... Заможні ті, хто вміє обмежувати бажання своїми можливостями (Гібер) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 06.12.2018 - СЕКЦІЯ №3
На сучасному етапі економічного розвитку держави ефективність працівників знижується, недостатньо творчого підходу, раціоналізаторської роботи та винахідництва, системності. Однією з основних ознак сучасного економічного розвитку держави - перехід на інноваційний шлях української економіки. Нововведення охоплюють усю виробничу діяльність, радикально впливають на процеси в державі, на конкурентоспроможність, імідж фірм, підприємств, установ незалежно від організаційної структури та виду діяльності. 
Розвиток економіки України у ХХІ столітті вимагає залучення не тільки потужних інвестицій, але й інтелекту людини, її творчості та креативності. Цілком закономірним є те, що результатом творчої діяльності є комплекс певних ідей, які можуть втілюватися в окремі цілісні матеріальні та нематеріальні об´єкти. Одним із таких об´єктів, який може давати потужній економічний ресурс, є раціоналізаторська пропозиція. Існуюча нормативно-правова база у сфері охорони окремих об´єктів інтелектуальної власності та реалізації прав на них багато в чому не відповідає сучасним економічним реаліям. Тому проблема удосконалення існуючого законодавства у сфері охорони та реалізації права інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію є актуальною для спеціального наукового пошуку [4, с. 371].
Питання наукових проблем застосування у виробництві раціоналізаторської пропозиції досліджувалося такими науковцями як: Петренко С.А., Підопригора О.А., Романюк О.І., Андрощука Г.О., Бутнік-Сіверського О.Б., Цибульова П.М., Бельдія М.М., Бутяєва А.П., Прахова Б.Г., Крайнєва П.П., Андрощук Г.О., Святоцький О.Д., Закорецький Г.В. та іншими. 
Термін «раціоналізація» походить від стародавнього римського ratio – розум. Таким чином, раціоналізаторська пропозиція – це розумна пропозиція, спрямована на удосконалення будь-яких виробничих процесів. Як правило, раціоналізаторська пропозиція стосується виробництва, але вона може стосуватися й інших видів суспільно-корисної діяльності. В основному ж раціоналізаторська пропозиція спрямована на удосконалення застосовуваної техніки, технології, матеріалів, тощо. Раціоналізація – це нижній рівень науково-технічної творчості, який не вимагає високої освіти та широких знань. [3, с. 24].
Раціоналізаторська пропозиція є результатом найбільш поширеного виду технічної творчості. З плином часу змінюються акценти щодо частки впливу та рівня раціоналізації в загальному інноваційному процесі, а також в умовах трансформації інтелектуальної власності в інноваційну продукцію [2, с. 32-33].
Відповідно до ст. 481 ЦКУ раціоналізаторською пропозицією є визнана юридичною особою пропозиція, яка містить технологічне (технічне) або організаційне рішення у будь-якій сфері її діяльності. Об’єктом раціоналізаторської пропозиції може бути матеріальний об'єкт або процес. Обсяг правової охорони раціоналізаторської пропозиції визначається її описом, а також кресленнями, якщо вони подані (ст. 482 ЦКУ). У ст. 483 ЦКУ зазначено, що суб'єктом права інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію є її автор та юридична особа, якій ця пропозиція подана, тобто 117 правовідносини щодо раціоналізаторської пропозиції можуть існувати лише стосовно юридичної особи, якій вона подана. Автор раціоналізаторської пропозиції має право на добросовісне заохочення від юридичної особи, якій ця пропозиція подана. Юридична особа, яка визнала пропозицію раціоналізаторською, має право на використання цієї пропозиції у будь-якому обсязі (ст. 484 ЦКУ). Хоча в Тимчасовому положенні не наводиться визначення поняття «раціоналізаторська пропозиція», проте встановлюються критерії, за якими пропозиція визнається раціоналізаторською. 
Для визнання раціоналізаторської пропозиції такою, законодавством на підставі зазначених вище ознак встановлено певні вимоги:
1. Створення або зміну конструкції виробів, технології виробництва і застосування техніки або складу матеріалів.
2. Є новою для підприємства, якому вона подана, якщо згідно з наявними на певному підприємстві джерелами інформації ця або тотожна поданій пропозиція не була відома настільки, що достатньо для її практичного використання.
3. ЇЇ використання дає змогу підвищити економічну ефективність або одержати інший позитивний ефект цим підприємством;
4. Не знижує надійність та інші показники якості продукції або підвищують рівень забруднення навколишнього середовища. 
Згідно з п. 10 Тимчасового положення автором раціоналізаторської пропозиції визнається фізична особа, творчою працею якої вона створена. У разі, якщо раціоналізаторська пропозиція створена спільною творчою працею кількох фізичних осіб, усі вони визнаються співавторами. Порядок користування правами на раціоналізаторську пропозицію, створену у співавторстві, визначається угодою між авторами. Слід зазначити, що не визнаються авторами фізичні особи, які не зробили особистий творчий внесок у створення раціоналізаторської пропозиції, надали автору тільки технічну, організаційну чи матеріальну допомогу або сприяли оформленню 118 прав на раціоналізаторську пропозицію та її використанню. Авторові раціоналізаторської пропозиції належить право авторства, яке є невідчужуваним особистим правом. Авторство на раціоналізаторську пропозицію охороняється безстроково [5, с. 117-118].
Нормативно-правові акти з питань регулювання раціоналізаторської діяльності має надавати профспілкам, Товариству винахідників і раціоналізаторів України, іншим громадським об’єднанням громадян України, у статутах яких закладена участь у наданні правової допомоги у захисті майнових та особистих немайнових прав своїх членів, право і можливість брати участь у регулюванні правовідносин, що виникають між автором і підприємством стосовно раціоналізаторських пропозицій [1, с. 12].
Сучасний світ демонструє Україні, що для забезпечення національної конкурентоспроможності немає іншого шляху, крім інноваційного. А забезпечення реалізації державної інноваційної політики неможливе без її ефективного впровадження на регіональному рівні, оскільки регіони з їх науково-технічними, фінансово-економічними, виробничими та соціальними можливостями відіграють особливо важливу роль у процесі переходу економіки на інноваційний шлях розвитку [6, с. 485].
Таким чином, слід дійти до висновку, що в Україні відсутній Закон про раціоналізаторську пропозицію, окрім чотирьох статей Цивільного кодексу України, а отже потребує прийняття окремий спеціальний нормативно-правовий акт. Новий закон має забезпечити не тільки охорону права інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію, охопити своєю дією сферу раціоналізаторської діяльності як окрему сферу.
Отже, основними причинами не достатнього розвитку раціоналізаторської пропозиції в України виступають:
– недостатнє регулювання з боку сучасного законодавства України у сфері інтелектуальної власності, зокрема доцільність розробки Закону Украни "Про раціоналізаторську пропозицію;
– недостатність інстуціонального забезпечення розвитку раціоналізаторської пропозиції в Україні;
– світова економічна криза;
– відсутня мотивація населення до розвитку вказаної сфери;
– відсутність порозуміння між автором та підприємством унаслідок відсутності у договорі посилання на конкретну методику визначення прибутку та доходу;
– відсутність центрального органу виконавчої влади, що буде вирішувати проблеми раціоналізаторської діяльності. 
Для того, щоб раціоналізаторська пропозиція в Україні розвивалася потрібно на деражавному рівні вирішити такі питання:
– розробити нову більш удосконалену нормативно-правову базу, зокрема, Закон Украни "Про раціоналізаторську пропозицію;
– утворити інститут раціоналізаторської пропозиції в Україні;
– вийти Україні з економічної кризи;
– мотивувати населення розвивати та вносити свої вклади у раціоналізаторську пропозицію;
– більш детально на законодавчому рівні впровадити методику визначення прибутку та доходу;
– призначити конкретний центральний орган виконавчої влади, який буде вирішувати проблеми раціоналізаторської діяльності.

Список використаних джерел:
1. Бельдій М.М., Мова Н.І., Хаустов В.К. Регулювання раціоналізаторської діяльності. 2001. С. 12. URL: eip.org.ua
2. Бойко Г. Раціоналізаторська робота та новаторство , їх значення в реалізації концепції виробничої бережливості. Українська залізниця. №4(34). 2016. С. 32—33.
3. Закорецька Г. До удосконалення цивільного законодавства про право інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію. Патентне право. Теорія та практика інтелектуальної власності. 2007. №3. С. 24.
4. Іващенко В.А. Правові проблеми реалізації прав на раціоналізаторські пропозиції в Україні.Форум  права. 2012. № 1. С. 371.
5. Онисько Є. Державне регулювання у сфері раціоналізаторської діяльності України. Збірник наукових праць Національної академії державного управління при Президентові України. 2009. Вип. 2. С. 116—122. 
6. Солнцева Н.В. Аналіз сучасного стану винахідницької та інноваційної діяльності в Україні. Глобальні та нціональні проблеми економіки .Вип. № 7. 2015. С. 485.
7. Цивільний кодекс України від 16 січ. 2003 р. № 435-IV. URL: http://zakon1.rada.gov.ua. 
 
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2019
Серпень
ПнВтСрЧтПтСбНД
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція