... Коли суть справи обміркована заздалегіть, слова приходять самі собою (Гроцій) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 28.02.2018 - СЕКЦІЯ №2
Принципи здійснення публічних закупівель направлені визначати вектор правового регулювання, оскільки в них закріплюються керівні засади, вихідні ідеї, положення, що відображають зміст, сутність і соціальне призначення публічних закупівель. Перелік таких принципів містить стаття 3 Закону України «Про публічні закупівлі». До них відносяться: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об’єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням. [1, с. 89].
Між принципами здійснення публічних закупівель існує тісний взаємозв’язок, а саме вони утворюють систему. На вершині системи стоять міжгалузеві принципи - права на добросовісну конкуренцію, економії та ефективності, ці принципи визначать мету стан, який законодавець прагне досягти від регулювання публічних закупівель, вони характерні для регулювання економічної діяльності держави в цілому. Інші принципи є скоріше інструментом дотримання вищезгаданих принципів, а саме відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об’єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням. 
В основі поняття «права на добросовісну конкуренцію» лежать такі фундаментальні ознаки як добропорядність, розумність та справедливість. Використання таких критеріїв для оцінки добросовісності конкуренції пов’язано з принципом «доброї совісті», що випливає ще з римської формули bona fides [2, с. 56]. Закон України «Про публічні закупівлі» не містить положень щодо практичної реалізації положень щодо запобігання недобросовісної конкуренції, проте сама процедура, передбачена цим законом спрямована на досягнення конкурентного середовища.
Правом на добросовісну конкуренцію наділені і держави, які в своєму правовому регулюванні утримуються від надання неправомірних переваг певним суб’єктам, що викривлюють чи загрожують викривленню конкуренції. Таким чином, ініціативи, що передбачають надання переваг виробникам певним суб’єктам незалежно від сфери діяльності чи об’єктивних економічних чинників є порушенням принципу добросовісної конкуренції. Наприклад, проект Закону «Купуй українське, плати українцям» порушує принцип добросовісної конкуренції, оскільки надає переваги українським виробникам. 
Якщо розглядати право на добросовісну конкуренцію в системі принципів публічних закупівель, то цей принцип є метою здійснення закупівель, який відображає стан на досягнення, якого направлене державне регулювання у даній сфері.
У свою чергу принцип економії та ефективності втілює в собі результат досягнення стану добросовісної конкуренції. Його дотримання означає спрямованість держави на досягнення довгострокового результату у вигляді створення конкурентного середовища, яке призведе до економічної вигоди. Проблема дотримання принципу економії та ефективності в Україні полягає у спрямованості процедури закупівлі товарів, робіт та послуг за бюджетні кошти на досягнення найнижчої закупівельної ціни, як правило без урахування якісних критеріїв.
При дотриманні принципу максимальної економії та ефективності, суттєвим є саме рівень цін за яким купується предмет закупівель за бюджетні кошти. Неналежна організація проведення державних закупівель може призвести до надмірних витрат державних ресурсів у формі: підвищення цін; закупівлі непридатного, низькоякісного обладнання; придбання обмежених та/або низькоякісних послуг; відстрочення реалізації проектів; несприятливих і неповних умов контрактів для замовника [3].
Українське законодавство передбачає оцінку вартості пропозиції як основного критерію для визначення переможця, що, в умовах невизначеності, часто використовується і як єдине мірило через його відносну об'єктивність і простоту.
Наприклад, директиви ЄС окреслюють абсолютно інший підхід: ефективна конкуренція можлива, якщо в її основу закладена оцінка групи показників, таких як функціональність, економічність, післяпродажне обслуговування та інші якісні аспекти, а не лише ціни. Це пояснює, для чого потрібно використовувати більш визначені критерії [4].
Звичайно використання суб’єктивних критеріїв може нести певні корупційні ризики, проте поступове втілення якісних критеріїв необхідне. Вдалим прикладом є врахування затрат протягом життєвого циклу (стаття 68 Директиви 2014/24/EU Європейського Парламенту і Ради ЄС 26 лютого 2014 про державні закупівлі та скасування Директиви 2004/18/EC),оскільки цей критерій є достатньо визначеним, легко порівнюється з ціновим критерієм [5].
Принципи відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель; недискримінації учасників; об’єктивної та неупередженої оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням слугують інструментарієм дотримання добросовісної конкуренції.
Важливим засобом забезпечення законності фінансової діяльності є державний контроль, він сприяє реалізації принципу законності у сфері фінансової діяльності, зокрема у сфері публічних закупівель. Якщо цей принцип реалізується в повній мірі, контролюючими органами викриваються різного роду порушення фінансової дисципліни [6, с. 3].
Принцип запобігання корупційним діям і зловживанням втілюється в створенні такої процедури закупівель, яка неминуча призведе до притягнення правопорушника до адміністративної або кримінальної відповідальності та скасування незаконної закупівлі. 
Принцип відкритості та прозорості означає властивість державного управління, що визначається мірою обізнаності громадян стосовно діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування; зрозумілості широкій громадськості їх (органів) обумовленості, змісту і сенсу, та безпосередньої участі громадян у діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування [7, с. 30]. 
Як основний інструмент для підвищення ефективності публічних закупівель законодавець обрав принцип відкритості та прозорості, який втілився у створенні електронної системи закупівель.
Як вірно зазначає А.О. Олефір від змісту правового забезпечення реалізації принципу відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель залежить не тільки поінформованість громадянського суспільства щодо питань використання державних коштів, а також кількісний і якісний аспекти участі в конкурсних торгах суб’єктів господарювання, розвиток конкуренції у відносинах, запобігання корупції зловживанням закупівлями предмета, який не належить до реально існуючих потреб замовника [8, с. 493].
Щодо принципу об’єктивної та неупередженої оцінка тендерних пропозиції, автор приходить до висновку, що він є окремим випадком більш загального принципу недискримінації учасників. 
Підсумовуючи вищевикладене ,слід зазначити, що законодавчо визначені принципи закупівель утворюють систему, яка, в цілому, відповідає сучасному стану розвитку цієї сфери. Законодавець визначив обов’язок дотримуватись принципів, в тому числі і у випадку надпорогових закупівель. У той же час законодавству бракує деталізації принципів та їх зв’язку з нормами права. Для вирішення цієї проблеми, автор пропонує надати законодавчі визначення принципам публічних закупівель, оскільки виникає необхідність об’єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозиції перемістити з принципів до визначення принципу недискримінації, закріпити невиключний перелік дій, які порушують принципи закупівель. Автор пропонує внести до законів, які регулюють відповідальність за порушення у сфері закупівель відсильні норми до переліку дій, які порушують принципи закупівель.

Список використаних джерел:
1. Закон України Про публічні закупівлі: Закон України від 25 грудня 2015 р. № 922-VIII // Відомості Верховної Ради України. – 2016. – № 9. – Ст. 89.
2. Захист прав людини та добросовісна конкуренція – нові механізми судового захисту / К.В. Смирнова // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – 2013. – Вип. 117(1). – С. 55-60. 
3. Кононенко Є. Ціна предмету закупівлі – суттєвий важіль для забезпечення максимальної економії та ефективності використання державних коштів / Є. Кононенко [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.oblrada.pl.ua/index.php/kruinform/5729-tsina-predmetu-zakupivli--suttevij-vazhil-dlja-zabezpechennja-maksimalnoyi-ekonomiyi-ta-efektivnosti-vikoristannja-derzhavnih-koshtiv
4. Бруун-Нільсен С. Державні закупівлі: шість ключових уроків від ЄС, для Європейської правди / С. Бруун-Нільсен [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.eurointegration.com.ua/articles/2015/06/4/7034467
5. Збірник директив ЄС з питань державних закупівель. Стін Бруун-Нільсена, Юджин Стюарт, з ТОВ «Кроун Еджентс» 2015. Електронний ресурс – режим доступу: http://eupublicprocurement.org.ua/wp-content/uploads/2015/02/EU-PP-Directives-Compendium_UKR.pdf
6. Фоміцька Н.В. Результативність діяльності органів державного фінансового контролю в Україні: проблеми оцінки / Н.В. Фоміцька, О.М. Шевченко // Державне регулювання процесів економічного і соціального розвитку. Теорія та практика державного управління. – 2013. – Вип. 4 (43) – С. 1-8.
7. Ткач І.В. Принципи прозорості та відкритості як невід’ємна складова публічного управління: теоретичний аспект / І.В. Ткач // Міжнародний науковий журнал «Інтернаука». – 2016. – № 12(1). – С. 25-32.
8. Олефір А.О. Безперспективність розвитку інституту державних закупівель як перша якість сучасної господарсько-правової політики / А.О. Олефір // Форум права. – 2012. – № 3. – С. 491-499.  
 
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2018
Вересень
ПнВтСрЧтПтСбНД
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2018 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція