... Тричі вбивця той, хто вбиває думку (Р. Ролан) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 28.02.2018 - СЕКЦІЯ №5
Сьогодні ні в кого не виникає сумнівів, що корупція та корупційна злочинність в Україні складають найсуттєвішу проблему для національної безпеки нашої держави, через свою політичну впливовість, поширеність, масштабність і здатність завдавати колосальних економічних збитків. На жаль, розпочаті в Україні реформи (у т.ч. антикорупційні) поки що не виявили свою ефективність і не здолали систему, яка існувала в минулому. Попри існування численних антикорупційних нормативно-правових актів (зокрема, законів, постанов, програм, методичних рекомендацій), функціонування спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції (органів прокуратури, Національної поліції України (далі – НПУ), Національного антикорупційне бюро України (далі – НАБУ), Національного агентства з питань запобігання корупції) і перспективи створення інших (зокрема, Вищого антикорупційного суду) суттєвих зрушень у подоланні корупції не відбулося.
Як показало загальнонаціональне дослідження, котре було проведено у грудні 2017 року Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 15 по 19 грудня 2017 року в усіх регіонах України, абсолютна більшість населення (80 %) вважає боротьбу з корупцією в Україні неуспішною, причому 46 % – повністю провальною, а 43 % – не бачать жодної інстанції, яка б активно боролася з корупцією в Україні [1].
Фактично корупція починає оточувати людей із самого дитинства (наприклад, побутова корупція, корупція в дитячих садках і школах, лікарнях, державних установах тощо) і відповідно сприяє виробленню пристосування до неї. За даними Фонду імені Фрідріха Еберта (Friedrich Ebert) та Центру «Нова Європа» спільно з соціологічною компанією GfK Ukraine, серед найбільших страхів української молоді – корупція (37 %) і тільки потім йдуть війна у регіоні чи у світі (36 %), серйозні проблеми зі здоров’ям (34 %) та соціальна несправедливість і безробіття (32 %), при цьому 70 % респондентів вважають, що уряд повинен займатися передусім боротьбою зі злочинністю та корупцією [2].
Більше того, українська корупція вже давно сягнула меж нашої держави та справляє безпрецедентний руйнівний вплив на державно-політичний устрій багатьох зарубіжних країн. Наприклад, за даними НАБУ вітчизняна корупція залишила свій слід у 41 іноземній державі (найбільше клопотань скеровано до Латвії (35), Великої Британії (13), Австрії (10), Швейцарії (10), Кіпру (10)), а сукупний розмір предмету злочинів, що розслідується цим органом, перевищує 85 млрд грн. [3]. Одночасно за офіційною інформацією того ж НАБУ поки що не можна продемонструвати кардинальні зрушення при розслідуванні корупційних злочинів. Так, за ІІІ квартал 2017 року: а) кількість обвинувачених у вчиненні корупційних злочинів складала лише 14 осіб (зокрема, суддів – 1, прокурорів – 1, державних службовців категорії А – 1, менеджерів державних підприємств – 3, інших – 7, при цьому обвинувачення не було пред’явлено жодному народному депутату чи члену уряду); б) засуджено за першою інстанцією до позбавлення волі лише 1 особу за ст. 368 КК України, а остаточні судові рішення не були прийняті щодо жодної особи [4].
Наведені вище статистичні дані і факти свідчать про вкрай незадовільний стан щодо запобігання та протидії корупції в Україні. Ситуація ускладнюється і тим, що найбільшу суспільну небезпеку серед усіх корупційних проявів становлять корупційні злочини, перелік яких визначено у примітці до ст. 45 Кримінального кодексу (далі – КК) України, однак, категорія «корупційні злочини» існує у вітчизняному законодавстві порівняно недавно (лише з 2014 року) та поки що її комплексних наукових розробок здійснено не було. Особливо це стосується дослідження проблеми кримінальної відповідальності за корупційні злочини в Україні та іноземних державах у контексті порівняльно-правового пізнання, а звідси й врахування позитивного міжнародного, європейського і національного досвіду відповідних зарубіжних країн, специфіки кримінально-правових доктрин, практик і законодавства, що існує у державах з різними типами правових сімей. До того ж неабияку зацікавленість для українських дослідників у галузі кримінального права могли б становити положення про кримінальну відповідальність за корупційні злочини, що існують у найменш корумпованих держав світу, більшість з яких є європейськими (зокрема, Данія, Нова Зеландія, Фінляндія, Швеція, Швейцарія).
Попри те, що ґрунтовні теоретичні розробки щодо протидії та запобігання корупційній злочинності (корупційним злочинам) здійснювала ціла низка вітчизняних вчених-правників (а саме: П.П. Андрушко, Л.В. Багрій-Шахматов, Ю.В. Баулін, О.Ю. Бусол, М.І. Бажанов, В.І. Борисов, В.О.Глушков, В.В. Голіна, І.М. Даньшин, О.М. Джужа, О.О. Дудоров, С.В. Дрьомов, А.П. Закалюк, В.С.Зеленецький, О.Г. Кальман, О.О. Кваша, О.Г. Колб, О.М. Костенко, О.Г. Кулик, О.М. Литвинов, С.Я.Лихова, П.С. Матишевський, І.Є. Мезенцева, М.І. Мельник, В.І. Осадчий, А.В. Савченко, О.Я.Свєтлов, Є.Д. Скулиш, В.В. Сташис, І.К. Туркевич, Г.О. Усатий, М.І. Хавронюк, В.І. Шакун, С.А.Шалгунова, Н.М. Ярмиш та ін.), все ж таки саме співвідношення українського та іноземного досвіду кримінальної відповідальності за корупційні злочини в них практично не розглядалося. Тим більше, що наразі в Україні, у зв’язку з корінними змінами до національного антикорупційного законодавства взагалі та КК України зокрема, відсутні будь-які системні наукові дослідження кримінально-правових норм про відповідальності за корупційні злочини у порівняльно-правовому значенні. Саме окреслені вище обставини впливають на актуальність дослідження кримінальної відповідальності за корупційні злочини в Україні та іноземних державах. 

Список використаних джерел:
1. Кому довірити боротися з корупцією і формувати Антикорупційний суд – думка населення. Опитування. Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва (11.01.2018). URL: http://dif.org.ua/article/komu-doviriti-borotisya-z-koruptsieyu-i-formuvati-antikoruptsiyniy-sud-dumka-naselennya.
2. Драбок Максим. Покоління Z: кому і чому не довіряє українська молодь? (26.12.2017). URL: http://www.dw.com/uk/покоління-z-кому-і-чому-не-довіряє-українська-молодь/a-41894251.
3. Українська корупція залишила слід у 41 країні світу (19.04.2017 15:22). URL: https://nabu.gov.ua/novyny/ukrayinska-korupciya-zalyshyla-slid-u-41-krayini-svitu.
4. Інформація про результати розслідувань НАБУ (ІІІ квартал 2017 року). Інфографіка (31.10.2017 11:38). URL: https://nabu.gov.ua/infographics/informaciya-pro-rezultati-rozsliduvan-nabu-iii-kvartal-2017-roku. 
 
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2018
Жовтень
ПнВтСрЧтПтСбНД
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2018 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція