... Заможні ті, хто вміє обмежувати бажання своїми можливостями (Гібер) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 07.12.2017 - СЕКЦІЯ №3
Відповідно до статті 18 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР (далі – Закон № 504) [1] та статті 179 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку може використовуватися повністю або частково також батьком дитини, бабою, дідом або іншим родичем, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, та одним із прийомних батьків [2]. 
Згідно із ч. 4 ст. 20 Закону № 504 підставою для надання такої відпустки згаданим вище особам є довідка з місця роботи (служби, навчання) матері дитини про те, що вона вийшла на роботу до закінчення терміну відпустки по догляду за дитиною і виплату їй допомоги по догляду за дитиною припинено (із зазначенням дати). Отже, лише за умови надання довідки з місця роботи матері дитини згідно з встановленими законодавством вимогам статті 2 Закону № 504 гарантовано право батька дитини, бабусі чи інших родичів, які фактично доглядають за дитиною, на отримання відпустки визначеної тривалості із збереженням на цей період місця роботи ( посади), заробітної плати (допомоги) [3]. Із зазначеного вище випливає, що право на відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку батька дитини, баби, діда або інших родичів, які фактично доглядають за дитиною, є похідним від права матері на таку відпустку, тобто мати може делегувати своє право на відпустку вище перерахованим особам. 
Проте, це лише із законодавчої точки зору видається, що чоловіки можуть безперешкодно користуватися таким правом. На практиці ж не все так легко та просто. По-перше, соціальний фактор, а саме: людський осуд, що чоловік «відсиджується» вдома, по-друге, матеріальна сторона, як правило, у нашій країні чоловіки заробляють більше та їм пропонують кращу роботу, по-третє, сам страх та неготовність (непідготовленість) сильної статі взяти на себе таку відповідальність.
Міжнародний досвід свідчить про зовсім протилежну ситуацію. У багатьох країнах передбачена можливість взяти відпустку по догляду за дитиною як для матері, так і для батька (незалежно від права на таку відпустку матері дитини).
Чи не найбільш прогресивною в цьому плані є Швеція. Із 480 днів відпустки по догляду за дитиною 60 обов’язково мусить узяти батько, інакше ці дні просто не зарахують, а родина отримає менші виплати. Решту часу в декреті батьки можуть поділити між собою на власний розсуд.
У Німеччині, наприклад, батьки можуть вибирати: або один з них доглядає за дитиною протягом 12 місяців, або двоє можуть розділити між собою 14 місяців відпустки так, як вважають за потрібне. Крім того, держава компенсує тимчасову втрату заробітку від роботодавця.
Ближче за всіх до забезпечення рівних прав у справі догляду за дітьми підійшли Скандинавські країни: для шведських татусів «зарезервовано» 90 днів з загальних 480, які надаються сім'ї як відпустка по догляду за дитиною. Якщо батько не використовує своє право на відпустку, вона «пропадає».
Схожий механізм працює і в Норвегії: тут за батьком збережено 12 тижнів. Таким чином держава заохочує чоловіків приділяти час родині, водночас дозволяючи жінкам не випадати з робочого ритму, а продовжити кар'єру після народження дитини. Ця країна є своєрідним авангардом у цьому питанні, адже такий інститут було запроваджено ще у 1944 р.
У Австралії, роботодавець, підписуючи трудовий договір з представником чоловічої статі повинен вказати таку можливість у договорі.
У Польщі оплачувана декретна відпустка триває рік. Перші 14 тижнів призначені лише для жінок, після цього можна «помінятися» з татом. При цьому два тижні відпустки по догляду за дитиною призначені лише для чоловіків.
У Португалії та зобов’язали няньчити дитину щонайменше впродовж п’яти днів в оплачуваній декретній відпустці. Не хочеш? Тоді доведеться заплатити штраф.
В Іспанії, якщо жінка провела з дитиною обов’язкові шість тижнів і виходить на роботу, чоловік може її замінити, провівши в декретній відпустці до десяти тижнів. При цьому батькові виплачується 100% зарплати.
Ісландія пропонує татусям отримати три місяці відпустки по догляду за дитиною нарівні з жінкою. Протягом цього часу їм виплачується допомога в розмірі 80% від середнього заробітку. Таким чином, у перші місяці життя дитини поруч перебувають і мама, і тато. Крім того, у батьків є ще одна загальна відпустка, розрахована на три місяці. Але тут уже треба вирішувати, хто буде сидіти з дитиною, а хто вийде на роботу.
У Японії чоловіки можуть перебувати в декреті цілий рік. За даними The Economist, упродовж останніх 20 років близько 70% японських жінок припиняли свою кар’єру після народження першої дитини, тому уряд вирішив на законодавчому рівні дати можливість чоловікам виховувати дітей, якщо жінка збирається працювати.
Навіть у США, країні кар’єристів та трудоголіків, в кінці 2015 року Марк Цукерберг взяв двомісячну відпустку, щоб побути з новонародженою донькою. Королівська родина також не виняток, принц Вільям після народження другої дитини провів шість тижнів разом з сім'єю.
  Велика Британія пропонує батькам провести з малечею 50 тижнів. При цьому мама повинна залишатися з дитиною тільки в перші 14 днів після пологів, а потім батьки можуть змінювати один одного або опікуватися дитиною разом. Упродовж 37 тижнів вони отримують 90% зарплати, решта відпустки не оплачується.
Враховуючи все вищезазначене, потрібно розвіювати гендерні стереотипи стосовно можливості батьком дитини або близькими родичами отримати відпустку по догляду за дитиною.

Список використаних джерел:
1. Закон про відпустки: Закон України від 15.11.96 р. №504/96-ВР // Відомості Верховної Ради України від 28.01.1997 – № 2, стаття 4.
2. Кодекс законів про працю України 2017 з останніми змінами і доповненнями, останні з яких внесені законами України від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII, від 22 березня 2017 року – № 1971-VIII, від 6 квітня 2017 року № 2005-VIII.
3. Правила державної реєстрації актів цивільного стану в Україні: Правила, затверджені наказом Мін'юсту України від 18.10.2000 р. – №52/5. 
 
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2017
Грудень
ПнВтСрЧтПтСбНД
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
У якій, на Вашу думку, сфері державної діяльності принцип справедливості реалізується найгірше?
 
На Вашу думку чи є, на сьогодні, основним змістом діяльності органів державної влади забезпечення верховенства права в Україні?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція