративні правопорушення не дає визначення адміністративного корупційного правопорушення, не визначає, які з адміністративних правопорушень віднесено до корупційних, хоча в окремій главі встановлює відповідальність за адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією. На практиці це призводить до не застосування до осіб, які фактично вчинили корупційні діяння належних санкцій та механізмів усунення наслідків корупційних діянь, передбачених розділом XI Закону України «Про запобігання корупції (відшкодування збитків, скасування незаконних нормативних актів та правочинів, вилучення незаконно одержаного майна). На мою думку, найкращим виходом розв’язання вказаної проблеми буде дати визначення адміністративного корупційного правопорушення та вичерпний перелік таких діянь в примітці до ст. 9 «Поняття адміністративного правопорушення» або в окремій статті Загальної частини кодексу, наприклад доповнити її ст. 9-1 «Поняття адміністративного корупційного правопорушення». Визначення терміну «корупційне правопорушення» у ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» доповнити словами, що за таке діяння встановлена також і адміністративна відповідальність.
Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII під правопорушенням, пов’язаним з корупцією, розуміє « діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність». Окремого визначення терміну «адміністративне корупційне правопорушення» в чинному законодавстві не знаходимо. З урахуванням вищевикладеного його можна сформулювати наступним чином: адміністративне корупційне правопорушення – діяння, що містить всі ознаки корупції і передбачене адміністративним законодавством».
На сьогоднішній день до адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією, глава 13-А КУпАП відносить сім діянь, а саме: порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (стаття 172-4); порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків (стаття 172-5); порушення вимог фінансового контролю (стаття 172-6); порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (стаття 172-7); незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв'язку з виконанням службових повноважень (стаття 172-8); невжиття заходів щодо протидії корупції (стаття 172-9); порушення заборони розміщення ставок на спорт, пов’язаних з маніпулюванням офіційним спортивним змаганням (стаття 172-9-1). Кожне з цих правопорушень можна розглядати як самостійний вид адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією. Але це не виключає їх класифікації за іншими ознаками в наукових та учбових цілях, а також з метою точної і правильної кваліфікації подібних діянь. 
Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією, можна класифікувати за об’єктом посягання на такі, що вчиняються в тій чи іншій сфері публічної діяльності (депутатській, суддівській, спортивній тощо); за способом діяння, за розміром неправомірної вигоди чи заподіяної шкоди, за формою вини (умисні чи необережні) тощо. Але, як вже було зазначено вище, принциповим для правильного вирішення питання про кваліфікацію діяння та застосування справедливої міри стягнення є поділ адміністративних правопорушень на корупційні та пов’язані з корупцією.

Список використаних джерел:
1. Про запобігання корупції: Закон України від 14.10.2014 №1700-VII [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/main/1700-18.
2. Кодекс України про адміністративні правопорушення [Електронний ресурс ]. – Режим доступу: http: //zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80131-10. 
 
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2017
Листопад
ПнВтСрЧтПтСбНД
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930   
У якій, на Вашу думку, сфері державної діяльності принцип справедливості реалізується найгірше?
 
На Вашу думку чи є, на сьогодні, основним змістом діяльності органів державної влади забезпечення верховенства права в Україні?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція