...Здібним заздрять, талановитим шкодять, геніальним лестять (М.Фадуль)...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 28.02.2018 - СЕКЦІЯ №5
Стаття 203-2 Кримінального кодексу України (далі – КК) встановлює кримінальну відповідальність за зайняття гральним бізнесом [1]. Оскільки, норма, що передбачена ст. 203-2 КК, має бланкетну диспозицію, для з’ясування змісту ознак об’єктивної сторони цього злочину слід звернутися до Закону України від 15.05.2009 року № 1334-VI «Про заборону грального бізнесу в Україні» (далі – Закон).
Відповідно до п. 1 ст. 1 цього Закону гральний бізнес - діяльність, пов'язана з організацією, проведенням та наданням можливості доступу до азартних ігор у казино, на гральних автоматах, комп'ютерних симуляторах, у букмекерських конторах, в інтерактивних закладах, в електронному (віртуальному) казино незалежно від місця розташування сервера [2]. 
Таким чином, діяння, як ознака об’єктивної сторони цього злочину, полягає у діяльності пов’язаної із азартними іграми, а саме: 1) організація азартних ігор; 2) проведення азартних ігор; 3) наданням можливості доступу до азартних ігор. 
Відповідно до п. 2 ст. 1 Закону азартна гра – будь-яка гра, обов'язковою умовою участі в якій є сплата гравцем грошей, у тому числі через систему електронних платежів, що дає змогу учаснику як отримати виграш (приз) у будь-якому вигляді, так і не отримати його залежно від випадковості. 
До азартних ігор не відносяться: організація та проведення лотерей; організація та проведення творчих конкурсів, спортивних змагань тощо, незважаючи на те передбачається чи не передбачається їх умовами грошовий або майновий виграш; гра в більярд, гра в кеглі (боулінг) та інші ігри, які проводяться без одержання гравцем призу (виграшу); гра на гральних автоматах типу «кран-машина» (двокоординатні автомати), де як виграш (приз) гравець отримує виключно матеріальні речі (іграшки, цукерки тощо); розіграші на безоплатній основі з рекламуванням (популяризацією) окремого товару, послуги, торгової марки, знаків для товарів і послуг, найменування або напрямів діяльності суб'єктів господарювання, комерційної програми з видачею виграшів у грошовій або майновій формі; розіграші у вигляді конкурсів (ігор, вікторин), умови яких передбачають безоплатне набуття особою статусу її учасника та отримання учасником, який виявив кращі особисті знання та вміння, виграшів у грошовій або майновій формі за особисту перемогу; розіграші на безоплатній основі для розважальних, благодійних або пізнавальних цілей [2]. 
Слід вказати, що Закон України «Про заборону грального бізнесу в Україні» визначає лише поняття діяльності пов'язаної із організацією та проведенням азартних ігор. Відповідно до п. 4 ст. 1 Закону організація і проведення азартних ігор це діяльність організаторів азартних ігор, що здійснюється з метою створення умов для здійснення азартних ігор та видачі виграшів (призів) учасникам азартних ігор [2]. 
У науковій літературі наголошують, що конкретні способи організації та проведення азартних ігор визначає судова практика. В більшості випадків організація азартних ігор утворювала оренда (суборенда) приміщення і розміщення в ньому грального обладнання (гральних апаратів, ігрових комп’ютерів з встановленими на них спеціальними ігровими програмами з електронним віртуальним казино, за допомогою яких здійснювалась фіксація виграшів та програшів) з метою проведення азартних ігор [3; 4; 5; 6]. 
Крім того, організація азартних ігор може полягати у забезпеченні належного функціонування грального закладу. Так, вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 23 січня 2017 року було засуджено «ОСОБА_1» який, будучи організатором злочинної групи, здійснював загальне керівництво групою, керував довготривалою підготовкою та вчиненням злочину, контролював і координував діяльність її членів, погоджував рішення про створення документальної видимості роботи грального закладу, виходячи з потреб проведення незаконної діяльності, визначав кількість залучених працівників грального закладу, з метою прикриття незаконної діяльності підшукав приміщення для грального закладу та обладнання, фінансував витрати, пов'язані з реалізацією вищезазначеного злочинного плану, визначав напрямки діяльності кожного з членів злочинної групи, зокрема впливав на прийняття управлінських рішень при підборі персоналу грального закладу та графіку їх роботи, брав на себе функцію вирішення питань, що будуть виникати в ході діяльності із контролюючими органами, розподіляв у подальшому кошти, які отримали від злочинної діяльності члени групи, сам безпосередньо приймав участь у грі [7]. Щодо поняття "проведення азартних ігор", то в літературі під цім поняттям розуміють виконання особами функції адміністраторів грального бізнесу чи обслуговуючого персоналу: здійснення нагляду чи контролю за проведенням ігор та ігрового залу; отримання від клієнтів закладу, які здійснюють гру на ігрових автоматах, грошових коштів; підготовка до наступних ігор; проведення обнуління результатів ігор з головного комп’ютера; видача виграних грошей клієнтам тощо [5; 6].
Отже, організація та проведення азартних ігор – це діяльність організаторів азартних ігор, що полягає у створенні і забезпеченні належного функціонування грального закладу і грального обладнання: підготовка персоналу, визначення правил гри, ведення документації щодо роботи грального закладу, забезпечення безпеки процесу гри, контроль за отриманням доходів та їх розподілом тощо.
Поняття діяльності з надання можливості доступу до азартних ігор Закон України «Про заборону грального бізнесу в Україні» не визначає. В узагальненні судової практики розгляду Бориспільським міськрайонним судом кримінальних справ щодо зайняття гральним бізнесом за 2013-2014 роки зазначається, що надання можливості доступу до азартних ігор – це надання доступу до тих самих азартних ігор, про які йдеться в Законі стосовно їх організації та проведення, тобто до тих, які заборонені Законом України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15 травня 2009 року. Фактично йдеться про надання доступу для участі в азартних іграх, які організовані і проводяться на порушення вимог цього Закону [8].
Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України встановила, що «ОСОБА_2» виконувала організаційні функції, пов’язані з наданням можливості доступу до азартних ігор на гральних автоматах, зокрема за допомогою спеціальних ключів щоденно знімала статистичні показники з гральних автоматів, забезпечувала облік доходів та видатків від протиправної діяльності, у вигляді заробітної плати розподіляла отримані прибутки між операторами гральних автоматів, координувала їхні дії під час незаконної діяльності грального закладу, чим забезпечувала умови для зайняття гральним бізнесом та надання доступу до азартних ігор. 
У свою чергу «ОСОБА_4» та «ОСОБА_3», будучи співвиконавцями злочину, виконували роль операторів гральних автоматів, працювали відповідно до встановленого графіка виходу на роботу, для належного функціонування грального закладу обмежували доступ громадян до його приміщення та гральних автоматів, розмінювали гравцям гроші, надавали допомогу у прийнятті ставок, а також здійснювали видачу грошових виграшів переможцям, забезпечуючи діяльність з надання можливості доступу до азартних ігор на гральних автоматах, за що вони отримували прибуток у виді заробітної плати у розмірі 120 грн за кожну відпрацьовану зміну. Наведене свідчить, що вчинені засудженими дії відповідають ознакам діяльності, пов'язаної з наданням «ОСОБА_4» та «ОСОБА_3» можливості доступу до азартних ігор, а ОСОБА_2 – з організацією їх дій [9]. 
Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України зробила висновок, що діяльність операторів грального закладу щодо забезпечення обмеженого доступу громадян до його приміщення, розміну гравцям грошей, надання допомоги у прийнятті ставок, а також видачі грошових виграшів переможцям азартних ігор слід розцінювати як пов’язану із наданням можливості доступу до азартних ігор [9].
Отже, діяльність з надання можливості доступу до азартних ігор – це діяльність осіб, що виконують функції операторів грального закладу: забезпечення обмеженого доступу громадян до його приміщення; розмін гравцям грошей; надання допомоги у прийнятті ставок, а також видачі грошових виграшів переможцям азартних ігор тощо.
Таким чином, підсумовуючи викладене слід зробити висновок: діяння, як ознака об’єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 203-2 КК «Зайняття гральним бізнесом» полягає у діяльності пов'язана з організацією, проведенням та наданням можливості доступу до азартних ігор у казино, на гральних автоматах, комп'ютерних симуляторах, у букмекерських конторах, в інтерактивних закладах, в електронному (віртуальному) казино незалежно від місця розташування сервера. 
Конкретні способи вчинення злочину, передбаченого ст. 203-2 КК, можуть бути різними, але усі вони полягають у організації грального бізнесу та забезпеченні його функціонування.

Список використаних джерел:
1. Кримінальний кодекс України: закон України від 05.04.2001 р. № 2341-III // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. – URL: http://zakon2.rada.gov.ua/ (дата звернення: 20.02.2018)
2. Про заборону грального бізнесу в Україні: Закон України від 15.05.2009 р. № 1334-VI // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1334-17 (дата звернення: 20.02.2018)
3. Вирок Солом’янського районного суду м. Києва від 15.05. 2015 р. // База даних Солом’янського районного суду м. Києва. – URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/44196430 (дата звернення: 20.02.2018)
4. Вирок Глобинського районного суду Полтавської області від 10.02.2015 р. // База даних «Єдиний державний реєстр судових рішень». Державне підприємство «Інформацiйні судові системи». – URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/42868178 (дата звернення: 20.02.2018)
5. Вирок Сарненського районного суду Рівненської області від 08.01.2014 р. // База даних «Єдиний державний реєстр судових рішень». Державне підприємство «Інформаційні судові системи». – URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/36538926 (дата звернення: 20.02.2018)
6. Вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 02.06.2017 р. // База даних «Єдиний державний реєстр судових рішень». Державне підприємство «Інформаційні судові системи». – URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/66933257 (дата звернення: 20.02.2018)
7. Вирок Корольовськовського районного суду м. Житомира від 23.01.2017 р. // База даних «Єдиний державний реєстр судових рішень». Державне підприємство «Інформаційні судові системи». – URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/64208174 (дата звернення: 20.02.2018)
  8.  Узагальненні судової практики розгляду Бориспільським міськрайонним судом кримінальних справ щодо зайняття гральним бізнесом за 2013-2014 роки // // База даних «Бориспільський міськрайонний суд Київської області». URL: https://bpm.ko.court.gov.ua/sud1005/pres-centr/news/165631/ (дата звернення: 20.02.2018)
9. Постанова Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 13.10.2016 р. // База даних «Мего-Інфо – Юридична бібліотека №1». – URL: http://mego.info (дата звернення: 20.02.2018) 
 
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2018
Червень
ПнВтСрЧтПтСбНД
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2018 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція