... Мудрий все робить з обачністю (Латинське прислів'я) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 04.10.2018 - СЕКЦІЯ №6
Формування американської правоохоронної системи відбувалося протягом тривалого історичного періоду.
Самою ранньою формою державної правоохоронної системи в США були Техаські рейнджери.
У ХІХ ст. вони, поміж іншим, займалися захистом державного і конституційного ладу [6, с. 203].
Перший підрозділ рейнджерів було організовано Стівеном Остіном у 1823 році. Він складався з десяти чоловік, яким було доручено захищати місцевих жителів від нападів індіанців. Рейнджери того часу були мало схожі на сучасних поліцейських, вони лише інколи носили знаки відмінності і вважалися за рангом трохи вище за звичайних добровольців.
Пізніше рейнджери були напіввійськовим формуванням на американо-мексиканському кордоні, вони також брали участь у кількох військових конфліктах і лише згодом набули повноважень виконувати правоохоронні та прикордонні обов’язки, чим займалися аж до завершення епохи «Дикого Заходу». Саме у ті часи з’явилося відоме прислів’я: «Один заколот – один рейнджер», адже рейнджери добре знали, кого вони представляють і відчували усю міру своєї влади як представника закону [7, с. 61].
На початку 1900-х років рейнджери трансформуються в кримінальне слідче відомство, популярність якого швидко зростає, так само як і кількість бажаючих до нього вступити. На сьогодні на одне робоче місце розглядається понад 100 кандидатур [4].
Утім, техаські рейнджери залишаються культурно-правовим феноменом лише одного штату – Техасу.
На початку ж XX ст. у США склалася наступна система органів поліції:
1) Поліцейські організації в містах і селищах.
2) Шерифи і очолювані ними агентства в округах.
3) Поліцейські формування штатів.
4) Поліцейські організації федерального уряду, що входили до міністерства юстиції, пошти, казначейства, внутрішніх справ, оборони тощо.
У 1845 році в Нью-Йорку був утворений перший постійний поліцейський департамент у США – Департамент поліції міста Нью-Йорк.
На сьогодні ж у США існує два основних підходи до боротьби зі злочинністю – на федеральному й місцевому рівнях. Перший – це вивчення причин, пошук, аналізування і прогнозування розвитку злочинності на території всієї країни, розкриття та розслідування злочинів, які зачіпають інтереси держави. Другий – встановлення і розслідування конкретних злочинів на території штатів та охорона громадського порядку [1, с. 9].
Саме в рамках другого підходу функціонують численні поліцейські органи базового рівня.
Їх множинність (17 000 відділків, кожен з яких нараховує від одного до 30 000 співробітників [3], що забезпечують правопорядок на підвідомчій їм території) і відмінності в адміністративно-правовому статусі (за цілями й завданнями; за правовими основами діяльності; за організаційною структурою) детермінують певні відмінності, в цілому неістотні, в організаційній структурі і діяльності різних поліцейських служб, як в поліцейських департаментах штатів, так і в муніципальних утвореннях – містах і округах.
Незважаючи на деякі відмінності, поліцейські органи штатів (як правило, ці органи так і називаються – «поліція штату» або «департамент громадської безпеки штату») мають схожу організаційну структуру, що обумовлено типовістю покладених на них завдань.
Як правило, в структурі поліції штатів є такі поліцейські служби: дорожньої поліції; патрульно-постова; карного розшуку; охорони вищих посадових осіб штатів і режимних об'єктів; інформаційно-криміналістична.
У муніципальних утвореннях поліція міст і округів хоча і виконує, в основному, однакові завдання і функції, але її організаційна структура всюди різна, адже залежить від чисельності населення, яке проживає на території, що обслуговується.
Якщо у великих містах США – в Нью-Йорку, Чикаго, Сан-Франциско, Детройті – в поліцейському департаменті організаційно присутні практично всі перераховані вище традиційні поліцейські служби (крім служби державної безпеки), то в невеликих містах і округах їх, без урахування підрозділів тилового і технічного забезпечення, лише три: чергова служба, патрульно-постова служба і служба карного розшуку [2].
Специфічним різновидом місцевої поліції є спеціальні підрозділи, призначені для охорони правопорядку на території парків, шкіл, транспортних засобів (метро, аеропорти тощо), лікарні та урядові заклади [3].
Щодо шерифів, то на території США знаходиться близько 3 500 їхніх офісів з чисельністю від 2 осіб. У більшості штатів США посада шерифа – виборна, термін повноважень може становити 2-4 роки.
У нього немає ніяких підрозділів і звань. У службі шерифа лише дві посади – шериф і помічники (deputy). Помічників набирає сам шериф, і власне ніяких вимог до них не пред’являється, на відміну від поліцейських. Шериф відповідає не тільки за дотримання правопорядку в своєму населеному пункті, а й за патрулювання шосейних доріг, адміністративне управління в’язницею округу, іноді збирає місцеві податки, виконує функції судового пристава, готує для суду списки присяжних та ін.
У США, паралельно з місцевою поліцією, діють федеральні правоохоронні відомства, які розслідують федеральні злочини (ФБР, Управління по боротьбі з наркотиками, федеральні маршали і деякі інші). Менш тяжкі злочини й інші правоохоронні функції знаходяться в юрисдикції шерифів. У південних штатах типу Техасу шерифи взагалі підміняють собою поліцейську систему. Якщо по всій країні існує правило, що в містах з населенням понад 50 тис. осіб вже обов’язково повинна бути поліція, то в Техасі в деяких (не у всіх) населених пунктах навіть з населенням 700 тис. осіб поліцією керує шериф. Те ж саме в Оклахомі – 300 тис. населення і шериф. Це пов’язано з історичним минулим цих регіонів, яке висвітлено в вестернах. Начальник місцевого поліцейського органу – шериф, комісар, суперінтендант або шеф поліції – зазвичай призначається мером, головою міста або місцевим законодавчим органом, а іноді обирається шляхом всенародного голосування. На рівні округу глава поліцейського управління зазвичай зветься «шериф». Шерифи майже усюди обираються на цю посаду і отримують право призначати заступників. Адміністрація шерифа також займається утриманням окружної в’язниці і забезпеченням безпеки залу суду [5].
Таким чином, незважаючи на певну специфіку, правоохоронні органи США функціонують у рамках чіткої системи.
 
Список використаних джерел:
1. Басс В.О. Організаційно-правові засади створення місцевої міліції в Україні: порівняльний аналіз з діяльністю муніципальної поліції зарубіжних країн: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право». Київ, 2010. 19 с.
2. Быков А.В. Кто в США отвечает за обеспечение внутренней безопасности в стране? Хранитель. 2008. 22 июля URL: http://www.psj.ru/saver_magazins/detail.php?ID=11481
3. Полиция США. Виды правоохранительных органов в США. Все о США. URL: http://usa-info.com.ua/novosti/news/politsiya-ssha-vidy-pravookhranitelnykh-organov-v-ssha
4. Полиция США. История. Все о США. URL: http://usa-info.com.ua/novosti/news/politsiya-ssha-istoriya-politsii-ssha
5. Ручко А. Проверенный опыт в США – нужны ли Украине шерифы? Оружейный магазин. № 38. URL: http://www.gunmagazine.com.ua/index.php?id=387
6. Сухонос В.В. Держава: питання теорії (загальний і конституційно-правовий аспекти): монографія. Суми: Університетська книга, 2015. 343 с.
7. Чавда М. Скрытая сила поста и молитвы. Санкт-Петербург: Новое и старое, 2011. 192 с. 
 
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2018
Грудень
ПнВтСрЧтПтСбНД
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2018 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція