... Мудрий все робить з обачністю (Латинське прислів'я) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 07.12.2017 - СЕКЦІЯ №3
Одним з найбільш розповсюджених способів вирішення спорів сьогодні є медіація. Директива №2008/52/ЄС Європейського парламенту та Ради «Про деякі аспекти посередництва (медіації) в цивільних та комерційних справах» визначає медіацію (посередництво) як «організований процес, яку б назву він не мав, у якому дві або більше сторін намагаються добровільно досягнути вирішення свого спору за допомогою посередника» [1]. 
На даний час поняття «медіація» в Україні не має правового регулювання. 03.11.2016 р. Верховна Рада прийняла за основу Законопроект «Про медіацію» №3665, яким пропонується запровадити інститут медіації в Україні та визначити правові основи надання послуг медіації на професійних засадах, поширити практику мирного вирішення спорів позасудовими методами та забезпечення збалансованих взаємовідносин між інститутом медіації та судовою системою, а також принципи та порядок проведення медіації, а також статус медіатора, особливості проведення процедури медіації під час судового або третейського розгляду, механізми контролю за якістю надання послуг медіації, та засади державної політики в сфері медіації [2].
Медіація – це гнучкий процес, що проводиться конфіденційно, в якому нейтральна особа допомагає сторонам в процесі переговорів досягти згоди щодо вирішення спору або розбіжностей, при цьому сторони мають повний контроль над процесом прийняття рішення та самі визначають умови вирішення спору.
Завдяки притаманним медіації ознакам (добровільність, конфіденційність, незалежність та неупередженість медіатора), вона традиційно займає значне місце у практичній діяльності нотаріуса.
Основною функцією медіатора є налагодження конструктивного діалогу між сторонами спору, завдяки чому вони намагаються знайти взаємоприйнятне рішення. Причому в процесі медіації медіатор має дотримуватись принципів нейтралітету та неупередженості. Подібні функції та особливості їх здійснення спостерігаються і в діяльності нотаріуса. Так, під час проведення у 2001 році в Афінах XXIII Конгресу Міжнародного союзу латинського нотаріату було відмічено, що нотаріус в силу своїх професійних обов'язків повинен приводити найчастіше різні інтереси сторін до одного знаменника, більше ніж представники інших юридичних професій призначений бути медіатором [3, с. 107].
Дійсно, сама суть професії нотаріуса, на відміну від представників інших юридичних професій, є такою, що він не може «працювати» тільки на одну сторону. Здійснюючи свої функції, нотаріус зобов'язаний врахувати інтереси всіх осіб, залучених до здійснення конкретної нотаріальної дії. Крім того, нотаріус зобов'язаний попереджати про юридичні наслідки вчинених сторонами дій, що дозволяє останнім прийняти правильне рішення, зважуючи на власні інтереси [4].
Діяльність нотаріуса в якості медіатора, при якій його функції не обмежується лише управлінням переговорами, а направлені також на використання його юридичної кваліфікації для оформлення рішення в юридичній формі, необхідно розглядати в якості службової діяльності у сфері надання юридичної допомоги. Правила проведення нотаріусом медіації закріплені в нормативних актах, які регулюють порядок здійснення нотаріусом професійних обов’язків. У ст. 5 Закону України «Про нотаріат» законодавець серед обов’язків нотаріуса виокремив його обов’язок бути юридичним радником, консультантом для громадян, підприємств, установ та організацій у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів [5]. Та за загальним правилом надання нотаріусом юридичної допомоги в якості медіатора не виключає можливості посвідчення нотаріусом угоди, яка укладена учасниками медіації.
Процес медіації складається з чотирьох етапів, кожен з яких має свою мету і зміст. Для успішного проведення медіації необхідно, щоб перехід до наступного етапу відбувався після досягнення цілей на попередньому.
Підготовка та залучення людей у процес є першим і вирішальним етапом у процесі медіації. Медіатор попередньо повинен провести бесіду з кожним учасником конфлікту окремо. Для того щоб проінформувати учасників про процедуру медіації, роль медіатора і учасників в ній, та найголовніше, отримати добровільну згоду на участь у медіації. 
Перш ніж безпосередньо перейти до обговорення змісту конфліктної ситуації, необхідно переконатися, що сторони розуміють суть процедури та погоджуються дотримуватися правил і брати участь у медіації. 
На другому етапі кожна сторона описує конфліктну ситуацію зі своєї точки зору. Завдання цього етапу - надати сторонам можливість висловитися стосовно конфліктної ситуації і їх ставлення до неї, дослідити інтереси сторін. Важливо детально визначити за допомогою запитань суть проблеми з погляду кожної зі сторін та ключові моменти, що потребують розв'язання. 
Цей етап є базовим у побудові діалогу між сторонами, оскільки вони є основними суб'єктами комунікації, а роль медіатора полягає виключно у полегшенні процесу спілкування між учасниками. 
Етап закінчується лише тоді, коли повністю визначені всі проблеми та інтереси, які стоять за позицією кожної з сторін.
Завдання третього етапу - визначити шляхи розв'язання проблеми та знайти варіант, який задовольнить обидві сторони конфлікту. 
Важливим елементом етапу розв'язання проблеми є визначення переліку проблем. Варто пам'ятати, що сторони повинні спочатку дійти порозуміння у визначенні проблем, а потім намагатися розробити рішення. Також варто обговорити можливі результати виконання того чи іншого плану для сторін. 
На заключному, четвертому етапі відбувається укладання угоди за результатами медіації. На медіатора покладається завдання по оформленню консенсусу в письмовій формі. Якщо в ролі медіатора виступає нотаріус, то він правомочний засвідчити цю угоду. 
Медіація достатньо новий спосіб врегулювання конфліктів який використовується в нашій державі. Але вона вже активно застосовується як в нотаріальній діяльності, так і в бізнесі, управлінні, сімейному праві, комерції, простіше напевно буде зазначити де вона не застосовується.
Найчастіше медіаторами стають юристи і психологи, але законодавчо не закріплено наявність спеціальної освіти, тут більше відіграє роль наявність авторитету, життєвого досвіду. Професія нотаріуса, на мою думку найбільш відповідає розумінню професії медіатора, адже нотаріус має авторитет в очах клієнтів, добру освіту, повинен відповідати моральним засадам суспільства. Головне - він завжди об’єктивний та незалежний в своїх судженнях, його дії завжди відповідають закону, що дає змогу неупереджено проводити процес медіації.

  Список використаних джерел:
1. Директива № 2008/52/ЄС Європейського парламенту і Ради про деякі аспекти посередництва (медіації) в цивільних та комерційних справах [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/994_a95 
2. Правове регулювання медіації в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pomichnyk.org/publikatsiji/pravove-rehulyuvannya-mediatsiji-v-ukrajini.html
3. Медведев И.Г. Аналитический обзор по материалам работы последних конгрессов Международного союза латинского нотариата / И.Г. Мендведев // Центр нотариальных исследований: материалы и статьи. Выпуск первый. – Екатеринбург, 2003. – С. 107.
4. Ярков В.В. Нотариат и медиация / В.В. Ярков, И.Г. Медведев // Нотариальный вест ник. – 2008. – № 9. – С. 13-21.
5. Про нотаріат: Закон України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 
 
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2018
Листопад
ПнВтСрЧтПтСбНД
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930  
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2018 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція