... Геній - це розум, який знає свої межі (А. Камю) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 14.06.2018 - СЕКЦІЯ №3
Конституція України у ч. 2 ст. 3 встановлює: «Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави» [1]. А також ч. 1 ст. 41 Конституції України визначає: «Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності» [1]. Як бачимо, перед державою постає обов'язок комплексного захисту права інтелектуальної власності із задіянням потенціалу судової експертизи в сфері інтелектуальної власності. Тим паче, що удосконалення судово-експертної діяльності з питань інтелектуальної власності є невід’ємною складовою проведення судової реформи в Україні.
Судова експертиза має велике значення для розв'язання проблем боротьби зі злочинністю у державі, а тому й у розв'язанні проблем щодо захисту прав і свобод людини. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза − це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об’єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду [2]. З метою забезпечення єдиного підходу при проведенні судових експертиз і підвищення якості їх проведення наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 № 53/5 затверджено Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень. Цей документ містить положення про те, що одним з основних видів (підвидів) експертиз є: експертиза у сфері інтелектуальної власності: літературних та художніх творів; фонограм, відеограм, програм (передач) організації мовлення; винаходів і корисних моделей; промислових зразків; сортів рослин і порід тварин; комерційних (фірмових) найменувань, торговельних марок (знаків для товарів і послуг), географічних зазначень; топографій інтегральних мікросхем; комерційної таємниці (ноу-хау) і раціоналізаторських пропозицій; економічна у сфері інтелектуальної власності (п.1.2.5) [3]. 
Експертиза у сфері інтелектуальної власності − це новий вид судової експертизи, який був вперше запропонований у 2002 році Петром Павловичем Крайнєвим, котрий в подальшому став засновником Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності (Розпорядження КМУ про створення Центру було підписане 31 грудня 2004 р.).
Інтелектуальна власність – це рушійна сила світового економічного прогресу в ХХI сторіччі. Неліцензійна продукція загрожує економіці та суспільній безпеці, тому що здебільшого не відповідає жодним стандартам якості [4, с. 11]. Так як інтелектуальна власність часто стає об’єктом правопорушень, вона потребує правового захисту. Вирізняють дві форми захисту прав інтелектуальної власності: юрисдикційна та неюрисдикційна.
Під юрисдикційною формою захисту мається на увазі звернення особи, чиї права порушили, до уповноважених державних органів (поліція, суд, митниця, антимонопольний комітет України). 
Неюрисдикційна форма захисту полягає у захисті особою її порушених прав самостійно, без участі державних органів, наприклад направлення правопорушнику повідомлення з пропозицією вирішити спір шляхом переговорів.
Згідно з Цивільним кодексом України (п. 2 ст. 432) можливі наступні способи захисту прав інтелектуальної власності судом:
 вживання негайних заходів щодо попередження порушення права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів;
 призупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності;
 вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності;
 вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, що використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності;
 застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення;
 опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення про таке порушення [5].
У європейському праві явно виражена вимога щодо відшкодування збитків за порушення прав інтелектуальної власності, що одночасно є засобом компенсації та стримування порушників. При цьому відшкодування шкоди та компенсація витрат правовласника за загальним принципом призначені для досягнення двох цілей:
1) компенсаційної, тобто відшкодування збитків повинно забезпечити збереження положення правовласника у тому вигляді, який він мав місце якби не було порушення;
2) стримувальної, відшкодування збитків повинне слугувати як перешкоджанню повторення, так і стримуванню потенційних порушників [6, с. 133]. 

Список використаних джерел:
1. Конституція України: [прийнята 28 червня 1996 року]. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.
2. Про судову експертизу: Закон України від 25 лютого 1994 року. Відомості Верховної Ради України. 1994. № 28. Ст. 232.
3. Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена наказом Мін'юсту України № 53/5 від 08.10.98 у редакції наказу Міністерства юстиції України від 01.06.2009 № 965/5. Офіційний вісник України від 03.12.1998. № 46. Ст.172. 
4. Крайнєв П.П. Судові експертизи у сфері інтелектуальної власності. Вінниця: ПП «Поліграфічний центр «Фенікс», ДІВП ВАТ «Інфракон» – «Інфракон-І», 2008. Ст. 376. 
5. Цивільний кодекс України № 435-IV dsl 16/01/2013. Відомості Верховної Ради України. 2003. № 40—44. Ст. 356.
6. Бутнік-Сіверський О.Б., Рак В.М., Медведєва Л.В. Актуальні питання щодо захисту прав обˈєктів інтелектуальної власності в частині розрахунку матеріальної шкоди. Проблеми теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності: Матеріали наук.-практ. конф. ( 21 грудня 2017 р., м. Київ) за заг. ред. проф. В.Л. Федоренка; Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності Мін’юсту. Київ: Видавництво Ліра-К, 2017. Ст. 212. 
 
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2018
Липень
ПнВтСрЧтПтСбНД
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2018 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція