... Немала частина успіху – бажання досягти його (Сенека) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 07.12.2017 - СЕКЦІЯ №2
Транспарентність суспільства є сучасною ознакою діяльності усіх гілок влади, визначає рівень цивілізованості й демократизму відносин між владою і громадянським суспільством, що відповідає проголошеній в Конституції України ідеї побудови правової держави. Такі європейські принципи з одного боку забезпечують державні інтереси, знижують рівень корупції та зловживань у її владних структурах, а з іншого – сприяють захисту прав осіб, оскільки вимагають інформування про діяльність влади й підстави прийняття рішень.
Різними аспектам розширення доктрини категорії транспарентності присвятили свої праці такі вчені, як: Г. Атаманчук, Е. Афонін, Г. Гегель, О. Кошова, О. Кудіна, Л. Наливайко, М. Пашковська, О. Петришин, Є. Романенко, С. Романюк, Д. Співак, В. Стретович, А.Чуклинов, Ю. Шемшученко, В. Ярошенко та багато інших.
Етимологія поняття «транспарентність» (як терміну іноземного походження) бере свій початок від латинських «trans» – прозорий, наскрізь і «pareo» – бути очевидним. Англійське слово «transparent» перекладається як прозорий, зрозумілий, явний, з французької «transparent» – прозорий. Категорія транспарентності як ознака адміністративної та політичної комунікації між публічною владою та населенням була розроблена в англо-американській соціальній науці, де прозорість перед об’єктом державного управління визначалось поняттям «transparency», а відкритість влади для участі в державному управлінні з боку членів суспільства – поняттям «openness» [4, с. 7].
Сьогодні вказана категорія різними вченими трактується по-різному, і на жаль, відсутній єдиний погляд на вказану проблематику. Так, на думку, О. Кошової, у більшості документів Організації з безпеки і співробітництва в Європі термін транспарентність використовується безпосередньо, а в матеріалах, пов’язаних із діяльністю Європейського суду з прав людини, частіше використовується «відкритість» і «публічність» [5]. 
Згідно із принципами правової державності найбільш ефективною є та влада, яка діє прозоро, відкрито, публічно, доступно, гласно. В свою чергу керуючись напрацюваннями сучасної юриспруденції всі вказані поняття є складовими однієї категорії – транспарентності. Разом із тим, для з’ясування сутності принципу транспарентності в аспекті функціонування органів місцевого самоврядування, належить уточнити сутність їх діяльності.
А. Колодій та А. Олійник визначають місцеве самоврядування в Україні, як гарантоване державою право та реальну здатність територіальної громади вирішувати питання місцевого значення у межах та у спосіб передбачений Конституцією та законами України [5, с. 282]. Близьке за значенням поняття також наведене у Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні», який гласить, що місцеве самоврядування в Україні – є гарантованим державою правом та реальною здатністю територіальної громади об’єднатись у громаду жителів, щоб самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
З такого самого погляду розцінює відповідне поняття й один із нормативно-правових актів європейської юрисдикції – Європейська хартія місцевого самоврядування, а саме, визначаючи в ст. 3 місцеве самоврядування, як право і спроможність органів місцевого самоврядування в межах закону здійснювати регулювання та управління суттєвою часткою публічних справ, під власну відповідальність, в інтересах місцевого населення [2].
У такому аспекті стає зрозуміло, що органи місцевого самоврядування є легальною формою самоорганізації населення для задоволення власних потреб за умови визнання їх реальними державою. Але, на жаль, більшість посадових осіб таких органів дуже часто зловживають своїми повноваженнями і направляють власну діяльність на задоволення особистих інтересів, а не на благо суспільства.
Також слід загострити увагу на тому, що сучасне демократичне суспільство умовно поділяється на дві складові: правова держава (політична сторона) та громадянське суспільство (соціальна сторона) лише у поєднанні та налагодженій взаємодії цих двох складових в країні пануватиме порядок і процвітання [7].
Одним із основних принципів політичної діяльності, як держави, так і суспільства є транспарентність, сутність якої лежить у відкритості політичної чи громадської (публічної) діяльності для належного використання політичної влади окремими особами для задоволення інтересів суспільства.
З цього також витікає те, що транспарентність проявляється у прозорості, відкритості, гласності, публічності та підзвітності і є одним з основних принципів діяльності будь-якого апарату управління, не залежно від його територіальної приналежності.
У цьому аспекті варто погодитися з думкою М. Пашковської про те, що транспарентність є засадничим поняттям, яке у собі в тісному взаємозв’язку поєднує декілька понять, що визначають форми та способи функціонування органів державної влади та місцевого самоврядування у демократичній державі [8].
Погоджуємося з думкою В. Ярошенка, що відкритість, на відміну від прозорості, є функціональною характеристикою державної влади та виявляє ступінь безпосередньої участі громадян, активність суспільного контролю громадян над діяльністю органів державного управління тощо. Відкритість влади означає її готовність та вміння поділитися цією владою з народом через залучення їх до процесу прийняття управлінських рішень, здійснення влади. Транспарентність (прозорість) – це обізнаність діями влади, а відкритість – це реальна можливість вплинути на її зміст [9].
Отже, на підставі проаналізованих даних, належить обґрунтувати висновок про те, що транспарентність, посилаючись на нормативно-правові акти українського законодавця виступає одним із ключових принципів функціонування органів державної влади в Україні. Інтерпретуючи теорію поділу влади на законодавчу, судову та виконавчу в площину транспарентності, належить констатувати, що різні її складові частини (публічність, гласність, доступність, підзвітність, відкритість) застосовуються, як принцип діяльності в різних аспектах функціонування вказаних органів. Вбачаючи те, що проаналізовані документи носять загальний характер для функціонування відповідних гілок влади, діяльність їх структурних ланок від найбільших до найменших має здійснюватися відповідно до принципу транспарентності.
Отже, варто наголосити на важливості транспарентності у функціонуванні органів місцевого самоврядування, які за своєю природою покликані задовольнити потреби локальних груп населення.
Виходячи із того, що органи місцевого самоврядування є одними із тих інституцій, що знаходяться в безпосередній близькості до найбільш дрібних громад, їх транспарентна діяльність стане стійким фундаментом підвищення довіри до влади, механізмом подолання корупції та значним фактором у налагодженні тісної співпраці влада – громада.

Список використаних джерел:
1. Конституція України [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://zakon2.rada.gov.ua.
2. Європейська хартія місцевого самоврядування: Хартія, Міжнародний документ Ради Європи від 15.10.1985 – [Електронний ресурс] – режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_03
3. Закон «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР // Відомості Верховної Ради України, 1997. – № 24.
4. Транспарентність влади в контексті європейської інтеграції України: конспект лекції до короткотермінового семінару в системі підвищення кваліфікації кадрів / уклад: Е.А. Афонін, О.В. Суший. – К.: НАДУ, 2010. – 48 с.
5. Кошова О.В. Транспарентність сучасної судової влади / О.В. Кошова // Філософські та методологічні проблеми права. – 2015. – № 1-2. – С. 209-216.
6. Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні: Підручник / за ред. Я.Ю.Кондратьєва. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 464 с.
7. Наливайко Л.Р. Транспарентність публічної влади: вітчизняний і зарубіжний досвід / Л.Р. Наливайко, О.С. Чепік-Трегубенко // Право України. – 2015. – № 6. – С. 148-156.
8. Пашковська М. Поняття транспарентності в сучасній науці «Державне управління» / М. Пашковська // Ефективність державного управління. – 2013. – Вип. 34. – С. 135-143.
9. Ярошенко В. Транспарентність та відкритість влади як механізми становлення інституту демократичної громадянськості / В. Ярошенко // Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили. Сер.: Політологія. – 2012. – Т. 182, Вип. 170. – С. 85-91. 
 
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2018
Квітень
ПнВтСрЧтПтСбНД
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2018 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція