... Приклад діє сильніше погрози (П. Корнель) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 07.12.2017 - СЕКЦІЯ №5
Психологічний вплив в сфері професійної комунікації за допомогою мовленнєвої діяльності на сьогоднішній день стає одним із пріоритетних напрямків сучасних досліджень. Використання прийомів мовленнєвого впливу особливо яскраво простежується в політиці, рекламі, менеджменті і правозастосовній діяльності. Розуміння механізмів сугестії, що використовується професійними опонентами в правовій сфері - адвокатами і прокурорами під час судового допиту в кримінальному провадженні або судових дебатів у цивільному процесі, представляє великий інтерес з огляду на закріплений чинним процесуальним законодавством принцип змагальності судового процесу. 
Проблемами судової комунікації цікавилися представники різних наукових сфер – юриспруденції, криміналістики, психології, лінгвістики тощо – зокрема, Н. Хабібуліна, А.Шепелєв, А. Александров та інші. 
Судовий допит, судовий виступ загалом, має певні особливості: будь-яке висловлювання в межах судових дебатів є аргументованим, логічно побудованим та володіє певного роду сугестивною наповненістю, тобто виконує сугестивну функцію. Отже, можна стверджувати, що судовий виступ спрямований на прямий або непрямий інформаційний вплив і переконання в рамках конкретної нормативно регламентованої ситуації спілкування.
Найбільше та найпомітніше сугестивний вплив проявляється в межах судового виступу – на етапах вступного та заключного слова адвоката чи прокурора, а також при формулюванні питань на етапі перехресного допиту свідків, й характеризується широким використанням імперативних мовленнєвих конструкцій. 
Так, наприклад, в рамках допиту свідків прокурори та адвокати часто використовують уточнюючі запитання, як-то: «Якої саме дати Ви в останнє бачили підсудного?».
Використання прямого уточнюючого запитання стороною у справі спрямовано, з одного боку, на виявлення конкретних обставин справи, а з іншого – на створення певної бази аргументації. В даному випадку і питання сторони обвинувачення чи захисту, і відповідь свідка створюють в комплексі загальне розуміння окремих аспектів справи, що слухається, схиляючи суд (особливо суд присяжних) на сторону обвинувачення чи захисту відповідно. 
Ще, як приклад, можна навести використання сторонами обвинувачення чи захисту уточнюючого запитання, яке спрямоване на необхідність виразу особистої оцінки свідком дій підсудного. Наприклад, питання адвоката, адресоване свідкові «Що, на Ваш погляд, слугувало причиною вбивства, вчиненого підсудним?» або питання прокурора, адресоване підсудному «Пригадайте, що саме Ви відчували в момент вбивства?» мають на меті встановлення емоційного підтексту, особистої емоційної оцінки подій, що забезпечує реалізацію механізму навіювання та відображається у низці ситуацій прямого або перехресного допиту свідків. 
Сугестія – це спосіб впливу, заснований на некритичному сприйнятті людиною отримуваної інформації, «стимуляція до реакції, що може суперечити рефлекторній поведінці організму» [1, с. 132]. За Л. Ільницькою, вербальний сугестивний вплив – це використання мови з метою: встановлення і підтримання психологічного контакту; приєднання до реальності суб'єкта; утилізації свідомості та отримання доступу до несвідомого [2, с. 128].
Незважаючи на складність класифікації навіювань, у психологічній літературі в структурі сугестивного впливу розрізняються наступні базові види навіювання, пов’язані з етапом утилізації стану підвищеної сугестивності сугерента: 1) прямі навіювання; 2) непрямі навіювання [3, с. 66].
На думку О. Медведєвої сенс сугестивного навіювання полягає у впливі на почуття людини, а через них на її волю та розум з метою створення певного стану і спонукання до вчинення запланованих дій [4, с. 241]. Зазначений вчений підкреслює прагматичну спрямованість феномена сугестії: будь-який акт сугестії має на меті навіювання певної установки на дію, необхідну сугестору.
Судовий допит є ситуацією безпосереднього, «живого», спілкування, що передбачає застосування як вербальних, так і невербальних прийомів впливу. 
На думку, А. Александрова сугестія буває прямою або непрямою, навмисною або ненавмисною [5, с. 101]. 
Пряма (цілеспрямована) сугестія полягає у використанні сугестором спеціальних «словесних формул» з метою впливу на психічну сферу сугерента, стаючи активними елементами його свідомості і поведінки. 
Сенс непрямої (мимовільної) сугестії прихований в інформації, що озвучується прокурором або адвокатом, полягає в її поширенні у прихованому, замаскованому вигляді і характеризується неусвідомленістю, непомітністю, мимовільністю її засвоєння. 
Складові навмисної сугестії продумуються та плануються сугестором заздалегідь, в той час як зміст ненавмисної сугестії носить імпровізований характер.
Що стосується судового допиту, то очевидно, що й адвокати, і прокурори використовують всі перераховані види сугестії, комбінуючи їх з метою досягнення максимального впливу на свідомість допитуваного.
Отже, вплив є невід'ємною частиною будь-якого судового виступу, у тому числі є невід’ємною частиною судового допиту. Й хоча кримінальне процесуальне законодавство певною мірою регламентує питання виключення (обмеження) сугестивного впливу учасників процесу (наприклад, статтею 352 КПК України передбачено, що під час прямого допиту не дозволяється ставити навідні запитання, тобто запитання, у формулюванні яких міститься відповідь, частина відповіді або підказка до неї, або передбачений процесуальним законодавством порядок проведення допиту свідків кожного окремо з залишенням допитаного свідка в залі судового засідання для запобігання інформаційному обміну зі ще не допитаними свідками) проте все ж сам процес судового допиту не виключає можливість сугестивного впливу на учасників процесу.
Сугестивний вплив – це комплексне явище. Основна частина виступу сторони обвинувачення чи захисту у суді припадає на етап допиту свідків, який реалізується шляхом прямого чи перехресного допиту. На цьому етапі метою застосування сугестії є, перш за все, отримання достовірних показань. І ця мета досягається за рахунок таких сугестивних тактик, як тактика наполягання на згадуванні обставин, тактика провокації та тактика прямого запитання. Також метою є спонукання до щиросердного зізнання або викриття неправди у показаннях, що досягається виявленням та опротестуванням некоректного питання, поставленого процесуальним опонентом. Зазначені засоби досягнення мети застосування тактик сугестії можуть виражатися в прямій або опосередкованій формі. 

Список використаних джерел:
1. Слухай А. Алітераційне римування як засіб сугестивного впливу в давньоанглійських текстах: методологія дослідження // Studia Linguistica. – 2010. – Вип. 4. – С. 132-139.
2. Ільницька Л. Мовленнєві засоби підвищення ефективності сугестивного впливу / Л.Ільницька // Лінгвістика ХХІ ст.: нові дослідження і перспективи. – К.: Логос, 2007. – С.127-135.
3. Ніколаєнко С. Психологічні особливості базових видів сугестії / С. Ніколаєнко // Світогляд – Філософія. – Релігія: Зб. наук. пр. — Суми: ДВНЗ «УАБС НБУ», 2011. – № 1(1). – С. 66.
4. Медведева Е.В. Рекламная коммуникация [Текст] / Е.В. Медведева. – М.: Изд-во ЛКИ, 2008. – 280 с.
5. Александров A.C. Юридическая техника – судебная лингвистика – грамматика права [Текст] / А.С. Александров // Проблемы юридической техники: Сборник статей / Под ред. д.ю.н., проф. В.М. Баранова. – Нижний Новгород: Нижегородский исследовательский научно прикладной центр «Юридическая техника», 2000. – С. 101. 
 
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2017
Грудень
ПнВтСрЧтПтСбНД
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
У якій, на Вашу думку, сфері державної діяльності принцип справедливості реалізується найгірше?
 
На Вашу думку чи є, на сьогодні, основним змістом діяльності органів державної влади забезпечення верховенства права в Україні?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція