... Коментарі вільні, але факти священні (Ч. Скотт) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 14.06.2018 - СЕКЦІЯ №2
Одним із найважливіших прав громадян України є їх право на безпеку продукції, передбачене статтею 14 Закону України «Про захист прав споживачів». Відповідно до цього ж закону, визначається поняття «безпека продукції» як «відсутність будь-якого ризику для життя, здоров'я, майна споживача і навколишнього природного середовища при звичайних умовах використання, зберігання, транспортування, виготовлення і утилізації продукції» [1]. Оскільки статтею 3 Конституції України визначено, що життя і здоров’я людини є найвищою цінністю, безпека продукції як безпека для життя та здоров’я споживача передбачена на державному рівні [2].
За роки, які пройшли після прийняття Закону України «Про захист прав споживачів» роки акцент у визначеннях змістився з поняття «безпека» на поняття «безпечність». Закони України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» та «Про загальну безпечність нехарчової продукції» закріплюють на законодавчому рівні поняття «безпечність», суть якого зводиться до відсутності ризиків або становлення мінімальних ризиків, зумовлених використанням такої продукції [3]. Таким чином, поняття «безпечність» у контексті існуючого законодавства можна вважати ідентичним до поняття «безпека», яке визначене у Законі «Про захист прав споживачів». Таким чином, на сьогодні існує потреба в узгодженні термінів та визначень у чинному законодавстві. 
Забезпечення безпечності продукції здійснюється в Україні наступними шляхами: 
 шляхом стандартизації продукції; 
 шляхом технічного регулювання;
 шляхом державного контролю і нагляду.
Кожен із цих шляхів має на меті не тільки безпосереднє забезпечення безпечності окремих видів продукції, але й забезпечення права громадян на життя та здоров’я, захист їх майна, охорону навколишнього середовища та захист споживачів від уведення їх в оману.
Об’єктами стандартизації в Україні є матеріали та складові, з яких виготовляється продукція, готова продукція, а також її фасування, пакування, маркування, етикетування тощо. У меті здійснення стандартизації, окрім забезпечення відповідності об’єктів своєму функціональному призначенню, а також керуванням різноманітності об’єктів, зазначаються такі цілі, як забезпечення охорони життя та здоров’я і захист прав та інтересів споживачів [4]. 
Основними засадами технічного регулювання в Україні, тобто правового регулювання відносин у сфері визначення та виконання обов’язкових вимог до характеристик продукції або пов’язаних з ними процесів та методів виробництва, є розробка та затвердження технічних регламентів, а також розробка, затвердження та здійснення процедур з оцінки відповідності продукції. У технічних регламентах визначаються вимоги до характеристик продукції, а також до методів і процесів виробництва у тому числі, вимоги до безпечності продукції.  Основними цілями, відповідно до яких приймаються технічні регламенти, законодавством визначені захист життя та здоров’я людей, їх майна, захист тварин, охорона довкілля та природних ресурсів, забезпечення енергоефективності, а також забезпечення національної безпеки. Прийняття технічних регламентів також має на меті запобігання підприємницькій практиці, що вводить споживача в оману [5]. Таким чином, прийняття технічних регламентів як однієї із складових механізму забезпечення безпечності продукції спрямоване на захист прав громадян України.
На забезпечення захисту прав спрямовані й процедури оцінки відповідності. Процедури оцінки відповідності розробляються у відповідності до настанов або рекомендацій міжнародних організацій стандартизації. У зв’язку з цим вважаємо за необхідне зазначити, що в країнах ЄС здійснюється оцінка відповідності вимог до продукції, які, в першу чергу, спрямовані на забезпечення захисту прав споживачів [6]. Отже, спрямованість технічного регулювання в Україні на забезпечення захисту прав споживачів відповідає європейським практикам.
Державний контроль і нагляд спрямований, зокрема, на забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам, які може становити продукція або діяльність з її виготовлення та реалізації, а також забезпечення безпеки для населення та навколишнього природного середовища. Першим принципом здійснення державного контролю є пріоритетність безпеки  у питаннях життя і здоров’я людини [7, 8]. Нормативно-правові акти щодо державного контролю за дотриманням законодавства України про деякі види продукції підтверджують першочерговість забезпечення захисту прав громадян. Так, Закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» встановлює пріоритет безпеки у питаннях життя і здоров’я людини перед будь-якими іншими інтересами та цілями у сфері господарської діяльності під час здійснення державного контролю [9]. Отже, забезпечення безпечності харчових продуктів і продуктів тваринного походження має своєю найвищою ціллю захист прав громадян України на життя та здоров’я. 
У підсумках зазначимо, що заходи, спрямовані на забезпечення безпечності продукції в Україні, мають своєю метою, в першу чергу, на захист прав і свобод громадян. Пріоритетність захисту життя і здоров’я людей, їх майна, а також навколишнього середовища як основних конституційних прав закріплені у законодавчих актах, які регулюють здійснення стандартизації продукції, її технічного регулювання та державного контролю і нагляду за дотриманням вимог безпечності продукції. Отже, забезпечення безпечності продукції є важливим елементом у забезпеченні захисту прав громадян України.

Список використаних джерел:
1. Про захист прав споживачів: Закон України від 12.05.1991 № 1023-ХІІ. Київ: Відомості Верховної Ради УРСР, 1991. № 30. С. 379.
2. Александров М. Є. Адміністративно-правове забезпечення безпеки промислової продукції в Україні. Наука і правоохорона. 2016. № 2(32). С. 32—38.
3. Про загальну безпечність нехарчової продукції: Закон України від 02.12.2010 № 2736-VI. Відомості Верховної Ради України, 2011. № 22. С. 145.
4. Про стандартизацію: Закон України від 05.06.2014 № 1315-VII. Відомості Верховної Ради України, 2014. № 31. С. 1058.
5. Про технічні регламенти та оцінку відповідності: Закон України від 15.01.2015 № 124-VIIІ. Відомості Верховної Ради України, 2015. № 14. С. 196.
6. Основні вимоги законодавства ЄС до безпеки та якості товарів. URL: https://ukraine-eu.mfa.gov.ua/ua/Ukraine+-+EU+export-import+helpdesk+/Non-tariff+regulation/Загальні+вимоги+ЄС+до+імпортованих+товарів (дата звернення 10.06.2018).
7. Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції: Закон України від 02.12.2010 № 2735-VI. Відомості Верховної Ради України, 2011. № 21. С. 144.
8. Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Закон України від 05.04.2007 № 877-V. Відомості Верховної Ради України, 2007. № 29. С. 389.
9. Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин: Закон України від 18.05.2017 № 2042-VIІІ. Відомості Верховної Ради України, 2017. № 31. С. 343.
 

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2018
Грудень
ПнВтСрЧтПтСбНД
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2018 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція