...Дискусія–спосіб зміцнити опонента в його помилках (Амброз Бірс)...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 07.12.2017 - СЕКЦІЯ №3
Інститут рахунка умовного зберігання (ескроу) (далі – ескроу) є новим для українського законодавства – у березні цього року відбулися зміни у Цивільному кодексі та Законах України «Про банки та банківську діяльність», «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» [1]. Загалом, ескроу – це договір, за яким банк зобов’язується приймати та зараховувати на рахунок умовного зберігання (ескроу), відкритий клієнту (володільцю рахунка), грошові кошти, отримані від володільця рахунка та/або від третіх осіб, та перераховувати такі кошти особі (особам), вказаній володільцем рахунка (бенефіціару або бенефіціарам), або повернути такі кошти володільцю рахунка за настання підстав, передбачених договором рахунка умовного зберігання (ескроу) [2, ст. 10761].
Ескроу є дещо подібним до розрахунку за акредитивом, оскільки і ескроу, і акредитив передбачають перерахування грошових коштів, які містяться на банківському рахунку, до бенефіціара за умови настання певних визначених обставин. Такі схожі призначення можуть викликати питання стосовно того, чи потрібно було взагалі вводити у законодавство новий інститут, однак аналіз статей Цивільного кодексу дозволяє виділити певні відмінності між ними і довести необхідність існування ескроу.
По-перше, у ескроу та акредитива відрізняється сама правова форма. Так, ескроу – це договір, на основі якого створюється спеціальний банківський рахунок, за яким виконуються виключно операції із зарахування банком отриманих від володільця рахунка та (або) від третіх осіб грошових коштів, які за настання підстав, визначених договором ескроу, призначені для перерахування бенефіціару (бенефіціарам), а також операції з перерахування таких коштів бенефіціару (бенефіціарам) або повернення їх володільцю рахунка відповідно до умов договору ескроу, у той час як акредитив є формою безготівкових розрахунків.
По-друге, різниця між ескроу та акредитивом полягає у процесі внесення змін до них. Акредитив (зокрема, відкличний) може бути змінений банком у односторонньому порядку, без будь-якого попереднього повідомлення [2, ст.1094], у той час як умови договору ескроу можуть бути змінені лише зі згоди бенефіціара, не зважаючи на те, чи є бенефіціар стороною договору ескроу, чи ні (окрім випадку, коли бенефіціар не є стороною договору ескроу, але зміни умов договору не обмежують його права) [2, ст.10767].
По-третє, оскільки і ескроу, і акредитив передбачають надання банку документів, що підтверджують виконання певних зазначених умов, то закономірно постає питання про перевірку цих документів. Згідно зі статтею 1096 Цивільного кодексу України виконуючий банк перевіряє надані йому документи, які підтверджують виконання умов акредитиву, лише за зовнішніми ознаками, а у разі відмови від прийняття документів через невідповідність зовнішніх ознак, він повідомляє про це одержувача грошових коштів і банк-емітент із визначенням причин відмови. Однак, у договорі ескроу можна передбачити не тільки перевірку документів за зовнішніми ознаками, але і обов’язок банку з’ясувати, чи дійсно є підстави для перерахування коштів бенефіціару або вказаній ним особі або для повернення коштів володільцю рахунка [2, ст.10763]. Тобто таким чином можна перевірити реальне настання умов, зазначених у договорі ескроу. Також у Цивільному кодексі передбачена можливість того, що обов’язок щодо перевірки настання підстав для перерахування коштів бенефіціару або повернення коштів володільцю рахунка може бути покладено на будь-яку третю особу, зазначену в договорі, хоча у розрахунках за акредитивом такої можливості не передбачено. 
По-четверте, розрахунки за акредитивом зазвичай вимагають залучення двох банків: виконуючого банку та банку-емітенту (однак можливим є залучення лише одного банку-емітенту), в той час як за договором ескроу потрібен тільки один банк, який і виконує роль посередника між бенефіціаром (бенефіціарами) та володільцем рахунка. При цьому особливістю ескроу є те, що воно може проводитися лише за реальної наявності грошових коштів на рахунку умовного зберігання, в той час як акредитив цього потребує не завжди: у разі відкриття непокритого акредитива банк-емітент гарантує оплату за акредитивом при тимчасовій відсутності коштів на рахунку платника за рахунок банківського кредиту [2, ст.1093].
Незважаючи на те, що з першого погляду акредитив та ескроу здаються схожими, однак між ними існує досить багато відмінностей, наприклад, їх правова форма, процес внесення змін, процес перевірки документів тощо, які і доказують необхідність існування ескроу як окремого інституту.

Список використаних джерел:
1. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах: Закон України [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради № 25, ст.289. – 2017. – Режим доступу до ресурсу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1983-19/print.
2. Цивільний кодекс України [Електронний ресурс]. – 2003. – Режим доступу до ресурсу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print 
 
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2018
Жовтень
ПнВтСрЧтПтСбНД
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2018 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція