... Ми повинні бути рабами законів, щоб стати вільними (Цицерон) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 28.02.2018 - СЕКЦІЯ №5
Зґвалтування та інші насильницькі статеві злочини представляють підвищену суспільну небезпечність і заподіюють значну шкоду їх жертві. Незважаючи на те, що таку шкоду виміряти не завжди можливо в грошовому еквіваленті, реально жертва дуже часто тривалий час свого життя не може повернутися до того життя, що було у неї до злочину. Показники статевих злочинів з листопада 2012 року ми можемо математично виміряти на підставі даних Генеральної прокуратури України по кількості відкритих кримінальних проваджень та їх подальшому руху. Так, якщо у 2013 році було відкрито 1126 кримінальних проваджень по статевих злочинах, то у 2017 році – 849 [1] (див. Таблицю 1).
 
Таблиця 1. Дані Генеральної прокуратури України про відкриті кримінальні провадження за 2013-2017 роки
 
Відкриті кримінальні провадження за статтями:2013 рік 2014 рік 2015 рік 2016 рік 2017 рік 
ст.ст. 152-156 КК України1126897 788 887 849 
ст. 152 КК України508 421 323 349 259 
ст. 153 КК України292212192 214 249 
ст. 154 КК України
    
Як видно, кількість виявлених злочинів має тенденцію до зниження за останні 5 років. Однак, проведене нами дослідження свідчить про те, що реальний стан відрізняється від статистичних показників. Жінки, які стали жертвами зґвалтування та насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом лише у 65% випадків звертаються до органів поліції із відповідними заявами, близько 35% отримують відмову у прийнятті заяви, і лише 30% добиваються реєстрації факту вчинення злочину. Багато потерпілих побоюється скомпрометувати своє ім’я і ухиляються від розголосу. Рівень зґвалтувань не відрізняється в сільській та міській місцевості. Відмінність тільки у тому, що в сільській місцевості жертвами стають у 86% знайомі ґвалтівнику дівчата, а в місті – у 75-82% незнайомі. Серед жертв такого насильства у 46,6% є неповнолітні і у 37,8% малолітні, які мають невеликий життєвий досвід, беззахисні, довірливі, інколи через власну надмірну цікавість, нерозуміння вчинюваних з ними дій легко стають жертвами злочинця. Звичайно, що у такому разі для їх психіки, фізичного здоров’я наступають непоправні наслідки, ставлення до людей, а особливо до чоловіків спотворюється, вони перетворюються у винуватців всіх проблем та негараздів, що відбуваються на протязі всього їх життя. За часом вчинення найбільші показники (64 %) спостерігаються у теплий час року: з травня по вересень, тобто, сезонний характер. Поясненням такої сезонності є можливість перебувати тривалий час на вулиці, у місцях відпочинку, а також усамітнитися, знайти місце, де мало людей. 
Також велика кількість зґвалтувань відбувається у квартирах, гуртожитках, на дачах. Особливістю зґвалтування є те, що у 20% випадків воно закінчується більш-менш благополучно для жертви, оскільки не виходить за межі замаху. Кожне п’яте посягання не закінчується статевим актом внаслідок того, що жертва активно чинить опір, активно перешкоджає намірам злочинця. Отже, якби жертви більш активно опиралися, намагалися протистояти ґвалтівнику, кількість злочинних посягань могла б бути меншою. У тих же випадках, де зґвалтування було вчинено, жертва перебувала у подавленому, пригніченому стані, не могла або боялася чинити фізичного опору, хоча мала переваги у фізичній силі над ґвалтівником. Невміння активно діяти в екстремальних, складних ситуаціях, психологічна неготовність до опору характеризують жертву зґвалтування.
У той же час, належить враховувати і те, що нестабільність обстановки в державі за останні 4 роки, зростання кількості тяжких злочинів, безкарність багатьох злочинних проявів, що свідчить про неефективність звернень потерпілих із заявами до правоохоронних органів, страх помсти з боку злочинців – все це підтверджує те, що реальна кількість таких найбільш тяжких статевих злочинів, яким є зґвалтування, набагато більша, ніж офіційно зареєстрована. Також, необхідно мати на увазі, що кримінальна справа про зґвалтування без обтяжуючих обставин порушується лише за наявності скарги потерпілої особи (ст. 477 КПК України), тобто, відноситься до справ приватного обвинувачення. На наш погляд, такі злочини повинні незалежно від волі потерпілої особи реєструватися, як і будь-який інший злочин. Право приватного обвинувачення необхідно залишити лише для тих злочинів, які не представляють великої суспільної небезпечності і не тягнуть за собою негативних наслідків для фізичного і психічного здоров’я жертви.
Кримінологічне дослідження зґвалтування та інших статевих злочинів дозволяє виділити певні ознаки злочинів даної групи: а) одноособовий раптовий напад на жінок, у т. ч. малолітніх дівчат та неповнолітніх, жінок похилого віку; б) вчинюються переважно у вечірній та нічний час; в) місцями виникнення намірів є безлюдні вулиці, парки, сквери, пляжі, місця проживання; г) пов’язані зі спільним вільним дозвіллям в малих групах, в більшості вчинюються неповнолітніми та дорослими злочинцями, особами молодіжного віку, часто – у формі групового насильства; д) стають результатом контактів спільного дозвілля між чоловіком та жінкою, як правило, це коротке та нетривале знайомство; е) жертвами стають жінки, які перебувають у родинних та сімейних зв’язках з винним, а також тих, які проживають рядом або є колегами по роботі.

Список використаних джерел:
1. Єдиний звіт про кримінальні правопорушення за 2013-2017 роки. Форма 1. – [Електронний ресурс]: Офіційний сайт Генеральної прокуратури України]. Режим доступу: https://www.gp.gov.ua 
 
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2018
Червень
ПнВтСрЧтПтСбНД
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2018 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція