... Приклад діє сильніше погрози (П. Корнель) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 19.04.2018 - СЕКЦІЯ №2
Значення взаємодії судів з органами публічної влади та громадськістю полягає у тому, що вона є вкрай необхідною умовою для досягнення та збереження єдності державної діяльності; удосконалення державного управління; прогресивного розвитку держави і суспільства.
Адміністративно-правовий статус суб’єктів правовідносин, що виникають під час взаємодії господарських судів з органами публічної влади та громадськістю – визначений адміністративно-правовими нормами комплекс цілей, завдань, функцій, повноважень та компетенції господарських судів, органів публічної влади та громадськості, що визначають їх правове становище у механізмі державного управління та у відносинах взаємодії між собою, які об’єднані спільною метою - забезпечення рівного доступу громадян до правосуддя, неупередженого та об’єктивного його здійснення, підвищення рівня довіри громадськості до господарських судів, удосконалення діяльності та функціонування господарських судів та їх організаційного забезпечення тощо.
Адміністративно-правовий статус суб’єктів правовідносин, що виникають під час взаємодії господарських судів з органами публічної влади та громадськістю є комплексним поняттям. А тому, не зважаючи на те, що адміністративно-правовий статус конкретних суб'єктів правовідносин, що виникають під час взаємодії господарських судів з органами публічної влади та громадськістю, до яких можемо віднести, наприклад, господарський суд, інші органи судової системи, органи прокуратури, інші правоохоронні органи, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадські об'єднання, ЗМІ, тощо, має певні свої особливості та відрізняється своїм змістовним наповненням складових елементів адміністративно-правового статусу таких суб’єктів, все ж таки їх 
Основна мета взаємодії господарських судів з публічними органами та громадськістю полягає у: 1) забезпеченні дотримання принципу верховенства права, зміцнення законності та правопорядку в державі; 2) забезпеченні досягнення ефективних результатів впровадження судової реформи в державі; 3) забезпеченні права доступу до суду, відкритості правосуддя; 4) підвищенні рівня якості роботи господарських судів; 5) підвищення рівні довіри громадськості до господарських судів; 6) підвищенні ефективності господарського судочинства; 7) здійснення спільної роботи щодо внесення пропозицій з удосконалення чинного законодавства у сфері господарських відносин; 8) удосконалення організаційного забезпечення діяльності господарських судів.
Адміністративно-правове забезпечення взаємодії господарських судів України з органами публічної влади та громадськістю при здійсненні правосуддя представляє собою діяльність уповноважених суб’єктів щодо правового забезпечення за допомогою норм адміністративного права суспільних відносин, які виникають в процесі здійснення господарськими судами правосуддя. Адміністративно-правове забезпечення здійснюється суб’єктами взаємодії в межах визначених законом прав за допомогою спеціального правового механізму та є поза процесуальною діяльністю, яка охоплює вирішення організаційних питань здійснення судочинства, зокрема формування складу присяжних, прийому громадян, забезпечення їх доступу до судових засідань, до ознайомлення з матеріалами справи, питання діловодства, ведення статистики, організацію архівної справи, підтримання порядку в приміщенні суду тощо. 
Організаційно-правове забезпечення системи господарських судів України представляє собою зовнішньо виражену діяльність Державної судової адміністрації, інших органів державної влади щодо вжиття необхідних адміністративних, організаційних, матеріально-технічних, інформаційних, правових заходів, з метою забезпечення належних умов для нормальної роботи господарських судів.
До організаційно-правового забезпечення належать такі заходи: 1) організаційного характеру метою яких є забезпечення організаційної єдності функціонування господарських судів; зміцнення незалежності суддів господарських судів, захист від втручання в їх діяльність [1, с. 321]; визначення, обговорення та вирішення потреб фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів; контроль за додержанням встановлених нормативів забезпечення та за організацією діяльності господарських судів; розгляд питань та прийняття відповідних рішень стосовно особистої безпеки, соціального захисту і побутового забезпечення суддів та їхніх сімей; притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності; робота з ведення судової статистики, діловодства та архіву; комп’ютеризація судів для здійснення судочинства, діловодства тощо; 2) правового характеру, які полягають у виданні та прийнятті нормативно-правових актів, розпорядчо-правових актів та загальнообов'язкових приписів (указів, постанов, положень, розпоряджень, інструкцій, протоколів); укладенні адміністративних договорів; розгляді питань та прийнятті відповідних рішень стосовно правового захисту суддів; обговоренні питань щодо практики застосування законодавства, розробці пропозицій щодо вдосконалення такої практики, тощо.
Сутність кадрового забезпечення системи господарських судів України полягає у формуванні, розвитку якісного кадрового потенціалу господарських судів, яке також здійснюється у певних формах, до яких, в свою чергу, слід віднести: добір кадрів; профорієнтаційну діяльність; ротацію кадрів; професійне навчання; контроль; облік; прогнозування.

Список використаних джерел:
1. Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення / Р.А.Калюжний, М.І. Іншин, І.М. Шопіна. – Київ: Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність, 2008 781 с. 
 
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2018
Травень
ПнВтСрЧтПтСбНД
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2018 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція