... Мудрий все робить з обачністю (Латинське прислів'я) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 07.12.2017 - СЕКЦІЯ №6
Питання про адвокатську таємницю є важливим, принциповим і має бути розглянуто як з етичних і правових, так і з соціально-психологічних позицій. Останнє обов'язково передбачає розгляд етико-філософських засад професійної етики адвоката. З одного боку, йдеться про адвокатську діяльність, яка врегулюється чинним законодавством, тобто не існує професійної діяльності адвоката поза законом. Іншими словами, якщо діяльність адвоката визначається законодавцем, тоді це збігається з його професією. Крім того, етичні проблеми безпосередньо також регулюються законодавцем, в цьому випадку рівень професійності, як етична проблема, може розглядатися в контексті проблеми кваліфікації адвоката.
Такий підхід розкриває тенденцію до об'єднання проблем права і суспільної свідомості в цілому. Наприклад, М.Ю. Барщевський вважає, що професійні обов'язки адвоката слід вирішити за рахунок моральних якостей. Крім цього, професійні обов'язки адвоката М.Ю.Барщевським розглядаються з точки зору суспільства і, більш того, інтереси громадян не повинні суперечити інтересам самого суспільства. Зрозуміло, що автор веде мову про правові норми, тоді і під суспільством слід розуміти власне державу. А це означає, що навіть ведучи мову про морально-етичні принципи, вважає М.Ю. Барщевський, адвокат, буде діяти відповідно до закону.
Поширюючи загальні проблеми права щодо розуміння адвокатської таємниці, ми можемо стверджувати, що остання не може розглядатися у відриві від соціально-економічних, політичних, духовних форм сучасного життя суспільства. У той же час, слід виділити дві основні тенденції в сучасному праві, а саме: 
1) всі суспільні відносини регулювати через право;
2) розмежовувати мораль і право. 
Розглядаючи професійну діяльність адвоката, можна побачити , що ці дві тенденції ведуть і до різного розуміння адвокатської таємниці. Перша тенденція прагне розширити розуміння правових аспектів адвокатської таємниці до етичних норм і, звідси, відповідні форми адвокатської відповідальності, тоді як друга тенденція проявляється в прагненні регламентувати будь-яку діяльність адвоката, передбачивши всі правові наслідки, які і будуть складати сучасну адвокатську етику. Професія адвоката є такою, що виникає на ниві морально-правових аспектів та права. На цьому ґрунті і формується професійна етика адвоката.
Інститут адвокатської таємниці, може розглядатися через призму самоврядування, але правові аспекти адвокатської таємниці вирішуються лише в просторі чинного законодавства і власне професійної діяльності, тому етичні, деонтологічні, тобто проблеми честі адвоката, є похідними. Проблему адвокатської таємниці, таким чином, слід переводити в русло правової реформи, а не тільки в сферу самоврядних структур адвокатів.
У той же час, слід визнати, що адвокатській діяльності притаманні і специфічні відносини з клієнтами. Адвокат завжди виступає довіреною особою того, кому надає правову допомогу, тому таким важливим стає саме довіра до адвоката. У довірі виражається правова природа відносин адвоката з особами, які до нього звертаються, і, в той же час, закладається моральний бік їх відносин, що, в загальному, виводить нас і на проблеми легітимності адвокатської діяльності, включаючи і визнання. Саме в такому підході адвокатська таємниця формується і як правовий, і як моральний обов'язок.
Складною проблемою стає пов'язування громадських та особистих обов’язків. Володіння таємницею впливає на вибір позиції адвоката. У цивільних справах адвокат має право навіть відмовитися від захисту інтересів свого довірителя, якщо повідомлені йому факти виключають можливість підтримувати позицію клієнта, але вже беручи участь в справі, адвокат зобов'язаний представляти інтереси довірителя, використовуючи всі передбачені законом засоби і способи для встановлення обставин, які є підставою вимог і заперечень клієнта. Так адвокат захищає права і інтереси свого довірителя і надає йому необхідну юридичну допомогу. Але, захищаючи будь які інтереси свого довірителя, адвокат повинен виробляти і свою позицію, яка веде вже до прояву законності вимог клієнта, і, звідси, проявляти моральну сторону спірного інтересу свого довірителя.
Володіючи таємницею, адвокат повинен сприяти створенню необхідних умов для правильного вирішення справи судом, або, іншими словами, позиція адвоката не повинна бути протиставлена здійсненню правосуддя.

Список використаних джерел: 
1. Конституція України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua
2. Про адвокатуру та адвокатську діяльність: Закон України // Голос України. – 2012. – 14.08.2012. – № 148-149.
3. Правила адвокатської етики, затверджене Установчим з’їздом адвокатів України 09.06.2017 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://unba.org.ua/assets/uploads/3ae9a115a40b9a5bc04f_file.pdf
4. Барщевский М.Ю. Адвокат, адвокатская фирма, адвокатура: Учебн. пособие / М.Ю.Барщевский. – М.: «Белые альвы», 1995. – С. 108-113. 
 
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2017
Грудень
ПнВтСрЧтПтСбНД
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
У якій, на Вашу думку, сфері державної діяльності принцип справедливості реалізується найгірше?
 
На Вашу думку чи є, на сьогодні, основним змістом діяльності органів державної влади забезпечення верховенства права в Україні?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція