... Життя не навчить, якщо не має бажання порозумнішати (Б. Шоу) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 07.12.2017 - СЕКЦІЯ №1
Актуальність цього дослідження полягає в тому, що верховенство закону та повага до людської особистості лежать, як наголошується в Паризькій хартії для нової Європи, в основі демократії і є одними з основних принципів демократичної правової держави.
Верховенство закону є однією з ознак правової держави та означає, що головні правові відносини суб’єктів права регулюються законом не взагалі юридично, а саме вищими законодавчими актами країни, прийнятими відповідними органами [1, с. 28].
Метою даної наукової праці є здійснення дослідження принципу верховенства закону як гарантії режиму законності.
Недотримання норм конституції, зневага та невиконання закону забезпечують зручну атмосферу для різноманітних зловживань, сваволі і злочинів. Це зумовлює ріст організованої злочинності, унеможливлює нормальне функціонування правоохоронних органів. Саме тому формування дійсно правової держави пов'язане, перш за все, з верховенством закону і режимом законності. Для цього необхідно, щоби законодавчі акти, а в першу чергу конституція, мали значення безпосередньо чинного права. Однак, при всій значимості законів і режиму законності для держави, необхідно усвідомлювати, що законодавчі акти не можуть бути зведеними лише до інституційно-правового рівня, адже у цьому разі у форму закону може бути оформлене будь-яке державне свавілля, яке не має під собою будь-якого об’єктивного права. Яскравим прикладом такого свавілля можна вважати січневі закони часів Революції Гідності в Україні.
Зважаючи на вищевказане, ми не можемо уявити таку правову державу, в законах якої не було б конкретизовано основні її принципи та фундаментальні права людини і громадянина. Саме в цьому, на нашу думку, особливу роль виконує конституція як основний закон держави. Адже в основному законі повинні бути зафіксовані основоположні принципи державного і суспільного життя, права людини та механізми їх захисту. Саме це зможе забезпечити такий правовий режим, за якого свавілля з боку державно-владних інституцій стане неможливим, а також унеможливить створення правопорушного законодавства.
У сучасних правових державах вищою і найбільш поширеною формою вираження та організації захисту свобод людей є закон. Саме у законах держава, встановлює загальнообов’язкові норми поведінки суб’єктів правовідносин, що враховують об’єктивні потреби сучасного суспільства. Необхідно зазначити, що правові закони завжди базуються на засадах рівності та справедливості. Саме тому закон, наділений вищою юридичною силою і всі інші підзаконні, нормотворчі та правові акти повинні відповідати нормам та принципам закону. Якщо закони регулюють найбільш важливі сторони суспільного життя, то підзаконні акти, як правило, лише конкретизують деякі положення законів, однак ні в якому разі не змінюють і не замінюють норм самого закону.
Як відомо, основний закон держави - це Конституція, котра закріплює загальну правову модель суспільства. Тому їй повинне відповідати усе поточне законодавство, і ніякий інший правовий акт не може їй суперечити.
Верховенство закону, і перш за все Конституції, створює міцний режим правової законності, стабільність справедливого правового порядку в суспільстві [2, с. 182].
Говорячи про правову державу, ми маємо на увазі таку державу, в якій забезпечена правова стійкість Конституції, та унеможливлена її постійна зміна, доповнення та оновлення. Тобто забезпечений жорсткий механізм її зміни, адже за його відсутності конституція перестає бути основним законом держави. Способом такого забезпечення є режим законності.
Режим законності – це така морально-політична атмосфера, за якої у суспільному житті домінують ідеї права, гуманізму, справедливості. Очевидно що дане юридичне поняття випливає з такої правової категорії як законність.
Право реальне тільки тоді, коли воля владних органів, викладена в законі, реалізується в поведінці субʼєктів, які виконують закон, використовують його шляхом вступу в договірні відносини, у поведінці суддів та інших посадових осіб, що застосовують закон тощо. Закон живий лише у тому разі, коли він реалізується, впливає на відносини суб’єктів права, на свідомість і поведінку людей. Ця сторона права повʼязана з дієвістю закону і характеризується поняттям законність. Саме законність відображає загальний принцип відношення суспільства до права в цілому. Зміст законності повʼязаний як з поведінкою субʼєктів, що реалізують право, так і з функціонуванням державних органів, які забезпечують його формування, реалізацію і захист.
Виходячи з цього, можемо сформулювати визначення поняття «законність». Законність – це комплексне політико-правове явище, яке відображає правовий характер організації суспільно-політичного життя, органічний зв'язок права і влади, права і держави. У широкому соціально-політичному розумінні законність – це режим суспільно-політичного життя.
Як і будь яка інша правова категорія, поняттю законність, властиві особливі ознаки та зміст. Особливими рисами, що характеризують зміст поняття законність є:
1) невіддільність від загальнообовʼязкового права; 
2) метод державного керівництва суспільством – шляхом прийняття нормативно-правових актів і забезпечення їх реалізації; 
3) принцип діяльності держави.
Отже,виходячи з цього, можна стверджувати, що законність – це режим (стан) відповідності суспільних відносин законам і підзаконним нормативно-правовим актам держави, який утворюється в результаті їх неухильного виконання всіма субʼєктами права. 
Зміст законності можна дослідити через його ознаки. Основними ознаками законності у правовій державі є: 1) неухильне дотримання і виконання нормативно-правових актів всіма субʼєктами права; 2) верховенство закону щодо всіх інших правових актів; 3) послідовна боротьба з правопорушеннями і невідворотність юридичної відповідальності за їх вчинення.
Зважаючи на вищевказане, можемо дійти висновку що режим законності – це така морально-політична атмосфера, при якій у суспільному житті домінують ідеї права, гуманізму, справедливості. Тобто законність – це такий суспільно-політичний режим, зміст якого полягає у пануванні права і закону в суспільному житті, дотриманні правових норм всіма суб’єктами суспільно-правових відносин, послідовній та невідворотній боротьбі з правопорушеннями і свавіллям у діяльності посадових осіб, у забезпеченні порядку та організованості в суспільстві [3].
Логічним є те, що режим законності повинен бути захищений надійною системою гарантій для його ефективного функціонування.
Гарантії законності – це упорядкований механізм захисту, що складається із загальних умов і спеціальних засобів, які забезпечують режим законності. У кожній правовій державі існують відповідні гарантії законності, які забезпечують дотримання і виконання закону. Це - соціально-економічні, політичні, юридичні і міжнародні гарантії. Відзначимо, що до юридичних гарантій ставляться такі вимоги: обов’язкова нормативна урегульованість законами суспільних відносин, ефективна діяльність спеціальних органів, на які покладений обов’язок щодо контролю за дотримання законів, притягнення до юридичної відповідальності за порушення гарантованих норм.
Отже, узагальнюючи вищенаведене, можемо дійти висновку, що режим законності - це така морально-політична атмосфера, за якої у суспільному житті домінують ідеї права, гуманізму, справедливості, це гарантія, нормального функціонування правової демократичної держави, в якій забезпечуються та захищаються основні права та свободи людини і громадянина.

Список використаних джерел:
1. Сильченко Н.В. Проблемы верховенства закона: автореф. дис. д.ю.н.: 12.00.01 / Сильченко Н.В. – Минск, 1993. – 52 с.
2. Головатий С. Верховенство права: монографія: У 3-х кн. – К.: Фенікс, 2006.
3. Віхров О.П. Законність: поняття, сутність, принципи, гарантії [Електронний ресурс] // Теорія держави і права: курс лекцій [Текст]: навч. посіб. / Віхров О.П., Віхрова І.О.; Чернігів. нац. пед. ун-т ім. Т.Г. Шевченка. – Чернігів: Десна Поліграф, 2015.  303 с.
4. Козюбра М.І. Верховенство права i Україна / М.І. Козюбра // Право України. – 2012. – № 1-2. – С. 30-63.
5. Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР. – Поточна редакція від 30.09.2016 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254 
 
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2018
Січень
ПнВтСрЧтПтСбНД
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
У якій, на Вашу думку, сфері державної діяльності принцип справедливості реалізується найгірше?
 
На Вашу думку чи є, на сьогодні, основним змістом діяльності органів державної влади забезпечення верховенства права в Україні?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція