... Геній - це розум, який знає свої межі (А. Камю) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 04.10.2018 - СЕКЦІЯ №2
Відповідно до частини третьої статті 89 Конституції України для проведення розслідування щодо питань які становлять суспільний інтерес, Верховною Радою України створюються тимчасові слідчі комісії, якщо за це проголосує не менше ніж одна третина від конституційного складу Верховної Ради України [1]. 
Тимчасова слідча комісія – це колегіальний тимчасовий орган Верхової Ради України, завданням якого є здійснення парламентського контролю шляхом проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес.
Окрім того, згідно зі статтею 111 Конституції України для проведення розслідування в порядку порушення Верховною Радою України процедури імпічменту Президентові України, утворюються спеціальні тимчасові слідчі комісії. 
Загальні умови формування і діяльності тимчасових слідчих комісій передбачені статтями 85, 87 та 88 Регламенту Верховної Ради України. Особливості створення такого виду робочих органів для розслідування обставин вчинення Президентом державної зради або іншого злочину і провадження стосовно нього процедури імпічменту деталізовані у статтях 173-180 Регламенту Верховної Ради України, а опрацювання парламентом документів, робота із залученими до справи посадовими особами, які можуть давати покази стосовно справи, зазначені у статті 188 Регламенту Верховної ради України.
Разом із тим, Регламент Верховної Ради України не надає конкретного переліку питань, що становлять суспільний інтерес. В свою чергу, Конституція України також не деталізує питання які можуть бути віднесенні до відання тимчасових слідчих комісій, що становлять суспільний інтерес. Тобто у кожному окремому випадку парламент сам дає правову оцінку певним фактам, які можуть становити суспільний інтерес, і відповідно ухвалює позитивне або негативне рішення щодо створення відповідної слідчої комісії.
Відповідно до частини другої статті 87 вимоги до персонального складу тимчасової слідчої комісії визначаються в порядку, передбаченому для утворення тимчасової спеціальної комісії зазначеної у частині другій статті 85 Регламенту Верховної Ради України, а саме: «Тимчасова спеціальна комісія утворюється з числа народних депутатів, які дали на це згоду…», крім особливостей передбачених статтею 87 Регламенту Верховної Ради України [2]. Звертаємо увагу на те, що частина друга статті 85 Регламенту Верховної Ради України закріплює положення, щодо добровільної згоди народного депутата для участі у роботі тимчасової слідчої комісії, що надає можливість депутату Верховної Ради на правових підставах відмовитись від участі у роботі тимчасової слідчої комісії, звернувшись з відповідною заявою до Верховної Ради України.
Частиною третьою статті 87 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» встановлені обмеження щодо членства у тимчасовій слідчій комісії, зокрема, відповідно до абзацу 6 та 7, до складу тимчасової слідчої комісії не може бути обраний народний депутат, який матиме у разі обрання інший реальний чи потенційний конфлікт інтересів з питань, для розслідування яких створюється відповідна комісія, а також не може бути обраний до складу тимчасової слідчої комісії народний депутат, у якого в разі обрання виникне реальний чи потенційний конфлікт інтересів з питань, для розслідування яких утворюється вказана комісія.
Окрім цього, законодавець у частині третій статті 87 Регламенту Верховної Ради України чітко окреслив додаткові обмеження щодо членства у тимчасовій слідчій комісії, а саме: депутат Верховної Ради України не може бути членом тимчасової слідчої комісії, який: 1) є родичем або свояком посадової, службової особи, яка працює в державному органі, органі місцевого самоврядування, на підприємстві, в установі, організації, чи особи, яка входить до керівного органу об'єднання громадян, щодо яких згідно із завданням повинно проводитися розслідування тимчасовою слідчою комісією, або посадової, службової особи, щодо якої повинно проводитися зазначене розслідування; 2) має самостійні або через членів сім'ї майнові цивільно-правові інтереси в державному органі, органі місцевого самоврядування, на підприємстві, в установі, організації, об'єднанні громадян, щодо яких згідно із завданням повинно проводитися розслідування тимчасовою слідчою комісією; 3) був або є учасником судового процесу, в якому учасником були або є державний орган, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, їх посадові, службові особи, а також об'єднання громадян, окремі громадяни, щодо яких згідно із завданням повинно проводитися розслідування тимчасовою слідчою комісією; 4) до набуття повноважень народного депутата брав участь у ревізії, аудиторській чи іншій перевірці, результати якої стали підставою для створення тимчасової слідчої комісії; 5) матиме у разі обрання інший реальний чи потенційний конфлікт інтересів з питань, для розслідування яких створюється відповідна комісія [2].
Таким чином, положення частини третьої статті 87 Регламенту Верховної Ради України дає вичерпний перелік підстав, які обмежують членство у вищезазначених комісіях, але не конкретизує поняття конфлікту інтересів з метою уникнення конфлікту інтересів при здійсненні членами тимчасових слідчих комісій своїх обов’язків. 
У свою чергу, Закон України «Про запобігання корупції» виділяє потенційний та реальний конфлікт інтересів. Відтак, відповідно до п.8 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; у п.12 ч.1 чт.1 законодавець дає визначення реального конфлікту інтересів – це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень [3].
Частина четверта статті 87 Регламенту Верховної Ради України покладає на народного депутата Верховної Ради України, кандидатура якого запропонована депутатською фракцією до складу тимчасової слідчої комісії, обов’язок повідомити Верховну Раду України про неможливість брати участь у роботі тимчасової слідчої комісії за наявності підстав, передбачених частиною третьою статті 87 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України».
Таким чином, народний депутат кандидатура якого запропонована депутатською фракцією до складу тимчасової слідчої комісії усвідомлює відповідальність у разі не повідомлення Верховної Ради України про те що, у разі обрання він буде мати реальний чи потенційний конфлікт інтересів, або у якого в разі обрання виникне реальний чи потенційний конфлікт інтересів з питань, для розслідування яких утворюється вказана комісія і який може бути притягнутий до відповідальності уразі ненадання або приховування такої інформації. 

Список використаних джерел:
1. Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. Відомості Верховної Ради України. 1996, № 30, ст. 141 
2. Про Регламент Верховної Ради України: Закон України від 10 лютого 2010 р. №1861. Відомості Верховної Ради України. 2010. № 14. Ст.412.
3. Про запобігання корупції: Закон України від 14 жовтня 2014 р. № 1700. Відомості Верховної Ради України. 2014. № 49. Ст. 2056. 
 
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2018
Грудень
ПнВтСрЧтПтСбНД
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2018 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція