... Ми повинні бути рабами законів, щоб стати вільними (Цицерон) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 28.02.2018 - СЕКЦІЯ №6
Реформування судової системи в Україні спрямовано до розвантаження судів, підвищення якості судового розгляду, уніфікації судової практики. Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 р. визначені повноваження Верховного Суду: здійснення правосуддя як суд касаційної інстанції, а у випадках, визначених процесуальним законом, – як суд першої або апеляційної інстанції, в порядку, встановленому процесуальним законом; аналіз судової статистики, узагальнення судової практики; надання висновків щодо проектів законодавчих актів, які стосуються судоустрою, судочинства, статусу суддів, виконання судових рішень та інших питань, пов’язаних із функціонуванням системи судоустрою; звернення до Конституційного Суду України щодо конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції України; забезпечення однакового застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом; здійснення інших повноважень, визначених законом.
До складу Верховного Суду входять судді у кількості не більше двохсот.
У складі Верховного Суду діють п’ять палат: Велика Палата Верховного Суду;
Касаційний адміністративний суд; Касаційний господарський суд; Касаційний кримінальний суд; Касаційний цивільний суд. До складу кожного касаційного суду входять судді відповідної спеціалізації. У кожному касаційному суді утворюються судові палати з розгляду окремих категорій справ з урахуванням спеціалізації суддів.
Секретар Пленуму Верховного Суду Д.Д. Луспеник зазначив, що за необхідністю спеціалізація у Касаційному цивільному суді може бути швидко ведена. Зараз вже визначено, яких скарг поступає більше; виходячи із цього, можуть виникнути спеціалізації з договірних правовідносин (кредитні, іпотечні), відносно спорів з права власності та спеціалізація з житлових спорів. У розробці стратегії роботи нового Верховного Суду братимуть участь і судді, і адвокати, і науковці. Усі постаралися почути один одного. Таке різноманіття юридичних професій піде Верховному Суду тільки на користь. Науковці, що глибоко знають ряд проблем, допоможуть краще розбиратися в нюансах тієї або іншого спору, судді – чітко організувати процес розгляду справ, виходячи зі свого досвіду визначаючи предмет, підставу позову і предмет доказування, і застосують свої знання і досвід в тій або іншій проблематиці, а адвокати – поглянути на проблему під дещо іншим, більше розширеним кутом, ніж на неї дивиться професійний суддя [1].
Право на судовий захист забезпечується конституційними гарантіями здійснення правосуддя судами, утвореними на підставі Конституції України, та у визначеному законом порядку. Конституційні положення, які стосуються питань системи судів загальної юрисдикції, містяться у розділі VIII «Правосуддя» Конституції України. Статтею 125 Основного Закону України визначено судоустрій в Україні, який будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України. Суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.
Право на судовий захист та справедливий суд гарантується ст. 7 нового Закону України «Про судоустрій і статус суддів» , доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України. Законом внесені зміни в систему судоустрою України, що має безпосередній вплив на реалізацію права на судовий захист та подальший розвиток цивільного процесуального законодавства.
О.І. Попов вірно вважає повернення Верховному Суду функції суду касаційної інстанції позитивним моментом судової реформи, відновленням конституційної справедливості [2 , с. 31].
Аналізуючи рішення ЄСПЛ щодо касаційного перегляду (про порушення ст. 6 ЄКПЛ), В.В.Комаров дійшов висновку, що принцип правової визначеності є основною умовою організації перегляду судових актів в порядку касації, який передбачає встановлення чітких меж судового оскарження, неможливість перегляду остаточного судового рішення, яке підлягає виконанню [3, c.82].
Європейська комісія «За демократія через право» (Венеціанська комісія) також висловила сумніви щодо доцільності існування в Україні чотириланкової судової системи (пункти 45 та 63 Висновку від 15 червня 2013 року № 722/2013). Рада Європи зазначила, що створення трьох різних юрисдикцій, очолюваних трьома касаційними судами, незалежними один від одного, може призвести до чисельних та часто складних колізій юрисдикції (пункт 28 спільного Висновку Венеціанської комісії та Дирекції зі співпраці генеральної дирекції з прав людини та правових питань Ради Європи від 11 жовтня 2010 року № 588/2010) [4].
03.10.17 року Верховна Рада України прийняла нове процесуальне законодавство – Закон України «Про внесення змін до господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства та інших законодавчих актів» (далі – Закон) з метою вдосконалення законодавства у сфері судоустрою та судочинства. Стаття 417 Цивільного процесуального кодексу України у нової редакції передбачає обов’язковість вказівок, що містяться в постанові суду касаційної інстанції (Верховного Суду) для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи. Однак законодавець надає можливість суддям нижчих інстанцій більшої самостійності при ухваленні рішень, - постанова суду касаційної інстанції не може містити вказівок для суду першої або апеляційної інстанції про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи [5].

Список використаних джерел:
1. Луспеник Д.Д. У рішеннях Верховного Суду повинно бути право, а не тільки законність / Д.Д. Луспеник [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://sc.gov.ua/ua/golovna_storinka.
2. Попов О.І. Перспективи реформування інстанційної системи перегляду судових рішень у цивільному судочинстві в контексті положень нового Закону України «Про судоустрій і статус суддів» / О.І. Попов // Цивільний процес на зламі століть: матеріали наук.-практ.конф., присвяч. 50-річчю заснування каф. цив. процесу (м. Харків, 20-21 жовт. 2016 р.) за аг ред.. К.В. Гусарова. – Х.: Право, 2016. – 164 с.
3. Комаров В.В. Цивільне процесуальне законодавство у динаміці розвитку та практиці Верховного Суду України / В.В. Комаров. – Х.: Право, 2012. – 624 с.
4. Пропозиції Верховного Суду України Тимчасовій спеціальній комісії Верховної Ради України з питань підготовки законопроекту про внесенні змін до Конституції України: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 11.04.2014 р. № 1 [Електронний ресурс] / Офіційний веб-сайт Верховного Суду України. – Режим доступу: http://www.scjurt.gov.ua/clients/vsu.nsf/.
5. Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства та інших законодавчих актів: Закон України від 03.10.17 р. [Електронний ресурс] / Офіційний веб-сайт Верховного Суду. Режим доступу: http://wl.c1.gov.ua/pls/sveb2/. 
 
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2018
Грудень
ПнВтСрЧтПтСбНД
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2018 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція