...Здібним заздрять, талановитим шкодять, геніальним лестять (М.Фадуль)...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 06.12.2018 - СЕКЦІЯ №3
Саме поняття моральної шкоди в традиційному його розумінні істотно відрізняється від поняття моралі, сформованого в суспільно – гуманітарних науках, зокрема у такій науці як філософія.
У філософії під мораллю (mores (лат.) – звичаї) розуміється одна з форм суспільної свідомості поряд з правовою, естетичною, релігійною, науковою, політичною свідомістю. 
Значення цієї форми суспільної свідомості визначається тим, що саме в її рамках знаходяться основні ціннісні орієнтири суспільства як нормативи діяльності людини і оцінка цієї діяльності з точки зору відповідності її заданим нормативам.
Вчені, визначаючи норми моральної свідомості, розуміють тут систему таких соціальних норм, які регулюють міжособистісне спілкування і поведінку людей з метою забезпечення єдності особистих і колективних інтересів. Значення моральної свідомості бачиться настільки важливим, що його структуру, специфіку і самі його складові норми в їх динаміці вивчає окрема філософська дисципліна - етика.
Мораль, представляючи собою певну підсистему соціальних норм, що склалася в конкретному суспільстві в конкретний відрізок часу.
І тут в першу чергу цікаво відзначити взаємозумовленість, подібності та відмінності морально-етичних і правових норм. Ця проблема неодноразово аналізувалася в літературі, тому зупинимося тільки на основних аспектах [4].
По-перше, це форма закріплення - під правовими нормами розуміються в першу чергу норми позитивного права, тобто закріплені в нормативних актах державних органів, в той час як моральні норми містяться в людській свідомості і в громадській думці, об'єктивізуючись в процесі самовиховання та саморегуляції.
По-друге, реалізація правових норм забезпечується і досягається за допомогою діяльності спеціального державного апарату (правоохоронних органів); дотримання самих норм моралі контролюється громадською думкою, підтримується заходами духовного впливу (наприклад, через твори мистецтва), а їх порушення присікається за допомогою громадського осуду [3].
По-третє, праву властиво єдність для всіх суб'єктів, при цьому загальна обов'язковість правової норми виникає з моменту вступу в силу відповідного нормативного акту. Однак в суспільстві відсутня єдність моральних норм для всіх його членів, тобто різні соціальні групи можуть мати різні поняття про мораль і справедливість; більш того, індивідуальні уявлення про зміст ряду моральних норм часом різноманітні і суперечливі, причому ці уявлення можуть змінюватися в процесі суперечок, обговорень, зрушень в моральному кліматі суспільства під впливом тих чи інших подій, залишаючись моральними оцінками, поглядами, нормами (про це свідчить, наприклад, дискусія в нашому суспільстві про допустимість або неприпустимість страти).
По-четверте, якщо право як система норм відрізняється від правосвідомості, тобто від правових поглядів, оцінок, уявлень, то в моралі не існує чіткої межі поглядів і норм – те, що для одного є нормою поведінки, для іншого виявляється лише можливою, але не обов'язковою оцінкою (поглядом).
Відповідно до положень Конституції України і чинного законодавства, фізичні та юридичні особи мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної внаслідок порушення їх прав і свобод та законних інтересів. Як випливає зі змісту ст. 23 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), моральна шкода, завдана юридичній особі, полягає у приниженні її ділової репутації [1]. Це майже єдине посилання на характер моральної шкоди, що може бути завдано юридичній особі в законодавстві. 
Слід також зазначити, що відповідно до п. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка заподіяла моральну шкоду, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості [2].
Загальні аспекти відшкодування моральної шкоди в зарубіжних країнах мають певні відмінності та свої особливості.
В англійському праві взагалі відсутня суттєва різниця між майновим та немайновим шкодою в частині підстав і порядку відшкодування.
В американському праві, як і належить англо-американській правовій системі ситуація багато в чому схожа. Однак тут існує так званий інститут деліктів «privacy», творці якого бачили його функцію в захисті недоторканості особи і всього того, що допомагає людині зберегти себе як особистість (наприклад, порушення самоти або права на самотність, поширення відомостей, що показують позивача у фальшивому світлі, присвоєння імені позивача і використання його зовнішності з метою отримання вигоди).
У Німеччині існує поділ шкоди на майнову і немайнову та єдиний принцип відповідальності за обидва види шкоди. При цьому в Німецькому цивільному законодавстві відсутній перелік інтересів, що захищаються законом в сфері недоторканості особи; спеціально обумовлені тільки заподіяння шкоди тілу або здоров'ю, позбавлення волі, схиляння жінки обманом або погрозами до співжиття. Однак в німецькому цивільному праві склалося поняття «Personlichkeit», в принципі рівнозначне з «privacy» в американському праві. Цікавим моментом є також те, що грошова компенсація тут – не єдиний засіб захисту; основним принципом відповідальності є реституція, тобто повернення потерпілої сторони в те положення, яке вона б мала, якби правопорушення не було; і тільки в тому випадку, коли реституція повністю або частково неможлива, збиток компенсується грошима [6].
Французьке цивільне законодавство також не проводить відмінності між матеріальною і нематеріальним шкодою. Так, Французький Цивільний Кодекс, визначаючи збитки, говорить про відшкодування збитку або втрати взагалі, не обмежуючись тільки грошовим збитком, що включає можливість відшкодування моральної шкоди [5].
Як видно з наведеного аналізу чинного закордонного законодавства найбільш прогресивних з правової точки зору країн, у всіх нормативно-правових системах немає такого терміну як «моральну шкоду», хоча присутні подібні за змістом і більш розроблені, ніж в Україні, інститути. Причому використовуються при характеристиці цих інститутів терміни більше орієнтовані на поняття особистості і всього, що з нею пов'язано.
Слід зазначити, що в кожній країні компенсація моральної шкоди має свої особливості, які відображають потребу держави і суспільства в адекватній сучасним вимогам системі правових норм, що регулюють компенсацію моральної шкоди.
Таким чином, загальні аспекти відшкодування моральної шкоди досить актуальні на даний час у цивільному законодавстві, адже ці питання почали реалізовувати в практичній діяльності досить недавно, і з прийняттям нині чинного ЦК України норми, що регулюють дану тему, містять ряд особливостей. Моральна шкода є явищем новим і недостатньо вивченим та дослідженим, а тому є об’єктом для подальшого вивчення у сучасному правовому просторі.

Список використаних джерел:
1. Цивільний Кодекс України від 16 січня 2003 р. URL: http://zakon4.rada.gov. ua/laws/show/435-15.
2. Відшкодування моральної шкоди: коментар, законодавство, судова практика / за ред. М.Галянтича. Київ: Юрiнком Інтер, 2013. – 288 с.
3. Ніжинська І., Ніжинський С. Поняття і зміст права людини на компенсацію моральної шкоди. Часопис Київського університету права. 2012. № 4. С. 22—25.
4. Енциклопедія цивільного права України / С. Антонов, А. Бабаскін, І. Безклубий, С.Фурса та ін.; відп. ред. Я. Шевченко; Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. Київ: Ін Юре, 2009. 952 с.
5. Плаксiн В. Відшкодування моральної шкоди за трудовим правом. Право України. 1994. № 2. С. 11—16.
6. Захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи: тематична добірка. Юридичний Вісник України. 2009. № 14. C. 1—32. 
 
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2018
Листопад
ПнВтСрЧтПтСбНД
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930  
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2018 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція