... Заможні ті, хто вміє обмежувати бажання своїми можливостями (Гібер) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 07.12.2017 - СЕКЦІЯ №3
Неповнолітні працівники у трудових правовідносинах в силу фізіологічних особливостей та соціального положення потребують диференційованого підходу до набуття, охорони та захисту трудових прав та законних інтересів. У КЗпП України Розділ ХІІІ «Праця молоді» присвячений правовому регулюванню праці неповнолітніх [1].
Відповідно до ст. 188 КЗпП України віковим критерієм виникнення трудової правосуб’єктності неповнолітніх є 16 років. Із цього правила є два виключення, тобто дві нижні вікові межі, з яких допускається прийняття на роботу: з 15 років можуть, як виняток, прийматись на роботу особи лише за згодою одного із батьків або особи, що його замінює, з 14 років допускається прийняття на роботу за згодою одного з батьків або особи, що його замінює лише учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для підготовки молоді до продуктивної праці та виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров'ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час.
У проекті Трудового Кодексу України [2] зберігаються аналогічні підходи щодо трудової правосуб’єктності неповнолітніх, додаються лише декілька новел, які діючим КЗпП України не передбачені. Перша новела (п.5 ст. 20) стосується малолітніх працівників, тобто осіб, які не досягли 14 років. Приймати на роботу таких осіб в організації кінематографії, театральних, концертно-видовищних та інших творчих організаціях, для участі в концертах, виставах, інших заходах, а також у створенні кінофільмів або інших творів мистецтва, якщо це не завдає шкоди їхньому здоров’ю, моральному розвиткові і процесу навчання дозволяється за письмовою згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює та за наявності дозволу служби у справах дітей за умови погодження умов праці та її оплати з цією службою. Відмітимо, що такі підходи раніше не були відомі трудовому законодавству, хоча праця малолітніх у вищевказаних сферах завжди мала місце, а у науці трудового права свого часу Б.К. Бегічев трудову правосуб’єктність малолітніх кваліфікував як виключну [3, с.154-156].
Проте А.М. Лушніков та М.В. Лушнікова існування виключеної, обмежувальної або часткової правосуб’єктності малолітніх спростовують і визначають її як неповну, обґрунтовуючи, що за віковим критерієм мова повинна йти про диференціацію трудової правосуб’єктності особи, якою вона наділена у відповідності з діючим трудовим законодавством [4, с. 777].
Відзначаючи певні закономірності у тенденції зниження віку можливого початку трудової діяльності, О.М. Ярошенко відзначає, що фактична здатність до праці виникає навіть раніше 14 років, і немає нічого поганого у наданні можливості неповнолітнім як можна раніше брати участь у суспільно корисній праці. Це може бути корисним як для самого підлітка, позитивно вплинути на процес становлення його особистості, так і суспільству, оскільки застосування праці підлітків у сфері обслуговування, соціальної допомоги і т.д. у певній мірі допоможе ліквідувати дефіцит кадрів у цих сферах людської діяльності [5, с. 205].
Зазначені випадки увиразнюють проблеми диференціації трудової правосуб’єктності неповнолітніх працівників та в цілому узгоджуються з Конвенцію Міжнародної організації праці «Про мінімальний вік прийому на роботу» 1973 року, згідно п. 3 ст. 2 якої мінімальний вік вступу у трудові відносини не повинен бути нижчим віку закінчення обов’язкової шкільної освіти і у всякому разі не повинен бути нижчим 15 років. П 4 ст. 2 Конвенції встановлює, що для держав з недостатньо розвиненою економікою і системою освіти допускається початкове встановлення мінімального віку з 14 років, а національне законодавство може допустити прийом на легку роботу дітей у віці від 13 до 15 років, якщо вона не є шкідливою для їх здоров’я і розвитку і не спричиняє шкоди відвідуванню школи чи участі в програмах професійної орієнтації чи підготовки або їх здатності використати отриману освіту (ст.7) [6].
Проте, на наш погляд потрібно у трудовому законодавстві чітко розмежовувати такі правові поняття як малолітні, неповнолітні, підлітки, молоді працівники (молоді спеціалісти, молоді робітники). Таким чином, нижня вікова межа віку, з якого допускається прийняття на роботу неповнолітніх у трудовому праві є надзвичайно важливою, і це пов’язано не лише з утвердженням в Україні ідей соціальної політики.

Список використаних джерел:
1. Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. № 322–VIII [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. Законодавство України. – URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08.
2. Проект Трудового кодексу України від 26.12.2014 р. № 1658 [н.д.у. В.Б. Гройсман, Л.Л. Денісова, М.М. Папієв, С.І. Кубів] [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=53221. 
3. Бегичев Б.К. Трудовая правоспособность советских граждан / Б.К. Бегичев. – М., 1972. – 321 с.
4. Лушников А.М. Курс трудового права [Текст]: учеб.: [в 2 т.] / А.М. Лушников, М.В.Лушникова; [2-е изд., перераб. и доп.]. – М.: Статут, 2009. – Т. 1. Сущность трудового права и история его развития. Трудовые права в системе прав человека. Общая часть. – 879 с.
5. Ярошенко О. Проблеми та перспективи правового регулювання праці молоді / О.Ярошенко // Вісник Академії правових наук України. – 2004. – №4(39). – С. 205-213.
6. Про мінімальний вік для прийому на роботу: Конвенція МОП від від 26.06.1973 р. № 138 [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. Законодавство України. – URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/993_054. 
 
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2018
Липень
ПнВтСрЧтПтСбНД
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2018 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція