...Здібним заздрять, талановитим шкодять, геніальним лестять (М.Фадуль)...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 28.02.2018 - СЕКЦІЯ №2
Звернувшись до історії відокремлення України від Радянського Союзу, можемо сказати, що вже тоді основним завданням незалежності України вважалося започаткування курсу на побудову демократичної правової держави. Тому, з метою системного аналізу та врахування всіх конструктивних ідей, які забезпечують демократичний розвиток суспільства на основі стабільної та злагодженої системи законодавства, на думку багатьох учених, повинен був з самого початку становлення демократичних принципів в Україні активно працювати інститут парламентського контролю. Основним завдання якого має бути, по-перше, контроль за ефективністю дії певного законодавчого акту, а по-друге, контроль за відповідними державними установами, які впроваджують в життя суспільства такі акти. 
Актуальність обраної теми обґрунтовується, насамперед тим, що з моменту проголошення незалежності України, тобто з 1991 року, Верховною Радою прийнято безліч законів. Але чи можемо ми з упевненістю стверджувати, що у нас з'явилася розвинута нормативна база для регулювання суспільних відносин на належному рівні? 
Звернемо увагу, що, аналізуючи наукові засади формування правової держави в Україні в середині 90-х років, Ю.С. Шемшученко зробив висновок, що українське законодавство не становить синхронної узгодженої системи, є суперечливим, нестабільним, недостатньо науково [1, с. 4].
Заходи парламентського контролю необхідні, перш за все тому, що відповідно до суспільної необхідності законодавча база потребує постійного ревізування та впорядкування. 
Отже, перетворення чинного законодавства в якісне законодавство шляхом його постійного моніторингу є однією з важливих передумов побудови правової держави. Якісне законодавство - це таке, яке має соціальну адекватність установ, досконалість юридичних форм і, як наслідок цього, при відповідних умовах здатність конструктивно досягати фактичних результатів, яких вимагають усталені нормативні акти. [2, с.83]
А. Георгіца слушно зауважив: «законодавча влада має упорядкувати нормотворчість і стримувати зайві намагання до прийняття різних аспектів, які іноді технічно не підготовлені, соціально та екологічно не обґрунтовані» [3, с. 105]. Ми, у свою чергу, можемо додати до цього вислову, що закони мають уникати змістовної двозначності та суперечливості.
Важливим у вищеназваних твердженнях є те, що Ю. Шемшученко писав про це у 1995 році, А. Георгіца у 2009 році, І. Гуменюк – у 2013. Ми назвали вислови цих науковців про законодавство показово у хронологічній послідовності, а фактично проблеми щодо неякісного законодавства і ролі парламентського контролю при його удосконаленні торкалося цілий ряд вітчизняних правників, крім названих, це Ю. Барабаш, О. Майданник, О. Волощук, С. Ківалов та інші. Отже, незважаючи на перевибори Президента, оновлення складу Верховної Ради, зміну виборчого законодавства, проблема недосконалого законодавства і неякісного парламентського контролю при цьому, залишається актуальною і на сьогодні.
Звернімо увагу на те, що лише Конституція України за період незалежності держави вимагала 68 офіційних тлумачень Конституційного суду України, то чого ж тоді можна очікувати від змісту «рядового» нормативного акту [4]? 
Ми розуміємо, що законодавча діяльність, як основна функція парламенту, здійснюється в складних організаційних формах, часових рамках та при безкінечних суперечках між її учасниками. Однак, як наголошує В. Ладиченко: «…закон може бути прийнятий з будь-якого питання. Але це має бути дійсно закон, а не такий акт, який підмінює управлінське рішення» [5]. 
Із сказаного можемо зробити висновок: наукова думка єдина у тому, що від законодавчої діяльності парламенту залежить динамізм, повнота та якість правового регулювання життєдіяльності всіх сфер суспільства, але, в той же час, щоб видавати закони, які б гарантували права і свободи громадян, Рада повинна бути в курсі конкретної практики державних відомств, які або захищають, або нехтують правами й свободами народу. Маючи інформацію про те, як працює той чи інший закон в суспільстві, депутати мають змогу вирішувати, чи потрібно вносити до законів корективи. 
Враховуючи те, що Україна дотримується європейського вектору розвитку, перш за все, необхідно дослідити надбання у цій галузі тих європейських країн, в яких панують усталені демократичні принципи, з метою використання його в умовах українських реалій. Огляд міжнародного досвіду свідчить про активну участь парламентів у процесі оцінювання законодавства. Як правило, це відбувається через створення спеціальних підрозділів, покликаних здійснювати оцінювання законодавства та державних програм, які затверджуються законами.
Оцінювати можливості парламентського контролю в Україні доцільно у порівнянні з висновками, здобутими в ході аналізу успішного зарубіжного прикладу щодо його ефективності та впливовості на взаємовідносини між різними гілками влади. Вважаємо, що досвід Франції XIX-XX століть, в цьому сенсі, може надати суттєву послугу українській правовій системі, оскільки, законодавчий процес у цій країні є більш досконалим та дозволяє попередити виникнення так званих «відумерлих» законодавчих норм завдяки постійному моніторингу суспільної ефективності нормативних актів.
Саме з цією метою 14 червня 1996 року парламент Франції створив спеціальний орган – Парламентську службу з оцінювання законодавства, яка уповноважена здійснювати систематичний інформаційний збір даних щодо відповідності законодавства конкретним соціально-економічним відносинам, які воно регулює, а також вживати заходи з його спрощення. До складу зазначеної служби входять на пропорційних засадах – представники депутатських фракцій Національних Зборів та Сенату, а також по одному з представників від усіх комітетів обох палат парламенту. У процесі своєї діяльності служба наділена правом залучати зовнішніх експертів та здійснювати перевірки органів виконавчої влади, які відповідають за впровадження законодавства, а також професійних груп або відповідних верств населення, на які розповсюджується дія такого законодавчого акту. Висновки, надані за наслідками досліджень служби, оприлюднюються на засіданнях парламенту у формі доповідей [6].
Підсумовуючи, зазначаємо, що Конституцією України також передбачена відповідальність парламенту за забезпечення того, щоб до його виборців – народу ставилися справедливо й відповідно до закону ті, хто їх приймає. Верховна Рада повинна визначати, чи потребують законодавчі акти внесення змін. Але, якщо у Франції, як ми бачимо, відслідковується своєчасне виконання державою своїх обов’язків по вдосконаленню законодавчої бази, то в Україні цей процес існує тільки теоретично, не маючи чіткого механізму дії. Зорієнтувати законодавчу систему на відбиття у законах України реальної поваги до особистості, її інтересів, до захисту, як прав людини, так і всього суспільства в цілому, має парламентський контроль за якістю законодавства.

Список використаних джерел:
1. Шемшученко Ю.С. Наукові засади формування правової держави в Україні. / Ю.С.Шемшученко// Правова держава України: проблеми, перспективи розвитку. Короткі тези доповідей та наукових повідомлень Республіканської науково – практичної конференції, 9-11 листопада 1995р. – Харків: НЮА України. – 1995. – 365 с.
2. Гуменюк І.О. Чинники впливу на ефективність законодавчої діяльності. / І.Гуменюк // Актуальні проблеми перспективного планування законодавчої діяльності парламенту: матеріали наук.-практ. семінару: Інститут законодавства Верховної Ради України. – 12 лютого. – К., 3013 – 83 с.
3. Георгіца А. Парламентарна форма державного правління: особливості та видові ознаки./ А.Георгіца // Право України. – 2009. – №11. – 105 с.
4. Конституція України: Закон від 28.06.1996 № 254к/96-ВР//Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30. – т.141. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254.
5. Ладиченко В. Еволюція парламентської демократії. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.pravnuk.info/urukrain/1332-yakimi-budut-funkci-ukranskogo-parlamentu.html. 
6. Loi no 96-516 du 14 juin 1996 tendant à créer un Office parlementaire d'évaluation de la législation//Офіційний веб - портал «Legifrance.». – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.legifrance.gouv.fr/affichTexte.do 

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2018
Червень
ПнВтСрЧтПтСбНД
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2018 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція