... Тричі вбивця той, хто вбиває думку (Р. Ролан) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 28.02.2018 - СЕКЦІЯ №5
Для України проблема протидії тероризму набула особливої актуальності з початком агресії з боку Російської Федерації, яка порушила територіальну цілісність нашої держави та загрожує її незалежності. Силами і засобами розвідувальних органів і спеціальних служб країна-агресор спровокувала численні терористичні акти на території Донецької і Луганської та інших областей України, а також збройні виступи сепаратистів. 
Тероризм перетворився у своєрідний інструмент вирішення різноманітних конфліктів. Причому, при відносно скромних витратних механізмах реалізації терористичних актів, масштабність цілей зростає: тероризм уже посягає на коригування внутрішньополітичних, і здебільшого міжнародних рішень лідерів держав та міждержавних утворювань.
Оцінюючи у взаємозв'язку сукупність факторів, які складають об'єктивне бачення тероризму в Україні, можна дійти висновку, що за певних умов у країні можлива активізація тероризму за основними напрямами діяльності - політичному та кримінальному. Входячи у політичні та економічні стосунки з іншими державами, розвиваючи міжнародну та регіональну політику, Україна, окрім отримання користі від співпраці, приєднується також і до проблем, які стоять за міждержавними відносинами, і може бути втягнута до конфліктів, у тому числі пов'язаних з тероризмом.
У нинішніх умовах діяльність міжнародних терористичних організацій не лише негативно позначається на безпековому середовищі, а й становить безпосередню загрозу для національної безпеки України. Можливість використання міжнародними терористами території нашої держави для транзиту, відпочинку і оздоровлення, незаконного перевезення зброї, людей, наркотичних речовин в умовах збройного конфлікту на Донбасі та відсутності контролю за ділянкою державного кордону в районі проведення антитерористичної операції може бути використана РФ як для виправдання можливих агресивних дій, під виглядом боротьби з тероризмом, так і у ході інформаційної кампанії проти нашої держави.
Важливу роль у забезпеченні адаптивності державної системи протидії тероризму відіграє підготовленість суспільства до дій в умовах терористичної загрози, його довіра до органів державної влади, уповноважених на боротьбу з тероризмом, готовність взаємодіяти з ними. Належна антитерористична культура населення, високий рівень самоорганізації суспільства дозволяють йому відігравати важливу роль у забезпеченні стійкості держави до терористичної загрози, брати на себе додаткові функції сприяння уповноваженим органам у боротьбі з тероризмом та мінімізації наслідків терактів.
Заходи з реагування на терористичну загрозу в Україні визначені положенням про єдину державну систему запобігання, реагування і припинення терористичних актів та мінімізації їх наслідків та відповідними планами суб’єктів боротьби з тероризмом. Зокрема, реагування передбачає посилення організаційних, режимних, адміністративних, інформаційних та інших заходів, метою яких є недопущення вчинення терористичного акту, підготовка сил та засобів до проведення антитерористичної операції, припинення терактів та мінімізація їх наслідків.
Приймаючи до уваги міжнародний характер тероризму в цілому, для превентивного вирішення питань локалізації і припинення тероризму на національному рівні Україна, поряд з іншим, має активно увійти до міжнародного процесу боротьби з цим явищем. Оскільки постає питання про розробку і налагодження загальнодержавної комплексної системи заходів щодо протидії тероризму, виникає нагальна потреба з позицій наднаціональної оцінки поглиблено вивчити це явище, проаналізувати світовий досвід боротьби з ним і насамперед уяснити, чому, незважаючи на значні зусилля провідних держав світу, успіхи в боротьбі з тероризмом ще досить скромні.
Без всебічного наукового дослідження докорінних причин та витоків тероризму не можна дійти до розуміння механізму його зародження та функціонування, тобто вирішити вказану проблему. Поширена тенденція орієнтації на міжнародно-правові методи протидії тероризму висуває на потребу необхідність вивчення і усунення перешкод на шляху оптимізації цього механізму, а також підвищення ефективності його діяльності.
Порядок проведення антитерористичної операції, управління нею, режим у районі її проведення, права та обов’язки осіб, залучених до її проведення, також визначені законодавством України. Обсяги та характер завдань обумовлюються особливостями та масштабами терористичного прояву, а також зважаючи на функціональне призначення того чи іншого суб’єкта боротьби з тероризмом або його окремого органу чи підрозділу, залучених до антитерористичних заходів.
Постійне підтримання та перевірка готовності сил і засобів суб’єктів боротьби з тероризмом, періодичне проведення необхідних тренувань дозволяють оперативно реагувати на вчинення теракту та проводити роботи з ліквідації його наслідків.
Водночас наявність в Україні повноцінної державної системи протидії тероризму, її здатність до необхідного реагування та наявність у неї резервів навіть в умовах загрози знищення Української держави дозволили нашій країні достатньо ефективно протистояти гібридній агресії РФ, елементом якої є використання тероризму.
Підсумовуючи викладене, можна констатувати, що державна система протидії тероризму в Україні є достатньо стійкою за критеріями надійності, існування резервів, адаптивності, реагування, відновлення. В цілому вона дозволяє передбачати загрози, обмежувати їх вплив, своєчасно реагувати, адаптуватися до змін безпечного середовища, забезпечувати розвиток системи. 
 
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2018
Грудень
ПнВтСрЧтПтСбНД
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2018 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція