... Роби велике, не обіцяй великого (Піфагор) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 05.10.2017 - СЕКЦІЯ №6
Зміни, що відбуваються зараз у судовій системі під час розбудови України як правової демократичної держави ґрунтуються на «Концепції реформування судової системи України», де зазначено що «одним з її найбільш важливих критеріїв є створення чесної, прозорої та ефективної судової влади» [1], при цьому такі реформи насамперед направлені на утвердження незалежності судової влади, зокрема, шляхом її деполітизації, посилення відповідальності судової влади перед суспільством, а також запровадження належних конституційних засад кадрового оновлення суддівського корпусу. Суть цих змін якраз і полягає у встановленні такої організації правосуддя, щоб незалежно від того, чи ознайомлений громадянин з відповідними конституційними положеннями, йому було забезпечено право на справедливий судовий розгляд справи незалежним і безстороннім судом та практичну реалізацію принципу верховенства права в Україні.
Зокрема, положеннями Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів», прийнятими в рамках судової реформи в Україні передбачаються обмеження імунітету судді з абсолютного до функціонального, встановлюють додаткові обов’язки суддів, підвищені вимоги до осіб, які претендують на доступ до суддівської професії, закріплюють критерії, за якими має бути оцінений кожен суддя [2].
Так наприклад, стаття 62 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає, що суддя зобов’язаний щорічно до 1 лютого подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію доброчесності за формою, що визначається Комісією.
Декларація доброчесності судді складається з переліку тверджень, правдивість яких суддя повинен задекларувати шляхом їх підтвердження або не підтвердження. У декларації доброчесності судді зазначаються прізвище, ім’я, по батькові судді, його місце роботи, займана посада та твердження про: 1) відповідність рівня життя судді наявному в нього та членів його сім’ї майну і одержаним ними доходам; 2) своєчасне та повне подання декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та достовірність задекларованих у них відомостей; 3) невчинення корупційних правопорушень; 4) відсутність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності; 5) сумлінне виконання обов’язків судді та дотримання ним присяги; 6) невтручання у правосуддя, яке здійснюється іншими суддями; 7) проходження перевірки суддів відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» та її результати; 8) відсутність заборон, визначених Законом України «Про очищення влади». Декларація доброчесності судді може містити інші твердження, метою яких є перевірка доброчесності судді.
Декларація доброчесності судді є відкритою для загального доступу через оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. За відсутності доказів іншого твердження судді у декларації доброчесності вважаються достовірними.
Неподання, несвоєчасне подання декларації доброчесності суддею або декларування в ній завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень мають наслідком дисциплінарну відповідальність, встановлену цим Законом.
31 жовтня 2016 року Вищою кваліфікаційною комісією суддів України ухвалено рішення про затвердження форм декларацій родинних зв’язків судді та кандидата на посаду судді, форми декларації доброчесності судді, після чого всі діючі професіональні судді України та особи, які подали документи на конкурс до Верховного суду вперше в історії незалежної України подали декларації доброчесності та декларації родинних зв’язків.
Крім того 11 листопада 2016 року була сформована Громадська рада доброчесності, що була створена у відповідності із положеннями нового Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Громадська рада доброчесності (надалі ГРД) має виконувати роль органу громадського контролю за судовою системою. Членами ГРД можуть бути представники правозахисних громадських об’єднань, науковці-правники, адвокати, журналісти, які є визнаними фахівцями у сфері своєї професійної діяльності, мають високу професійну репутацію та відповідають критерію політичної нейтральності, а також доброчесності. Ця громадська Рада фактично буде мати вплив як на процес призначення суддів, так і на моніторинг дотримання суддями накладених на них вимог у сфері суддівської етики та доброчесності. При цьому, слід наголосити, що ГРД не здійснює оцінку компетентності судді або кандидата на посаду судді, яка є третім ключовим критерієм оцінювання.
З огляду на такі суттєві зміни законодавства в частині судоустрою та введенням такого поняття як доброчесність, виникає необхідність конкретизувати сутність терміну «доброчесність судді» в цілісному системному аспекті з психолого-педагогічних позицій духовно-рефлексивного виміру.
На сьогоднішній день в Україні не існує визначеного в Законі поняття та єдиних ознак терміну «доброчесний суддя». Для оцінювання доброчесності кандидатів на посади судді (суддів) Громадській раді доброчесності, відповідно до її завдань, потрібно розробити об’єктивні та формалізовані критерії доброчесності судді.
Однак такі суворі вимоги та відсутність законодавчо визначеного поняття та критеріїв оцінки доброчесності судді можуть призвести до того, що юристи, які б бажали опанувати професію судді, не підуть на конкурс на заміщення вакантних посад, а діючі судді будуть звільнятися з цієї роботи, що фактично вже відбувається в Україні. Судова система має колосальний кадровий голод, велика кількість судів взагалі не працює, оскільки в цих судах не залишилось ні одного судді. 
Правники мають поповнювати лави суддівської системи. Для того, щоб на конкурс йшли як найбільше кандидатів, з яких можна буде відібрати грамотних, талановитих та достойних кандидатів на посаду судді, під час проходження іспитів та а подальшій їх роботі потрібно гарантувати захист їх честі та гідності.
Ми думаємо що варто затвердити об’єктивні та формалізовані критерії оцінювання професійної етики та доброчесності судді. Звичайно, легше керуватись кодексом суддівської етики або Бангалорськими принципами, оскільки в них більше дискреції. Але потенційні кандидати та діючі судді мають розуміти чіткі процедури оцінювання для того, щоб прийняти рішення, чи варто брати участь у конкурсних процедурах та як захистити свою ділову репутацію.
Визначення методологічного концепту психолого-педагогічної підготовки професійних суддів у системі суддівської освіти на ґрунті системного, людиноцентричного, аксіологічного та акмеологічного підходів дозволяє на нашу думку розкрити сутність феномену «доброчесність судді» в цілісному системному аспекті духовно-рефлексивного виміру [3].
Таким чином сутність феномену «доброчесність судді» в цілісному системному аспекті з психолого-педагогічних позицій полягає в тому, що поняття «доброчесність» необхідно трактувати у широкому сенсі феномену, що обумовлюється суспільним буттям, економічним базисом та безпосередньо залежить від системи цінностей, які пропонує суспільство, від умов соціального спілкування, від способів функціонування громадської думки, від способів соціальної регуляції. 
Духовно-рефлексивний вимір доброчесності судді конкретизується по відповідних критеріях. Наразі простежується тенденція на усвідомлення значущості взаємодії природничих, технічних, суспільних та гуманітарних наук як основи формування адекватної сучасному світу моральної науково-світоглядної концепції та позитивної стратегії побудови цілісної та гармонійної цивілізації, частино якої безумовно є люди, які свідомо обрали для себе одну з самих не простих та відповідальних професій бути суддею та брати на себе відповідальність за прийняття рішень іменем України.

Список використаних джерел:
1. Концепція реформування судової системи України [Електронний ресурс] / Асоціація правників України – Режим доступу: http://uba.ua/ukr/project_ref_sud/
2. Конституція України. Розділі VІІІ «Правосуддя». – Київ: Офіційне видання України. – 2016.
3. Зуєва Л.Є. Дослідження теоретичних засад психолого-педагогічної підготовки професійних суддів у системі суддівської освіти / Л.Є. Зуєва // ScienceRise: Pedagogical Education. – 2017. – №1. – С. 33-36. 
 
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2017
Листопад
ПнВтСрЧтПтСбНД
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930   
У якій, на Вашу думку, сфері державної діяльності принцип справедливості реалізується найгірше?
 
На Вашу думку чи є, на сьогодні, основним змістом діяльності органів державної влади забезпечення верховенства права в Україні?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція