... Найбільше успіхів ми досягаємо у тому, до чого маємо найліпший хист (Античний вислів) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 07.12.2017 - СЕКЦІЯ №5
«Спочатку було слово» – так написано у Книзі книг Біблії, і посперечатися з цим важко. В усі часи за допомогою слова – чи то усного чи то письмового – людина могла впливати на свідомість та дії інших, при чому успішність її впливу залежала від особистої майстерності, експресивності та рівня підготовки автора. Такі історичні постаті, як Григорій Сковорода, Наполеон Бонапарт, Андрій Шептицький, Анатолій Коні, Микола Карабчевський, Уїнстон Черчіль та ін. стали знаменитими ораторами саме завдяки власному індивідуальному стилю мовлення. Відображення психофізіологічних та інтелектуальних особливостей мовця у його тексі привернуло увагу криміналістів, які змогли розгледіти в цьому один зі способів ідентифікації особи, яка при вчиненні правопорушення використовувала текстові засоби. Саме письмові документи стали первинними об’єктами дослідження для експертів, які намагалися таким чином встановити автора тексту і наявність ознак злочину.
Із появою Інтернету традиційне «письмо на папері» відійшло на другий план – дедалі більше для повідомлення великих мас людей використовуються саме соціальні мережі, оскільки це і простіше, і доступніше, а головне – надійніше, тому що дійсний автор такого сповіщення залишається для всіх анонімом. Цим не могли не скористатися зловмисники у своїй діяльності, а тому все частіше користувачі соцмереж стали отримувати повідомлення дивного змісту з погрозами, попередженнями чи спонуканнями.
Метою даної роботи є вивчення існуючих способів визначення наявності в друкованих текстах погроз, закликів чи інших дій які утворюють склад злочину, обґрунтування можливості та доцільності застосування лінгвістичної експертизи писемного мовлення для ідентифікації авторства Інтернет-текстів з метою розкриття та розслідування злочинів.
Вивчення питань лінгвістичної експертизи свого часу здійснювали такі вчені, як В.О.Істрін, С.М. Вул, Ю.Ф. Парадід, Т.В. Бутко та ін., чиї праці й склали основу для цього дослідження.
Письмо виникло й сформувалося як засіб передачі особою, яка пише, певних відомостей іншим людям. У більшості своїй автор інформації, яка міститься у письмовому тексті, фіксує її не лише для власних потреб, а й для ознайомлення з нею широкого кола осіб. Це дає можливість визначити письмо як засіб фіксації, збереження та передачі людиною інформації за допомогою спеціально вироблених графічних знаків [1, с. 13]. Продукт мовленнєвої діяльності людини, відображений у писемній формі, є об'єктом дослідження лінгвістичної експертизи писемного мовлення
Аналіз судової практики засвідчує, що лінгвістичні експертизи призначаються у кримінальних провадженнях з розслідування злочинів: проти основ національної безпеки (Розділ І Кримінального кодексу України), проти громадської безпеки (Розділ ІХ), проти громадської безпеки та моральності (Розділ ХІІ) тощо. Її завданням у таких справах є діагностика наявності в тексті «складу мовленнєвого правопорушення» та ідентифікація автора. Це вимагає від експерта підтвердження або спростування реалізації в цьому тексті мовленнєвих актів «заклик» і / або «пропаганда», змістове наповнення яких відповідає диспозиції тих чи інших статей Кримінального кодексу України [2, с. 3-18].
Вирішення цих питань здійснюється за допомогою авторознавчої та семантико-текстуальної експертизи, які є підвидами лінгвістичної експертизи писемного мовлення. Зважаючи на це, вона може вирішувати наступні завдання: витлумачити окремі положення тексту; проаналізувати поняття, назви як спосіб позначення результатів людської діяльності; визначити емоційне забарвлення тексту; виявити знижену чи підвищену експресію виразів, вживаних у тексті; проаналізувати ознаки тексту з метою встановлення авторства чи характеристики останнього.
Семантико-текстуальною експертизою вирішуються завдання із встановлення змісту понять, лексичного значення слів або словосполучень, використаних у текстах, їх стилістичної забарвленості, смислового навантаження, характеру інформації, (чи може вона розглядатися як образлива, чи містить загрозу конкретній особі (особам) тощо), тобто вирішення питань мовленнєвого характеру, не пов’язаних із встановленням фактичних даних про автора.
Експерт у галузі семантико-текстуальної експертизи, не виходячи за межі своїх спеціальних знань, відповідає на питання про наявність чи відсутність висловлювань, які містять заклики до певних дій (вказується, яких саме дій. Висновок експерта за результатами таких досліджень є констатацією об’єктивного змісту тексту з позиції спеціальних знань у галузі семантико-текстуальних експертних досліджень.
Орієнтовний перелік питань, що вирішуються: Які значення мають слова, словосполучення, фрази, зафіксовані в досліджуваному тексті? Яким є об’єктивний зміст досліджуваного словосполучення, речення, тексту, групи текстів? Чи містяться у тексті висловлювання, виражені у формі закликів до певних дій (вказати, яких саме)? Якщо так, то чи є ці заклики публічними (або який характер та форму мають ці заклики)? Чи міститься в тексті інформація позитивного або негативного характеру щодо певної фізичної або юридичної особи? Чи містяться в тексті висловлювання образливого характеру щодо певної особи? Чи є висловлювання фактичним твердженням або оціночним судженням?
Вказане коло питань, що вирішується експертами-лінгвістами, не є вичерпним. Під час проведення семантико-текстуальної експертизи можуть вирішуватись і інші питання, що стосуються її предмета [3, 2.1.2]. Наприклад, у висновку експертного дослідження тексту з інформацією екстремістського змісту принципово важливим є правильно розуміти поняття «направленість мовленнєвого впливу», яка визначається як здатність тексту сформувати у свідомості слухачів певний уявний результат шляхом надання морально-психологічного впливу на свідомість слухачів. Ключова проблема, яку необхідно доказово та об’єктивно вирішити фахівцю, полягає у визначенні міри (потенціалу) впливу змісту тексту на свідомість людей, які з ним ознайомилися [4, с. 3-4]. Прикладом може слугувати висновок семантико-текстуальної експертизи, проведеної експертами Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз у кримінальному провадженні № 308/4653/16-к, наступного тексту: «ХВАТИТ КОРМИТЬ БАНДЕРУ И КИЕВ ЮГ И ВОСТОК ПРИСОЕДИНЯЙСЯ К РОССИИ!», який містить висловлювання з публічним закликом до зміни меж території та державного кордону України.
У справах про пропаганду протиправних дій експертиза має встановити, чи реалізовано в тексті мовленнєвий акт пропаганди, якщо так, який його конкретний зміст. Практика показує, що автори текстів відповідного спрямування дуже рідко вдаються до прямих мовних засобів і використовують численні мовленнєві прийоми їх маскування. Це насамперед подання відповідних мовленнєвих актів у вигляді змістових імплікацій, які використовуються, з одного боку, як елементи найефективнішого прийому мовленнєвої маніпуляції – прихованого мовленнєвого впливу на свідомість, а з іншого боку, пов’язані з намаганням уникнути відповідальності за порушення закону. Лінгвістична діагностика комунікативного наміру заклику й пропаганди вибудовується на вихідних презумпціях осмисленого [5, с. 3]. Це демонструє висновок лінгвістичної експертизи у кримінальному провадженні № 185/5709/14-к, згідно з яким у наданій на дослідження книзі «Моя борьба» міститься інформація, яка пропагує культ насильства та жорстокості. Загальна семантична спрямованість наданої на дослідження книги «Моя борьба» є негативною стосовно так званих «неарійських народів», насамперед: євреїв та слов'ян, що розпалює ворожнечу на національному і расовому підґрунті та є пропагандою ідей націоналізму та расизму. У досліджуваній книзі використані принизливі характеристики, негативні емоційні оцінки й негативні установки стосовно так званих «неарійських народів», насамперед: євреїв та слов'ян.
Отже, як бачимо висновок семантико-текстуальної експертизи є важливим засобом доказування у кримінальних провадженнях, адже проведення саме такої експертизи дозволяє встановити наявність в текстах ознак складу відповідного злочину.
Основним завданням авторознавчої експертизи є ідентифікація автора тексту. Авторознавча експертиза вирішує ідентифікаційні завдання (щодо ототожнення особи автора тексту), а також діагностичні завдання (щодо умов, особливостей складання тексту, факту викривлення ознак писемного мовлення, місця формування мовленнєвих навичок, рідної мови, освіти автора документа тощо). Орієнтовні питання, що ставляться перед експертом при призначенні авторознавчої експертизи, виглядають наступним чином: Чи є певна особа автором наданого на дослідження тексту? Чи є певна особа автором декількох різних текстів? Чи є автор та виконавець тексту однією або різними особами? Чи даний текст складений кількома авторами? Які риси соціально-біографічного портрета автора можна встановити за даним текстом? Якою є основна мова спілкування певної особи – автора даного тексту? Яким є місце формування мовленнєвих навичок (рідна мова) певної особи - автора даного тексту? Чи спостерігаються в тексті ознаки, які свідчать про складання тексту автором під впливом будь-яких збиваючих факторів? Чи складено текст документа особою самостійно або під диктування чи його виконано шляхом переписування? Чи складений текст документа зі свідомим перекручуванням ознак писемного мовлення?
Цей перелік не є вичерпним, оскільки авторознавчою експертизою можуть вирішуватися також інші питання [3, 2.1.1]. Особливо цікавим є те, що, авторознавча експертиза може розв’язувати й нетрадиційні завдання, які виникають у правозастосовній практиці, такі як ототожнення кількох текстів невідомого автора, встановлення факту створення тексту кількома авторами, визначення належності тексту до певного функціонального стилю мовлення. 
Підґрунтям для експертного вивчення письма є наявність у мовленні кожної особи специфічних рис, що дозволяє стверджувати про наявність індивідуального стилю кожної особи. Лінгвістичними факторами, тобто чинниками, які визначають мовленнєві навички людини, є рівень освіченості, ступінь володіння нормами літературної мови, місце народження, вік, професія, стать, сфера соціальної діяльності та побуту, накопичений життєвий досвід, інтереси тощо. Писемне мовлення відображає особистість у всій багатогранності її властивостей, спрямувань, ціннісних орієнтацій. Так, походження людини, місце її народження та проживання, можуть зумовлювати появу у її лексиконі діалектизмів та жаргонізмів; вік позначається на використанні стереотипів, характерних для того чи іншого етапу життя соціуму; рівень освіти, загальної культури має прояв в багатстві лексичних, граматичних, стилістичних варіантів мовлення, його інтелектуальному наповненні; особливості нервової системи, пов’язані зі статевим диморфізмом, визначають переваги в писемному мовленні тих чи інших мовних засобів; професійна належність багато в чому зумовлює рівень і особливості мовного та змістовного боків тексту. Подібне дослідження забезпечує конкретизацію соціально-біографічних характеристик автора, тобто за певними ознаками писемного мовлення визначаються психофізіологічний стан автора, соціально-демографічний портрет невідомого автора тексту та інші умови складання тексту [6]. Очевидно, що за таких обставин об’єктом дослідження стає безпосередньо текст, а не документ як його матеріальний фіксатор. Саме тому можливо і доречно звертатися до такої експертизи при розслідуванні злочинів, вчинених із допомогою повідомлень у соцмережах.
Яскравим прикладом того, як за допомогою авторознавчої експертизи текстів вдалося відшукати злочинця, є сумнозвісні групи смерті у соціальній мережі «Вконтакте»: «Синие киты» або «Тихие дома». Усього за півтора роки діяльності цих інтернет-спільнот самогубцями стали понад 100 підлітків, що свідчить про масштабність даної соціальної проблеми. Оскільки основним знаряддям вчинення злочину виступали саме соціальні мережі та повідомлення, то це й наштовхнуло слідство на дослідження поштових скриньок потерпілих. Проаналізувавши певну кількість повідомлень, які надходили жертвам, експерти визначили притаманні автору риси мовлення, які повторювалися в листах, що допомогло значно звузити коло підозрюваних та пришвидшити процес слідства. 
Таким чином, авторознавча експертиза може бути дуже ефективною при розслідуванні тих злочинів, до об’єктивної сторони яких належить поширення інформації за допомогою поліграфічних матеріалів або через мережу Інтернет серед великого, а нерідко й невизначеного кола осіб.
Із огляду на все вищевикладене, можна дійти висновку, що переоцінити значення лінгвістичної експертизи писемного мовлення при розслідуванні низки злочинів, предметом яких виступає інформація, призначена для масового розповсюдження, важко й навіть неможливо. Враховуючи різноманітність питань, на які шукають і, що найбільше тішить, знаходять відповіді фахівці під час проведення лінгвістичних досліджень, можна стверджувати про високу ефективність такого типу експертиз. А з урахуванням того, що у теперішній час наша держава потерпає від розв’язаної проти неї інформаційної війни, без семантико-текстуальної експертизи неможливо обійтися узагалі, адже саме вона здатна вирішити питання чи спрямовувалася інформація на широке коло людей, чи містила вона заклики до протиправних дій. Вважаємо, що слідчим у ході проведення досудового розслідування потрібно ретельніше опрацьовувати матеріали провадження та оволодівати специфікою питань кожної з зазначених вище експертиз і розрізняти їхні завдання аби якомога швидше та результативніше розшукувати винних осіб. Доцільно, щоб у кримінальних провадженнях авторознавча експертиза набувала поширення у практичному її застосуванні, оскільки як показує статистика її застосовують вкрай рідко і до того ж часто плутають з семантико-текстуальною експертизою. Доцільно розвивати практику її застосування при розслідуванні злочинів, які вчиняються за допомогою впливу на свідомість великої кількості людей через тексти в соціальних мережах. Так, навіть якщо правопорушник і використовуватиме різні гаджети, різні акаунти та навіть мови, то все одно окремі особливості, притаманні його стилю письма, знайдуть відображення у складених (і тим паче неодноразово повторених) ним текстових повідомленнях. Це значно пришвидшить хід досудового розслідування, допоможе викрити злочинця, завадити його діяльності, а головне – зберегти життя не одній сотні людей.

Список використаних джерел:
1. Истрин В.А. Развитие письма / И.А.Истрин. – М., 1961. – 400 с.
2. Ажнюк Л.В. Типологія об’єктів лінгвістичної експертизи і методика їх дослідження / Л.В. Ажнюк // Мовознавство. – К., 2016. – С. 3-18.
3. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень / Верховна Рада України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98/paran4#n4– Назва з екрану. 
4. Гора І. Сучасні проблеми експертного дослідження мовленнєвих повідомлень, що містять інформацію екстремістського характеру / І. Гора, В. Ходанович // Історико-правовий часопис. – 2015. – № 2 (6). – С. 108-113.
5. Ажнюк Л.В. Лінгвістична експертиза в справах про документальні спори / Л.В. Ажнюк // Маґістерум. – Вип. 62: мовознавчі студії. – К., 2016. – С. 3-9.
6. Гора І. Комплексне криміналістичне дослідження писемного мовлення й почерку підвищує можливості дослідження документів / І. Гора // Закон и жизнь. – № 10. – 2012. – С.38-41.

Науковий керівник: Білоус В.В., к.ю.н., доцент, доцент кафедри криміналістики Національного університету ім. Я. Мудрого. 
 
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2017
Грудень
ПнВтСрЧтПтСбНД
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
У якій, на Вашу думку, сфері державної діяльності принцип справедливості реалізується найгірше?
 
На Вашу думку чи є, на сьогодні, основним змістом діяльності органів державної влади забезпечення верховенства права в Україні?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція