... Не помиляється тільки той, хто нічого не робить (В. І. Ленін) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 28.02.2018 - СЕКЦІЯ №2
Центральне місце серед суб’єктів адміністративно-правового забезпечення реалізації правозахисної функції в Україні належить Президентові України, який згідно ст. 102 Конституції України виступає гарантом додержанням прав і свобод людини і громадянина у нашій державі [1].
Необхідно зазначити, що Президент не належить до жодної з гілок влади. Якщо вивести його над усіма гілками влади, то значним буде вплив на всі інші державні владні органи з обмеженням їх самостійності. Місце Президента має бути не «над», а «між» гілками влади як інтеграційний чинник їх співпраці. Маючи “особливий” статус зі своїми повноваженнями та комплексним характером взаємодії з іншими гілками влади, Президент тяжіє до виконавчої влади [2, с. 37], але мусить бути сполучною ланкою між усіма гілками влади як центр, що налагодить і скоординує спільні зусилля [3]. Разом із тим він має власний апарат, який у науці конституційного права називається “інститут президентства”.
Для виконання завдань у сфері захисту прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина Президент наділений Конституцією України такими повноваженнями: зупиняти дію актів Кабінету Міністрів України з мотивів невідповідності цій Конституції з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності; скасовувати акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим; приймати рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України, про надання притулку в Україні; здійснювати помилування; має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів (крім законів про внесення змін до Конституції України) з наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України.
Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження у сфері захисту прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина, які є обов’язковими до виконання на території України (наприклад, Указ Президента України від 25 серпня 2015 року № 501/2015 «Про затвердження Національної стратегії у сфері прав людини» [4], Указ Президента України від 20 травня 2015 року № 276/201 «Про Стратегію реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015–2020 роки» [5]). 
Варто відмітити, що в Адміністрації Президента України функціонують такі правозахисні інституції як Уповноважений Президента України з прав дитини [6] та Уповноважений Президента України з прав людей з інвалідністю [7], які забезпечують здійснення Президентом України повноважень щодо забезпечення додержання конституційних прав означених осіб. Ці інститути забезпечують здійснення Президентом України конституційних повноважень щодо забезпечення додержання конституційних прав дитини, прав і законних інтересів людей з інвалідністю, в тому числі тих, які отримали інвалідність у зоні проведення антитерористичної операції, інвалідів війни.
Таким чином, Президент України є головним суб’єктом адміністративно-правового забезпечення реалізації правозахисної функції Української держави. Президент має ряд правових можливостей впливати на рівень забезпечення та реалізації прав і свобод людини і громадянина. Виконуючи конституційні повноваження Президент України здійснює адміністративну діяльність у сфері гарантування прав і свобод людини і громадянина. 

Список використаних джерел:
1. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
2. Окуньков Л.А. Президент Российской Федерации. Конституция и политическая практика: монография / Окуньков Л. А. – М.: Норма, Инфра-М, 1996. – 240 c.
3. Кузнєцова О.В. Взаємодія інституту президентства з іншими гілками влади (на прикладі України, Росії та Білорусі) [Електронний ресурс] / О.В. Кузнєцова // Гілея: науковий вісник. – 2011. – № 45. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Gileya/2011_45/Gileya45/ P6_doc.pdf.
4. Про затвердження Національної стратегії у сфері прав людини: Указ Президента України від 25 серпня 2015 року № 501/2015 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/501/2015. 
5. Про Стратегію реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015–2020 роки: Указ Президента України від 20 травня 2015 року № 276/2015 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/276/2015. 
6. Питання Уповноваженого Президента України з прав дитини: Указ Президента України від 11 серпня 2011 року № 811/2011 // [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/811/2011.
7. Питання Уповноваженого Президента України з прав людей з інвалідністю: Указ Президента України від 1 грудня 2014 року № 902/2014 // [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/902/2014. 
 
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2018
Червень
ПнВтСрЧтПтСбНД
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2018 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція