... Успіх вимірюється не тим наскільки високо ви вилізли, а тим, скільки ви з собою принесли (У.Роуз) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 14.06.2018 - СЕКЦІЯ №2
Адміністративне затримання особи є одним із найпоширеніших заходів адміністративного примусу, що належить до групи заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, який полягає у тимчасовому обмеженні свободи пересування і місцезнаходження і застосовується в разі, коли інші заходи адміністративного припинення неефективні для забезпечення належного виконання провадження в справі про адміністративне правопорушення і забезпечення притягнення правопорушника до відповідальності. Адміністративне затримання можливе лише в разі вчинення адміністративного правопорушення. При цьому, Кодекс України про адміністративні правопорушення містить вичерпний перелік адміністративних правопорушень, за які різними державними органами затримання може бути застосоване до порушника.
Потрібно зазначити, що відповідно до статті 260 Кодексу України про адміністративні правопорушення така міра як адміністративне затримання застосовується у випадках, прямо передбачених законами України:
– з метою припинення адміністративних правопорушень;
– коли вичерпано інші заходи впливу;
– для встановлення особи; 
– складання протоколу про адміністративне правопорушення при неможливості складання його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов’язковим;
  – забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення.
Конституція України гарантує: «кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання, роз’яснено його права та надано можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника» (ч. 4 ст. 29) [1].
У свою чергу адміністративне затримання застосовується до неповнолітніх, які можуть бути затримані за бійку, азартні ігри, порушення правил користування транспортом, дрібну спекуляцію, биття стекол вагонів поїздів, ігри з вогнем та інші правопорушення. Одразу повідомляються батьки цих дітей або органи опіки [2].
Не можна застосовувати адміністративне затримання до таких осіб:
– іноземці, щодо яких діє право дипломатичного імунітету;
– депутати Верховної Ради;
– прокурори;
– судді.
Якщо зазначені особи вчиняють дії, що мають наслідком адміністративне затримання, уповноважена особа повинна перевірити наявність документа, що посвідчує особу, записати його номер та скласти рапорт про адміністративне правопорушення. Цей рапорт передається керівнику органу Національної поліції, який вирішує подальше притягнення особи до відповідальності згідно із законом [3].
Про адміністративне затримання складається протокол, в якому зазначаються:
– дата і місце його складання;
– посада, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка склала протокол;
– відомості про особу затриманого;
– час і мотиви затримання.
Тобто, основним процесуальним документом, яким забезпечують провадження в справах про адміністративні правопорушення, поряд з протоколом про адміністративні правопорушення, є - протокол про адміністративне затримання. Так на особу, яка вчинила адміністративне правопорушення, складають за нормами ст. 261 Кодексу України про адміністративні правопорушення на спеціальному бланку, виготовленому друкарським способом згідно з технічним описом бланка протоколу про адміністративне затримання.
Усі реквізити протоколу про адміністративне затримання заповнюють розбірливим почерком. Не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносять до протоколу про адміністративне затримання, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне затримання підписано особою, щодо якої його складено [4].
Під час складання протоколу про адміністративне затримання посадова особа, яка його здійснює, роз'яснює особі, яка вчинила адміністративне правопорушення, її права, передбачені ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Протокол про адміністративне затримання підписує посадова особа, яка його склала, а також затриманий. У разі відмови затриманого підписати протокол про адміністративне затримання в ньому роблять про це відповідний запис.
Відповідно до ч. 2 ст. 261 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляють її родичам, а в протоколі про адміністративне затримання роблять відповідний запис, зазначаючи число, місяць, рік і час, кого повідомлено і в який спосіб [5].
За неможливості поінформувати родичів та в разі відмови затриманої особи надати інформацію для їх повідомлення про це роблять відповідний запис затриманою особою та посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне затримання, із зазначенням поважних причин [6].
У разі затримання неповнолітнього також повідомляють його батьків або осіб, які їх замінюють, а в протоколі про адміністративне затримання зазначають час, дату повідомлення, кого повідомлено і в який спосіб.
Терміни адміністративного затримання за загальним правилом, відповідно до статті 263 КУпАП адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більше трьох годин.
Органи, які можуть застосувати адміністративне затримання:
1) органи Національної поліції;
2) органи прикордонної служби; 
3) старшою у місці розташування охоронюваного об’єкта посадовою особою воєнізованої охорони; 
4) посадовими особами Військової служби правопорядку у Збройних Силах України; 
5) органи Служби безпеки України; 
6) посадові особи органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів; 
7) посадові особи, уповноважені на те центральним органом виконавчої влади [7].
Отже, підставами адміністративного затримання є вчинення адміністративних правопорушень, перелік яких визначений в ст. 262 КУпАП. Приводами адміністративного затримання є: необхідність забезпечення своєчасного, всебічного, повного та об’єктивного з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом; забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень. Строки адміністративного затримання особи, яка вчинила правопорушення її права та органи, які можуть застосовувати адміністративне затримання чітко визначені в КУпАП.

Список використаних джерел:
1. Конституція України: Прийнята на V сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. Відом. Верховної Ради України. 1996, № 30. ст. 141.
2. Кузьменко О.В. Адміністративне затримання як захід забезпечення провадження у справах про адміністративні проступки в умовах поліцейської реформи. Актуальні питання реалізації нового Закону України «Про державну службу»: тези доповідей Всеукраїнського форуму вчених-адміністративістів, м. Запоріжжя, 21 квітня 2016; За заг. Ред. Т.О. Коломоєць. Запоріжжя: ЗНУ, 2016. С. 257.
3. Митний кодекс України. Відомості Верховної ради України. 2012. № 44-48.  Ст. 590.
4. Кузьменко О.В. Адміністративно-процесуальне право України: підручник / О.В.Кузьменко, Т.О. Гуржій; за заг. ред. О.В. Кузьменко. Київ: Атіка, 2007. 416 с.
5. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Закон Української РСР від 7 груд. 1984 р. (зі змінами і доповненнями). URL: http://portal.rada.gov.ua.
6. Крюк С.В. Регламентація діяльності органів внутрішніх справ України в питаннях адміністративного затримання та утримання громадян: проблеми та перспективи. Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. 2010, №3. С. 96—100.
7. Адміністративне право: підручник / За заг. ред.: Ю.П. Битяк, В.М. Гаращук, В.В. Зуй. 2-ге вид., переробл. та допов. Харків: Право, 2013. 656 с.

Науковий керівник: Рудой К.М., к.ю.н., доцент, професор кафедри кафедра адміністративного права та адміністративного процесу Одеського державного університету внутрішніх справ, підполковник поліції. 
 
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2018
Червень
ПнВтСрЧтПтСбНД
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2018 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція