... Життя не навчить, якщо не має бажання порозумнішати (Б. Шоу) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 28.02.2018 - СЕКЦІЯ №2
Сфера державних закупівель в Україні та необхідність її реформування – постійний пункт в порядку денному протягом тривалого часу. Зважаючи на те, що грошовий обсяг державних закупівель у нашій державі має тенденцію до збільшення, зокрема у 2014 році сума укладених договорів склала 126.7 млрд. грн, у 2015 році – 192,4 млрд. грн, а у 2016 – 270 млрд. грн, можемо впевнено говорити про потужний вплив рівня правового регулювання інституту державних закупівель на економічний добробут держави в цілому.
У світлі укладеної між Україною і ЄС Угодою про асоціацію [1] та необхідності адаптації законодавства про державні закупівлі до правил ЄС, а також приєднанням України до Угоди про державні закупівлі СОТ (16.03.2016) [2] ця сфера також знаходиться у фокусі уваги багатьох українських та європейських науковців. Як результат, українське законодавство про державні закупівлі зазнало докорінних змін, що закріплені в прийнятому наприкінці 2015 р. новому Законі України «Про публічні закупівлі» [3]. Виходячи із зазначеного, важливим є постійний аналіз змін, що вносяться до вітчизняного законодавства, та визначення міжнародно-правових чинників, що безпосередньо впливають на нього. 
Зазначимо, що певні аспекти правового регулювання сфери державних закупівель аналізували вітчизняні науковці: І. Влялько, В. Колотій, Н. Обушко, П. Пашина, В. Пила, В.Смирчинський, О. Турченко, О. Шатковський, С. Яременко, В. Геєць, А. Новак, З.Максименко, А. Павленко, Н. Ткаченко, тощо.
Наприкінці 2015 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), направлений на гармонізацію закупівельного законодавства України із законодавством ЄС [3]. Головною метою даного закону було виконання взятих на себе зобов`язань згідно Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, а саме положень глави 8 розділу IV та додатка XXI цієї угоди [4], що в свою чергу сприятиме гармонізації системи державних закупівель із стандартами ЄС.
Відповідно до закону, процедури закупівель, включаючи створення, розміщення, оприлюднення та обмін інформацією і документами (в тому числі подача тендерних пропозицій, їх розкриття і оцінка), проводяться в електронній системі. Основи роботи і вимоги до електронної системи закупівель прописані в Законі, спираючись на практику роботи системи ProZorro, яка пройшла перевірку в рамках пілотного проекту і показала свою ефективність.
Серед загальних вимог до електронної системи закупівель – загальнодоступність, забезпечення недискримінації та рівних прав в процесі роботи в системі всіх зацікавлених осіб, рівного доступу до інформації, її збереження і конфіденційність, що також закріплено на рівні ЄС, та передбачено ст.21, 22 Директиви 2014/24 ЄС від 26 лютого 2014 року [5].
Законодавці скоротили кількість дозволених процедур закупівель. Зі вступом Закону в силу для замовників стали доступні три процедури: відкриті торги, переговорна процедура, конкурентний діалог, такі ж процедури передбачені ст.27, 29,30 відповідно Директиви 2014/24 ЄС від 26 лютого 2014 року [5].
Відповідно до нового Закону, основною процедурою залишаться відкриті торги, для яких обов’язкове проведення електронного аукціону, спрямованого на зниження ціни закупівлі.
Конкурентний діалог замовники можуть застосовувати, якщо визначити необхідні технічні, якісні характеристики (специфікації) робіт або вид послуг без проведення переговорів неможливо, а предметом закупівлі є консультаційні, юридичні послуги, розробка інформаційних систем, програмних продуктів, здійснення наукових досліджень, експериментів або розробок, виконання дослідно-конструкторських, будівельних робіт. 
Закупівля проводиться в 2 етапи: на першому етапі учасники подають свої пропозиції тільки за рішенням щодо предмета закупівлі, без вказівки ціни; на другому – учасники повинні подати остаточні пропозиції із зазначенням ціни.
Кроком вперед стала зміна підходу до підтвердження відсутності підстав для відхилення пропозиції учасників. Список таких підстав за українським законодавством досить значний і ці підстави тепер можуть бути підтверджені будь-яким способом. Конкретний спосіб документального підтвердження зазначених фактів замовник встановлює в документації конкурсних торгів тільки для переможця процедури закупівлі, а переможець повинен надати відповідні документи протягом 5 днів з дати публікації повідомлення про намір укласти договір. Більш того, замовник не має права вимагати документального підтвердження інформації, яка міститься у відкритих реєстрах. Все це означає, що тепер збір довідок для участі в державних закупівлях не повинен бути відштовхуючим чинником, отже, що в свою чергу сприятиме пожвавленню активності учасників торгів.
Отже ми дійшли висновку, що сучасний стан розвитку вітчизняного законодавства у сфері державних закупівель характеризується змінами нормативно-правового забезпечення системи державних закупівель відповідно до норм Європейського права та положень СОТ. На даному етапі Україна визначила пріоритетність тісних економічних відносин із країнами ЄС, які створили єдиний ринок з вільним рухом товарів, робіт, послуг, фінансових і людських ресурсів. Саме через це зміни, що відбулись в українському законодавстві останнім часом свідчать про успішну гармонізацію системи державних закупівель зі стандартами ЄС.
Найбільший вплив на вітчизняне законодавство має положення Угоди про асоціацію, що стосуються сфери державних закупівель, реалізація яких дозволить реформувати українську систему державних закупівель в більш прозору, ефективну і привабливу для участі. Це і впровадження електронних закупівель, і можливість залучення професійних фахівців із закупівель для проведення тендерів, і створення централізованих закупівельних організацій. Проте залишаються питання, які неможливо вирішити тільки в рамках законодавства про державні закупівлі. Таким чином, реформа сфери державних закупівель в Україні все ще триває, а кінцевий результат її перетворення та осучаснення залежатиме від подальших кроків у цьому напрямку. 

Список використаних джерел:
1. Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони: Закон України від 16 вересня 2014 року № 1678-VII // Відомості Верховної Ради України. – 2014. – № 40. – Ст. 2021.
2. Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі: Закон України від 16.03.2016 № 1029-VIII // Відомості Верховної Ради України. – 2016. – № 16. – Ст.166.
3. Про публічні закупівлі: Закон України від 25.12.2015 № 922-VIII (поточна редакція від 10.12.2016, підстава 1761-19) // Відомості Верховної Ради України. – 2016. – № 9. – Ст. 89.
4. Стратегія реформування системи публічних закупівель («дорожня карта»). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/175-2016-%D1%80.
5. Збірник директив ЄС з питань державних закупівель. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://eupublicprocurement.org.ua/wp-content/uploads/2015/02/EU-PP-Directives-Compendium_UKR.pdf 
 
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2018
Липень
ПнВтСрЧтПтСбНД
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2018 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція