... Найбільше успіхів ми досягаємо у тому, до чого маємо найліпший хист (Античний вислів) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 07.12.2017 - СЕКЦІЯ №2
Комерційна таємниця є досить важливою умовою діяльності будь-яких фінансових та комерційних установ. Визначення комерційної таємниці закріплено в Цивільному кодексі України, так згідно зі ст.. 505 даного закону, під комерційною таємницею слід вважати інформацію, яка є секретною в тому розумінні, що вона не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв’язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію [1].
У сучасному суспільстві коли наука і техніка досягли високого рівня свого розвитку, збільшилась кількість правопорушень пов’язаних з розголошенням або порушенням режиму комерційної таємниці і як наслідок зросла статистика притягнення осіб до юридичної відповідальності за даний вид правопорушення.
За розголошення інформації, яка входить до складу комерційної таємниці, можуть бути застосовані адміністративна та кримінальна відповідальність. Адміністративна відповідальність за розголошення комерційної таємниці: відповідно до положень ст. 164-3 ч. Кодексу України про адміністративні правопорушення отримання, використання, розголошення комерційної таємниці, а також іншої конфіденційної інформації з метою заподіяння шкоди діловій репутації або майну іншого підприємця – тягне за собою накладення штрафу від дев’яти до вісімнадцяти неоподаткованих мінімумів громадян [2].
В.А. Глуховеря, має позицію, що порушення правового режиму користування комерційною таємницею, слід відносити до інформаційних правопорушень, так як за своєю суттю комерційна таємниця є інформацією. Проте існує проблема, що чинне законодавство України не передбачає такого поняття, як інформаційні правопорушення, не встановлює інформаційної відповідальності, але в інформаційній сфері за правопорушення застосовується адміністративна, цивільно-правова, дисциплінарна, фінансова та кримінальна відповідальність. Досить велика кількість статей, що передбачають адміністративну відповідальність за інформаційні правопорушення, у тому числі порушення щодо режиму інформації з обмеженим доступом, тому дослідник пропонує об’єднати їх в окрему главу [3].
Схожупозицію має О.В. Стоєцький, який пропонує внести зміни до КУпАП шляхом виокремлення глави, яка б охоплювала адміністративні правопорушення у сфері інформаційної безпеки. На думку дослідника, якщо родовим об’єктом даного виду правопорушень будуть суспільні відносини, які виникають у відповідній сфері, пов’язаний із забезпеченням інформаційної безпеки, то безпосередній об’єкт має визначатися залежно від того, яке конституційне право порушується [4, с. 15].
На думку Ю. Носика визначені у КУпАП моделі адміністративних правопорушень з посяганням на права на комерційну таємницю, а також санкція за їх вчинення є недосконалими і проблемними як з теоретичної, так і з практичної точок зору. Однак для того, щоб надати загальну оцінку адміністративній відповідальності за порушення суб’єктивних прав на комерційну таємницю, встановленій КУпАП, необхідно також проаналізувати процесуальні аспекти реалізації такої відповідальності [5].
Кримінальна відповідальність за розголошення комерційної таємниці: відповідно до положень ст. 231 Кримінального кодексу України, відповідальність за незаконне використання, поширення, збір з корисливою метою відомостей, які можуть представляти комерційну таємницю. За дане правопорушення встановлюється штраф, починаючи від двохсот до тисячі неоподаткованих мінімумів на доходи осіб, або обмеження свободи особи строком до декількох років, або ж, у важких випадках – відбувається позбавлення особи волі строком до 3 років.
Стаття 232 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за розголошення відомостей, які можуть мати відношення до комерційної таємниці у вигляді штрафних санкцій – від 200 до 500 неоподаткованих мінімумів з доходу осіб з позбавленням права обіймати деякі посади або займатись певним видом діяльності. Обмеження становить до трьох років. У деяких випадках, це можуть бути призначені виправні роботи на строк до двох років або позбавлення волі на той же період [6].
Харламова С.О. пропонує об’єднати ст. 231 і ст. 232 Кримінального кодексу України і внести зміни у чинний КК України. Стаття 231. Незаконні дії, спрямовані на отримання відомостей, що становлять комерційну та банківську таємницю, з мето розголошення чи іншого використання цих відомостей, а також незаконне використання таких відомостей, якщо це спричинило істотну шкоду суб’єкту господарської діяльності – карається штрафом від 200 до 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, або виправними роботами на строк до 2 років, або позбавлення волі на той самий строк.
Умисне розголошення комерційної таємниці або банківської таємниці без згоди її власника особою, якій ця таємниця відома у зв’язку з професійною або службовою діяльністю, якщо воно вчинене з корисливих чи інших особистих мотивів і спричинило істотну шкоду суб’єкту господарської діяльності – карається штрафом від 500 до 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, або обмеженням волі на строк до 3м років, або позбавленням волі на той самий строк [7, с. 82].
На наш погляд дана пропозиція є досить правильною так як в одній статті міститься широкий аспект всієї суті правопорушення.
Висновки: дослідивши питання юридичної відповідальності за порушення режиму комерційної таємниці, слід сказати про недостатній теоретичний рівень дослідження даної проблеми. До основних напрямків вдосконалення юридичної відповідальності за дане правопорушення більшість дослідників схиляються до внесення змін до чинного законодавства в частині юридичної відповідальності за порушення правового режиму комерційної таємниці.

Список використаних джерел:
1. Цивільний кодекс України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15
2. Кодекс України про адміністративні правопорушення. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-1
3. Глуховеря В.А. Поняття, ознаки, види правопорушень, що посягають на режим інформації з обмеженим доступом, та адміністративна відповідальність за їх вчинення / В.А.Глуховеря // Вісник Академії митної служби України. – 2014. – № 2. – С.54-60.
4. Стоєцький О.В. Адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері інформаційної безпеки України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. Наук: 12.00.07 / О.В. Стоєцький; Запорізький нац. ун-т. – Запоріжжя, 2013 – 19 с.
5. Носик Ю. Проблеми адміністративної відповідальності за порушення прав на комерційну таємницю за КУпАП: матеріально-правовий аспект.  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.pravnuk.info/urukrain/1085-problemi-admin.vidpovidalnosti.html
6. Кримінальний кодекс України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14
7. Харламова С.О. Кримінальна відповідальність за незаконне використання Комерційної та банківської таємниці // Україна 2005: Поступальна хода до верховенства права (збірник матеріалів науково-теоретичної конференції). – К., 2005. – С. 81-84. 
 
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2018
Липень
ПнВтСрЧтПтСбНД
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2018 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція