... Сміливі думки відіграють роль передових пішаків в грі, вони гинуть, але забезпечують перемогу (І. Гете) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 28.02.2018 - СЕКЦІЯ №1
Свобода слова є однією з основ сучасного громадянського суспільства, вона виражає загальнолюдські цінності, допомагає розкрити потенціал особистості, є однією з визначальних і безумовних досягнень здійснюваної в Україні політичної реформи. Разом з тим свобода слова є, по суті, істотним фактором прояву людської індивідуальності, утвердження самобутності й унікальності кожної особистості.
Свобода слова є правом, що не «потребує» значних матеріальних затрат з боку держави для його юридичного забезпечення, однак вимагає ефективної системи юридичних гарантій, котра б відповідала міжнародним стандартам [1]. 
Право людини на свободу слова є наріжним каменем незалежності членів громадянського суспільства від держави, підпорядкованості держави громадянському суспільству. Очевидно, що без цього права суспільство не в змозі протистояти інформаційній експансії держави, відстояти власний погляд на події, які відбуваються [2, с. 136]. 
У більшості конституцій і законодавстві сучасних держав закріплюється право на свободу слова, що є результатом тривалої еволюції ідеї прав і свобод індивіда.
Чинна Конституція України в статті 34 також регламентує і гарантує право людини та громадянина на свободу слова: «Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя» [3]. 
Законодавчим актом, що гарантує та закріплює право людини і громадянина на свободу слова є також Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» від 16.11.1992 р. № 2782-XII. 
Відповідно до змісту положень статті 2 цього Закону, «свобода слова і вільне вираження у друкованій формі своїх поглядів і переконань гарантуються Конституцією України і означають право кожного громадянина вільно і незалежно шукати, одержувати, фіксувати, зберігати, використовувати та поширювати будь-яку відкриту за режимом доступу інформацію за допомогою друкованих засобів масової інформації» [4].
Важливим нормативно-правовим актом, що закріплює та гарантує право на свободу думки та переконань, є Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 р. № 2402-III, ст. 9 якого закріплює право дитини на вільне висловлення думки та отримання інформації: «Кожна дитина має право на вільне висловлювання особистої думки, формування власних поглядів, розвиток власної суспільної активності, отримання інформації, що відповідає її віку» [5].
Як випливає із законодавчих положень, право людини і громадянина на свободу слова, думки та переконань тісно пов’язане із правом особи на інформацію. 
Основоположним нормативно-правовим актом, що закріплює та гарантує особі право на інформацію, крім Конституції України, є Закон України «Про інформацію» № 2657-XII від 02.10.1992 р., відповідно до положень статті 9 якого: «Всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій. Реалізація права на інформацію громадянами, юридичними особами і державою не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб. Кожному громадянину забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законами України» [6]. 
Відповідно до статті 302 Цивільного кодексу України, «Фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію. Збирання, зберігання, використання і поширення інформації про особисте життя фізичної особи без її згоди не допускаються, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини» [7]. 
Проаналізувавши положення основних вітчизняних нормативно-правових актів, які регулюють право на свободу слова, можна стверджувати про те, що в Україні існує достатня законодавчо-правова база з питань гарантування, захисту і охорони права людини і громадянина на свободу слова.

Список використаних джерел:
1. Ярмол Л.В. Свобода вираження поглядів як суб’єктивне юридичне право (загальнотеоретична характеристика) / Л.В. Ярмол // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Юридичні науки : збірник наукових праць. – 2015. – № 813. – С. 181-184.
2. Проблеми реалізації прав і свобод людини та громадянина в Україні: [монографія] / За ред. Н.М. Оніщенко, О.В. Зайчука. – К.: ТОВ Юридична думка, 2007. – 424 с.
3. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141. (Із змінами) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр
4. Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні: Закон України від 16.11.1992 р. № 2782-XII [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2782-12 
5. Про охорону дитинства: Закон України від 26.04.2001 р. № 2402-III [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14
6. Про інформацію: Закон України від 02.10.1992 р. № 2657-XII [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2657-12
7. Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2013 р. № 435-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page1 
 
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2018
Жовтень
ПнВтСрЧтПтСбНД
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2018 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція