... Мудрий все робить з обачністю (Латинське прислів'я) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 14.06.2018 - СЕКЦІЯ №2
Розмова про джерела адміністративного права має науково-практичний характер, оскільки термін «джерела» має принципове значення як для науки адміністративного права, так і для практики його застосування. Наука адміністративного права цікавиться проблемою джерел адміністративного права через те, що дослідження зазначеного питання дозволяє отримати відповіді на такі запитання: яку зовнішню форму вираження можуть мати норми адміністративного права; які суб’єкти мають право приймати акти, що містять норми адміністративного права; які існують види джерел адміністративного права та яку форму систематизації краще для них обрати.
У романо-германській правовій сім’ї немає єдиного визначення джерел права. Розмаїтість національних, етнічних та історичних розходжень у країнах романо-германського права, особливості правових культур, як і багато інших факторів (як суб’єктивних, так і об’єктивних), не дозволили виробити в юристів-теоретиків і юристів-практиків єдиної думки про те, що таке джерело права, яким повинно бути його визначення [1, c. 30]. Однак відсутність єдиного уявлення про джерела права зовсім не означає, що серед дослідників, які займаються цією проблемою, не вироблено загального уявлення щодо цього [2, c. 86].
У загальному вигляді джерела права – це способи вираження і закріплення правових норм, додання їм загальнообов’язкового, юридичного значення.
В Україні реалізується система джерел адміністративного права, яка містить у собі такі види джерел: нормативно-правовий акт, нормативний договір, правовий прецедент, правовий звичай і доктрина.
У процесі адміністративно – правової реформи відбувається поетапне створення такої системи державного управління, що забезпечить становлення України як високорозвиненої, правової, цивілізованої європейської держави з високим рівнем життя, соціальної стабільності, культури та демократії, дозволить їй стати впливовим чинником у світі та Європі.
Конституція України є основою у системі джерел адміністративного права. Закріплені в Конституції норми мають безпосередньо адміністративно-правову спрямованість. Вони виступають гарантом демократії, свободи, справедливості, забезпечення прав та і свобод людини, а також визначають основи формування та діяльності органів виконавчої влади, розмежовують повноваження між центральними й місцевими органами влади, закріплюють права і свободи громадян щодо здійснення ними державного управління, участь громадських організацій в управлінні державними та громадськими справами тощо.
Іншим джерелом адміністративного права є Кодекс України про адміністративні правопорушення, основним завданням якого є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України , прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням. Звісно, що до нього було прийнято вже багато змін. Адже він вимагає доповнень, в повсякденній зміні на концептуально новий, який і має бути системно побудований і відповідати новій конституційно-правовій базі.
Також вагомим із видів джерел адміністративного права є Кодекс адміністративного судочинства України, який визначає повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції. На його основі й побудована система адміністративного судочинства, яка продовжує переживати період динамічного (і небезболісного) становлення щодо практичного забезпечення адміністративно-процесуальної охорони прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб від порушень із боку суб’єктів владних повноважень [3, c. 489].
Основний кількісний масив джерел адміністративного права становлять підзаконні нормативно – правові акти. Їх можна визначати як акти, що приймаються на основі законів із метою конкретизації положень законів та закріплення механізмів їх реалізації.
Джерела адміністративного права мають великий вплив на суспільні відносини в сфері публічної адміністрації, здійснення публічного управління. Джерела відіграють важливу роль для адміністративного права, оскільки в них містяться правові норми цієї галузі, які і спрямовані на регулювання та охорону відповідних суспільних відносин.
Джерела адміністративного права дають можливість виявити і пізнати відповідним суб’єктам права, впливають на їхню правову свідомість, правову культуру, формують усталене і ціннісне уявлення про ті чи інші явища та дійсність. Джерела адміністративного права є основою для формування та реалізації державної політики у різноманітних сферах.

Список використаних джерел:
1. Давид Р., Жоффре-Спинози К. Основные правовые системы современности. Москва, 1998. С. 29—50. 
2. Гриценко І.С. Джерела адміністративного права у їх історичному розвитку. Науковий вісник Чернівецького університету. Вип. 286. 2005. С. 85—88.
3. Воюцька О., Каплій О. Сучасний стан основних джерел адміністративного права. Новітні наукові дослідження держави і права. 2012. – С. 489—493.

Науковий керівник: Рудой К.М., к.ю.н., доцент, професор кафедри кафедра адміністративного права та адміністративного процесу Одеського державного університету внутрішніх справ, підполковник поліції. 
 
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2018
Серпень
ПнВтСрЧтПтСбНД
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2018 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція