... Ми повинні бути рабами законів, щоб стати вільними (Цицерон) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 07.12.2017 - СЕКЦІЯ №2
Останніми роками все більше нових реформ сприяють виходу України на один рівень із європейськими державами. Саме ці нововведення повинні змінити менталітет українців та покращити наше суспільство крок за кроком. Однією зі сфер, яка потребувала реформування, була сфера освіти. І на початку вересня цього року прийняли закон, що змінить саму систему освіти у нашій державі. Це Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 [2].
25 вересня Президент України Петро Порошенко підписав новий закон «Про освіту», який напередодні підтримала Верховна Рада. 27 вересня закон вийшов друком в офіційному виданні Верховної Ради «Голос України». Документом передбачено, що він набуває чинності наступного дня після його опублікування. Згодом голова держави назвав цей закон «Інвестицією у майбутнє»
Проти цього закону зразу ж виступили Угорщина та Румунія, оскільки у ньому передбачений перехід період для дітей, що навчаються мовами нацменшин [4]. Згідно закону, навчання після 5 класу вестиметься виключно українською, проте варто зазначити, що згідно закону громадянам України гарантується право отримання освіти державною мовою і регіональними мовами або мовами меншин [5]. Це право реалізується шляхом створення відповідно до законодавства окремих класів (груп) з навчанням мовою відповідної національної меншини поряд із державною мовою і не поширюється на класи (групи) з навчанням українською мовою. Особам, які належать до корінних народів, національних меншин України, гарантується право на вивчення мови відповідних корінного народу чи національної меншини в комунальних закладах загальної середньої освіти або через національні культурні товариства [1]. Тобто якщо дитина належить до національної меншини, у садочку й початковій школі вона може вивчати своєю мовою якусь кількість предметів з подальшим збільшенням кількості предметів, які вивчатимуться українською.
У Бухаресті та Будапешті, відповідно, у цьому вбачають утиски національних меншин. Це призвело до блокування євроінтеграції України в рамках програми «Східного партнерства» з боку Угорщини [4]. А ось інша європейська держава – Латвія – підтримала цей закон.
Також своє обурення виразив Геннадій Москаль – голова Закарпатської обласної адміністрації. На своєму офіційному сайті він звернувся до президента з проханням накласти вето на цей закон або повернути до Верховної Ради для перегляду, оскільки він не відповідає Європейській хартії регіональних мов або мов меншин від 5 листопада 1992 року.
Наша влада дослухалась до критики і відправила цей закон на експертизу до Ради Європи. За очікуваннями, експертиза має тривати півроку.
Міністр освіти України Лілія Гриневич анонсувала зустріч з міністром, що відповідає за освіту в Угорщині для обговорення ситуації.
Поки що рано говорити які зміни принесе цей закон нашій державі. А окремі положення взагалі наберуть силу 1 січня 2018 року та навіть 1 січня 2030 року [2]. Проте, зараз, розглянувши його, ми пожимо оцінити негативні та позитивні ознаки цього закону.
У пояснювальній записці до закону зазначається, що: «Очікуваними результатами прийняття Закону України «Про освіту» є створення системи освіти нового покоління, що забезпечить умови для здобуття освіти всіма категоріями населення України, ефективної системи забезпечення всебічного розвитку людини та сприятиме істотному зростанню інтелектуального, культурного, духовно-морального потенціалу суспільства та особистості».
Проте змінюється не лише навчальний процес. Законопроект передбачає, що кожен заклад освіти обов’язково має бути юридичною особою.
У той же час, одна юридична особа не може бути у складі іншої. Тому, якщо, наприклад, ліцей та професійно-технічний коледж буде об’єднано в один комплекс, то статусу керівника може позбудеться або директор ліцею або директор коледжу.
Тобто керівники навчальних закладів, яких об’єднають у комплекси, не зможуть самостійно приймати більшість рішень, зокрема щодо розпорядження коштами.
Що ж до учнів, то вони тепер навчатимуться 12 років. Це станеться завдяки створенню трьохрівневої системи освіти: початкова – 4 роки; базова середня – 5 років; профільна середня – 3 роки. Школа стане профільною: учень зможе вибирати навчатися в академічному ліцеї чи професійному коледжі. Це забезпечить зникнення потреби у вивченні непотрібних для учнів предметів [4].
У Законі приділено велику увагу компетентності учнів, зокрема виділяються спілкування державною та іноземними мовами, математична компетентність, загальнокультурна, екологічна, підприємливість, інноваційність, уміння навчатися упродовж життя та три форми здобуття освіти: формальна (офіційне підвищення рівня освіти), неформальна (підвищення рівня поза офіційною системою підвищення кваліфікації – тренінги, гуртки, курси) та інформальна (самоосвіта). Це має підвищити загальний рівень самосвідомості населення. Оновлення програм – це вже крок назустріч тим дітям, які сьогодні вчаться у початковій школі [2].
Також закон зобов'яже навчальні заклади створювати класи для учнів з особливими потребами, якщо виникне така необхідність, наприклад, на звернення батьків.
Закон передбачає, що всі вчителі повинні брати участь у засіданнях педагогічних рад. Таким чином усі вчителі будуть залучені до прийняття управлінських рішень своєї школи. Педрада планує роботу закладу, схвалює освітні програми, обговорює питання підвищення кваліфікації вчителів, має право ініціювати проведення позапланового інституційного аудиту закладу та обговорює механізми забезпечення академічної доброчесності у своїй школі. Уся інформація про ресурси школи (фінансові, матеріальні та кадрові) має бути опублікована онлайн [3].
Також велику увагу приділено вчителям. Продовж 5 років вчитель має пройти не менше 150 годин підвищення кваліфікації. Причому обов’язково робити це щороку. Тепер вони зможуть самі обирати, де та як займатись своєю самоосвітою. Це можуть бути тренінги, навчальні програми у профільних установах та інших навчальних закладах. Вчителі зможуть добровільно проходити зовнішню незалежну сертифікацію [2]. У неї входитиме перевірки на володіння предметом викладання, спілкування з дітьми та використання сучасних методик в навчальному процесі. Вчителі, що успішно пройшли сертифікацію, отримуватимуть 20% надбавки до зарплатні.
Також зміниться порядок обирання директорів. Обиратиме директора на посаду спеціальна незалежна комісія, яка складатиметься з директорів державних та приватних шкіл, представників громадськості, викладачів, представники районних державних адміністрацій на основі конкурсу. При цьому, комісія, яка ухвалюватиме відповідне рішення, складатиметься в тому числі з вчителів цього навчального закладу [3]. Крім них, така комісія має включати представників із засновників школи, громадського об'єднання батьків та учнів закладу, громадське об'єднання директорів шкіл цієї місцевості. Це допоможе побороти корупцію в установах та забезпечити прозорість управління навчальними закладами.
Однією із проблем реформи є питання фінансування. В проекті закону лише в загальних рисах переховуються джерела фінансування навчальних закладів, які зводяться до бюджетних і небюджетних. Це не викликає якихось заперечень, хоча і не вносить чогось нового.
Водночас, дана редакція законопроекту жодним чином не регулює так звані «благодійні внески» батьків, які вони роблять добровільно і недобровільно.
При недостатньому фінансуванні з боку держави, без «батьківських грошей» школам доведеться нелегко [2]. У той же час, спосіб, в якій ці кошти залучаються ні юридично, ні фінансово, ні морально недопустимий.
Незважаючи на все це хочеться вірити, що реформа покращить стан освіти в Україні та допоможе нам вийти на світовий рівень. Я вважаю, що це змінить якість освіти в нашій державі та стане початком низки змін в державо-правовій ідеології, що призведе до покращення стану життя взагалі. Що ж час покаже. А ми будемо надіятись на краще.

Список використаних джерел:
1. Конституція України прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996 р. – № 30.
2. Закон України «Про освіту» // Відомості Верховної Ради України. – 2007 р. – № 38-39, ст.380
3. Освітня реформа: як зміниться навчання [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.bbc.com/ukrainian/features-41166666
4. Румунія стурбована через прийнятий Верховною Радою закон про освіту [Електронний ресурс] – Режим доступу http://www.eurointegration.com.ua/news/2017/09/7/7070662/
5. Закон України про засади державної мовної політики // Відомості Верховної Ради України – 2013 р. – № 23, ст. 218. 

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2018
Жовтень
ПнВтСрЧтПтСбНД
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2018 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція