... Час - те ж, що й гроші: не витрачайте його намарно, і у вас буде його достатньо (Г. Левіс) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 07.12.2017 - СЕКЦІЯ №5
Постановка проблеми. Під час досудового розслідування злочинів важливою умовою досягнення мети кримінального провадження є ефективна доказова діяльність. Слідчий експеримент стає все більш популярною слідчою (розшуковою) дією, оскільки науково-технічні досягнення дають можливість отримати нову максимально можливу доказову інформацію. У зв’язку з цим виникає необхідність удосконалення правових засад та практики застосування слідчого експерименту.
Актуальність теми. Процес проведення слідчого експерименту дає змогу отримати інформацію на основі якої можна встановити сутність кримінального правопорушення, висунути версії й визначити напрями розслідування. Ця слідча дія є також сильним психологічним засобом впливу на його учасників, оскільки отримані результати наочно свідчать про можливість або неможливість існування певного явища чи події, а спростувати їх підозрюваним (обвинуваченим) буває досить важко. Між тим, з часу набрання чинності нового КПК України, ефективність діяльності слідчих органів в значній мірі знизилась, причиною чого є недоліки як законодавчої так і правозастосовної практики як проведення слідчих дій взагалі, так і слідчого експерименту, зокрема.
Стан дослідження. Проблемами слідчого експерименту ставали предметом дослідження багатьох вчених та стали біль активно аналізуватись вченими-процесуалістами в умовах застосування новел чинного КПК України [2-9]. Між тим зміни в процесуальному законодавстві викликають потребу в подальшому дослідженні даної проблеми .
Метою дослідження є здійснення дослідження завдань, підстав та юридичної форми проведення слідчого експерименту у кримінальному провадженні.
Виклад основного матеріалу. Відповідно до ч. 1 ст. 240 КПК України з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань [1, с. 99]. 
На думку Р.С. Бєлкіна, слідчий експеримент – це пізнавальна слідча дія, сутність якої полягає у проведенні досліджень, пов’язаних із встановленням, перевіркою або оцінкою слідчих версій, про можливість або неможливість існування тих чи інших фактів, що мають значення для справи [2, с. 5]. 
З урахуванням сучасного стану процесуального законодавства вчені-процесуалісти України, акцентують увагу як на традиційних завданнях даної слідчої дії – перевірки показань, так і на можливості застосування експериментальних методів для отримання нових фактичних даних.
Слідчий експеримент, – за визначенням В.М. Тертишника, – слідча дія, яка полягає в тому, що слідчий (детектив) у присутності понятих, а в необхідних випадках за участю спеціаліста, свідка, потерпілого і підозрюваного чи обвинуваченого, шляхом відтворення обстановки й умов, в яких ті чи інші події могли відбуватися в дійсності, проведення необхідних дослідів чи випробувань, здійснює перевірку показань учасників процесу й інших доказів та одержання нових фактичних даних [8, с. 492].
До основних завдань слідчого експерименту належать: – встановлення точного механізму вчинення злочину; – перевірка висунутих слідчих версій; – виявлення причин та умов, що сприяли або перешкоджали вчиненню злочину; – перевірка та уточнення фактичних даних, одержаних за результатами проведених окремих слідчих дій; – отримання нових доказів; – встановлення та усунення розбіжностей у показаннях підозрюваних, обвинувачених, свідків і потерпілих; – визначення меж поінформованості або необізнаності злочинців про подію злочину тощо [3, с. 45]. 
Кримінально-процесуальний кодекс України 2012 року вже не містить поняття «відтворення обстановки та обставин події» та «перевірка показань на місці». 
Зараз існуюча слідча дія «слідчий експеримент»(ст. 240 КПК України) відрізняється від, наприклад, перевірки показань на місці суттю та суб’єктом.
Перевірка здійснюється у присутності особи, яка безпосередньо брала участь у події, а суб’єкт відтворює її шляхом демонстрації (показу) на реальних предметах матеріальної обстановки на тому самому місці(можливий варіант проведення і не на тому самому місці). А слідчий експеримент є інструментом одержання, а в деяких випадках і перевірки інформації (показань) особи, яка може і не бути присутньою під час його проведення [4, с. 225]. 
Спірним є питання про те, чи має рішення про проведення експерименту процесуальну форму, тобто чи виноситься про це спеціальна постанова, аналогічна постанові про проведення обшуку, про обрання запобіжного заходу і т. п. КПК України містить тільки положення щодо того, що про проведення слідчого експерименту слідчий, прокурор складає протокол згідно з вимогами КПК України. Крім того, у протоколі докладно викладаються умови і результати слідчого експерименту.
Своєчасність та старанність підготовки до проведення слідчого експерименту є чинником, що значно підвищує його результативність, оскільки, наприклад, місце проведення експерименту може змінитися, що унеможливить його проведення. 
Підготовчі дії, які проводяться безпосередньо перед слідчим експериментом можна умовно розділити на два етапи: підготовка до виїзду на місце проведення слідчого експерименту й безпосередньо на місці до здійснення самих слідчих (розшукових) дій.
Підготовка до проведення експерименту повинна включати вибір місця його проведення, тому повинно бути враховано, що він пов’язаний з демонстрацією способу вчинення злочину, тому доступ туди сторонніх осіб та запобігання втечі підозрюваного повинен бути виключений шляхом залучення як охорони працівників поліції. Також треба відновити колишні умови, якщо вони були порушені, попередити власників відповідних приміщень про час передбачуваного експерименту, бажано ознайомитись з місцем проведення експерименту, щоб визначити найбільш доцільне розміщення учасників експерименту, необхідність використання між ними засобів зв’язку [5].
Під час здійснення слідчого експерименту важливого значення набуває використання технічних засобів, які значно підвищують можливість отримання інформації(про використання зазначається в протоколі). 
Під час проведення цієї слідчої дії закон надає право слідчому, прокурору або за їх дорученням залученому спеціалісту проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення, відбитки та зліпки, які додаються до протоколу. Треба зазначити, що фіксація покликана не лише описувати та засвідчувати результати слідчого експерименту, а й процесуального порядку його проведення, отже, гарантії дотримання прав учасників процесу, та, як наслідок – факту допустимості доказів, отриманих внаслідок його проведення [6, с. 233].
Висновки експерименту можуть окрім важливої доказової інформації можуть містити важливу інформацію, яка стане підставою: для повторного проведення слідчих дій (повторний допит свідків та обвинувачених, огляд місця події, для проведення слідчих дій, які не проводились раніше.
Висновок. Слідчий експеримент є важливою та складною слідчою дією, яка потребує ретельної підготовки та організації. Як правило, слідчий експеримент або підтверджує вже наявну інформацію, або спонукає до проведення додаткових слідчих дій, які, можливо, і не планувалося проводити. Отже, основними цілями проведення слідчого експерименту є: 1) перевірка та моделювання вже наявної інформації; 2) оцінка версій, що вже існують або поява нових; 3) отримання нових доказів.

Список використаних джерел:
1. Кримінальний процесуальний кодекс України [текст]: станом на 18 січня 2013 р. – К.: «Центр учбової літератури», 2013. – 290 с.
2. Белкин Р.С. Эксперимент в следственной, судебной и экспертной практике / Р.С.Белкин. – М.: «Юрид. лит.», 1964. – С. 5.
3. Чаплинська Ю.А. Слідчий експеримент (організаційний аспект) / Ю.А. Чаплинська // Криміналістичний вісник. – 2013. – № 1 (19). – С.43-48.
4. Стахівський С.М. Слідчі дії як основні засоби збирання доказів: науково-практичний посібник / С.М. Стахівський. – К.: Атіка, 2009. – 64 с.
5. Кірпач І.С. Завдання слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні / І.С.Кірпач // Митна справа. – 2013. – № 3 (87). – Ч. 2, кн. 1, травень-червень. – С. 233.
6. Стратонов В.М. Окремі проблеми слідчих (розшукових) дій / В.М. Стратонов, О.В.Стратонова // Науковий вісник Львівської комерційної академії. Серія: Юридична. – 2015. – №. 1. – С. 174-186.
7. Тертишник В.М. Кримінальний процес України: підручник. 7-ме вид., доповн. і перероб. К.: Алерта, 2017. – 840 с.
8. Теорія доказів: підручник / К.В. Антонов, О.В. Сачко, В.М. Тертишник, В.Г. Уваров / За заг. ред. д.ю.н, професора В.М. Тертишника. – К.: Алерта, 2015. – 294 с. 
 
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2018
Жовтень
ПнВтСрЧтПтСбНД
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2018 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція