... Сміливі думки відіграють роль передових пішаків в грі, вони гинуть, але забезпечують перемогу (І. Гете) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 28.02.2018 - СЕКЦІЯ №2
Сучасний стан правового регулювання сфери легкої промисловості в Україні можна охарактеризувати як поєднання адміністративно-правових норм, національних і міжнародних стандартів, що відтворюються в ринкових умовах. Зміни які відбулися за роки незалежності України в системі легпрому, спрямували її саме на шлях гармонізації з міжнародними стандартами. Однак реформи в зазначеній сфері не супроводжувалися необхідними змінами в чинному адміністративному, господарському або цивільному законодавстві. Ці зміни не торкнулися системи організаційних заходів у такій галузі, як, наприклад, прийняття гармонізованих європейських стандартів до актів європейського законодавства, визначених Додатком ІІІ до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. 
Зазначимо, що Додатком ІІІ передбачено впровадження в національне законодавство п’ять актів європейського горизонтального законодавства та двадцять сім актів вертикального секторального законодавства європейських директив з визначеними строками виконання, двадцять чотири з яких передбачають публікування переліків гармонізованих стандартів. Добровільне застосування яких надасть презумпцію відповідності продукції, пов’язаних з нею процесів або методів виробництва чи інших об’єктів вимогам зазначених директив, які охоплюються даними стандартами або їх частинами та визначені цією директивою. 
Половина загального фонду національних стандартів міжнародні та європейські стандарти, прийняті як національні. Та окремо зазначимо, що відповідно ДО Каталогу за кодами українського класифікатору нормативних документів ДК 004: 2008 стандарти щодо легкої промисловості належать до кодів: 59.060 «Текстильні волокна», 59.080 «Вироби текстильної промисловості», 61.020 «Одяг», 61.040 «Наголовні убори. Аксесуари одягу. Одягові застібки», 61.060 «Взуття» [1]. 
На сьогодні в Україні прийняті як національні всі гармонізовані європейські стандарти (до актів європейського законодавства), які визначені Додатком ІІІ. Також на цей час діє технічний комітет стандартизації 125 «Легка промисловість», за яким закріплено функцію розроблення національних стандартів щодо сфери легкої промисловості, до складу входять чотири підкомітети, а саме: ПК 1 Трикотаж, ПК 2 Текстиль, ПК 3 одяг, ПК 4 Взуття [1].
Незважаючи на вже тривалий період непослідовного, некомплексного реформування та вдосконалення правового регулювання вітчизняного легпрому потрібно відмітити, що все ще не відповідає міжнародному рівню. Проблеми гармонізації законотворчості та міжнародних стандартів в Україні полягають передусім у тому, що сама сфера значною мірою підпорядкована недосконалому законодавству (податковому, господарському тощо) і тому не забезпечує суб’єктів легпрому необхідною інформацією для прийняття ефективних господарських (управлінських) рішень.
Підводячи підсумок, необхідно зазначити, що реалізація антикризового адміністративно-правового регулювання сфери легкої промисловості має залучити найкращий світовий досвід в цій царині. Наприклад легка промисловість в Білорусії, Польщі, Японії, Китайській Народній Республіці відзначається значним рівнем ефективності та оперативності. Основною характеристикою діяльності органів державної влади в аналізованій нами сфері суспільних відносин виступає наявність чіткого та скоординованого плану дій щодо подолання негативних наслідків світової фінансово - економічної кризи та його цілеспрямована реалізація. Визначальним виступає також і вірне визначення урядом цих країн пріоритетних сфер у боротьбі з кризою, що дозволило використати фінансові ресурси в цьому процесі найбільш результативно, сконцентрувавши основну увагу на підтримці реального сектора національного господарства. Заслуговує на увагу і стимулююча політика центрального банку цих країн, який за допомого наданих йому механізмів впливу зумів спрямувати фінансово-кредитну сферу на подолання кризових явищ в національному господарстві шляхом збільшення інвестицій у промисловість та стимулювання внутрішнього попиту. Нашій державі необхідно також звернути увагу на практику підтримки Польщею, Китаєм та іншими країнами малого та середньо бізнесу, що вважається в цих країнах національним надбанням і для якого створюють найсприятливіші умови податкового, організаційного та правового характеру.
Таким чином, запровадження наведених позитивних характеристик процесу здійснення вищезгаданими країнами антикризового адміністративно-правового регулювання дозволить значно швидше подолати несприятливі наслідки кризи. Також використання досвіду зарубіжних країн прискорить створення передумов інноваційного та динамічного розвитку в сфери вітчизняного легпрому подальшому.

Список використаних джерел:
1. Інформаційно-аналітичні матеріали за результатами науково-практичної конференції «Іноваційні технології у виробництві: військове обмундирування, спецодяг, засоби захисту»: Підготовлено Асоціацією «Укрлегпром» – К., ТПП України. – 2017. – 35 с. 

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2018
Грудень
ПнВтСрЧтПтСбНД
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2018 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція