... Немала частина успіху – бажання досягти його (Сенека) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 06.12.2018 - СЕКЦІЯ №2
Незалежність судової влади у цивілізованому світі визнається найголовнішою гарантією якісного і справедливого захисту Конституції та її цінностей, забезпечення законності та правопорядку, підтримання стабільності в державі, об’єктивного і неупередженого правосуддя, належної захищеності громадянина і його прав.
Незалежність судової влади, самостійність судів і незалежність суддів не є цілісними поняттями, вони складаються із низки компонентів, сукупність яких та їх змістове наповнення і є визначальними при вирішенні питання про те, чи є в державі ця незалежність, чи її немає. У Законі України «Про Конституційний Суд України» в главі 4 названі ці компоненти [1]. Однак не можна сказати, що зрозуміла в будь-якій демократичній країні, аксіома про те, що держава не може бути демократичною і правовою, якщо в ній не існує незалежного суду, сприймалася і сприймається в Україні легко та однозначно. Оцінивши ситуацію що склалася в нашій державі у системі правосуддя в цілому, вимушені констатувати, що вітчизняне правосуддя й досі залишається перед реальною загрозою знищення його засад, а Україна та українське суспільство - перед втратою своєї правової основи, якою є судова система. 
Згідно з Конституцією та законами України суди здійснюють правосуддя самостійно. Судді при здійсненні правосуддя незалежні від будь-якого впливу, нікому не підзвітні і підкоряються лише закону. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб забороняються [2]. Саме ігнорування цих конституційних засад і стало основною причиною тих кризових явищ у правосудді, які були і, на жаль, не зникли на сьогодні. Факти тиску на суддів та втручання в діяльність судів набули системного і безпрецедентного характеру. Це стосується практично всіх аспектів функціонування судової влади - розгляду конкретних судових справ, формування суддівського корпусу, призначення суддів на адміністративні посади, вирішення питань про відповідальність суддів. Яскравий негативний приклад - неконституційна зміна Конституції у вересні 2010 року, яскраво підсвітили проблему залежності конституційного судочинства в Україні. На цю проблему звертала увагу і міжнародна спільнота, адже однією зі сфер співробітництва між Україною та Європейським Союзом є утвердження верховенства права та підвищення ефективності, гарантування незалежності судової влади[3]. У наші дні конституційна юстиція стала невід’ємним інститутом демократичної правової держави. Завданням її органів насамперед є забезпечення верховенства і правової охорони конституції, припинення дії неконституційних актів, розв’язання конституційно-правових конфліктів тощо, що має важливе значення для загального процесу забезпечення непорушності прав і свобод людини і громадянина, а також функціонування держави на загальнодемократичних конституційних засадах. [4, с. 63]
Звісно, під час здійснення конституційної реформи та внесення змін до Конституції щодо забезпечення незалежності судової гілки влади та реформування конституційного судочинства від 2 червня 2016 року де юре змінюють ситуацію, але де факто, ми стикаємося знову з тими ж проблемами. Якщо аналізувати зміни, то ключовими конституційними новелами щодо статусу Конституційного Суду стали: нові повноваження Конституційного Суду (нарешті з’явився інститут нормативної конституційної скарги, чим було розширено доступ фізичних та юридичних осіб до КСУ; розгляд конституційності питань, які виносяться на всеукраїнський референдум за народною ініціативою; виключено повноваження щодо тлумачення законів); нові вимоги до суддів Конституційного Суду. Усі ці конституційні зміни мали одну основну мету - забезпечення незалежності Конституційного Суду. Та не зважаючи на зміни, Конституційний Суд України залишається слабким, залежним і неефективним, а тепер ще й паралізованим у частині виконання нових повноважень. Стан справ потребує термінового виправлення, для чого є всі можливості за умови належної, чесної та прозорої імплементації конституційних змін, що досі спостерігалося далеко не в усьому. І явною причиною такої ситуації є саме висока недовіра громадськості [5], низька ефективність діяльності Конституційного Суду та його політична залежність. Конституційні зміни спрямовані зменшити політичну залежність Конституційного Суду України та дають шанс рухатися в бік побудови незалежного конституційного судочинства. Основним недоліком цих змін варто назвати значною мірою той самий, що й раніше, порядок формування Суду. При цьому явний позитив - поява в Конституції положень про обов’язковий конкурсний відбір кандидатів на посади суддів Конституційного Суду. Проте надто загальний характер цих положень дозволяє спотворити ці позитивні новели на рівні закону. Через це значно правильніше було би також конкретизувати порядок і підстави звільнення суддів Конституційного Суду, гарантії фінансової незалежності Конституційного Суду в тексті Основного Закону.
Успішне виконання органами конституційної юстиції своїх завдань та функцій залежить від створених державою належних умов для їх діяльності, реального стану їх незалежності. Останнє значною мірою обумовлено рівнем загальної, політичної та правової культури нації, пануючими в суспільстві уявленнями щодо важливості, ролі та місця в системі органів державної влади інституту конституційної юстиції.

Список використаних джерел:
1. Про Конституційний Суд України: Закон України від 13.07.2017 №2136-VIII. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-19.
2. Конституція України: Закон України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр
3. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони: Міжнародний документ від 30.11.2015 № v2980321-15. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/984_011
4. Стецюк П. Гарантії незалежності Конституційного Суду України. Вісник Конституційного суду України. 2013. №1. С. 63.
5. Центр Разумкова, «Результати соціологічного дослідження «Громадська думка». URL: old.razumkov.org.ua/ukr/news.php?news_id=573 
 
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2019
Січень
ПнВтСрЧтПтСбНД
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2018 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція