... Життя не навчить, якщо не має бажання порозумнішати (Б. Шоу) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 06.12.2018 - СЕКЦІЯ №1
Важливість аналізу становлення та перших кроків діяльності Міжнародної організації праці першочергово пояснюється тією обставиною, що в умовах сучасних інтеграційних процесів особливо великого значення набуває питання щодо уточнення та вдосконалення міжнародних трудових стандартів, а також імплементації міжнародних правових норм у національні соціально-трудові відносини. На думку науковців, одним із пріоритетних напрямів модернізації системи трудових прав та соціального захисту України є адаптація законодавства до законодавства ЄС, яка полягає у зближенні національного законодавства із сучасною європейською системою права, що забезпечить розвиток політичної, підприємницької, соціальної, культурної активності громадян України, економічний розвиток держави в межах ЄС [1, с. 104]. Звернення до «витоків» та «передумов» дозволить краще зрозуміти як процес формування та вдосконалення міжнародних трудових та соціальних стандартів, так і сутність діяльності цієї організації в цілому.
Закінчення Першої світової війни ознаменувало важливий поворот в регулюванні соціального забезпечення та розробці міжнародних стандартів. У Версальському мирному договорі від 28 червня 1919 року, яка поклала край війні, містяться норми про створення Міжнародної організації праці (ч. XIII). У Преамбулі Статуту МОП йдеться про те, що основою для загального і тривалого миру може бути тільки соціальна справедливість [2].
Міжнародна організація праці – це спеціалізована міжнародна установа, яка вже упродовж майже століття розробляє та ухвалює міжнародні трудові стандарти. Створення МОП дозволило почати роботу для гармонізації національних правових систем в області соціального забезпечення. 
МОП засновано з метою міжнародного співробітництва для забезпечення тривалого миру та ліквідації соціальної несправедливості шляхом покращання умов праці. Історія створення цієї організації є складною та насиченою багатьма подіями, що нерозривно пов’язані з найбільш важливими етапами світового розвитку в нові та новітні часи. 
Традиційно називаються чотири основних фактори чи мотиви створення МОП: гуманістичний (що полягає в неприйнятності існування експлуатації та соціальної несправедливості); внутрішньополітичний (без поліпшення умов життя і праці боротьба працівників за свої права може набрати революційних форм, що порушить мир і гармонію у світі); економічний (соціальні реформи впливають на конкурентоспроможність національних економік) та зовнішньополітичний мотив (загального і тривалого миру можна досягти тільки на основі соціальної справедливості) [3].
Перші спроби трудового законодавства завдячують промисловій революції (промисловому перевороту), що розпочалася наприкінці ХVІІІ ст. в Європі та з різною інтенсивністю тривала упродовж подальшого століття. Промисловий переворот мав дві сторони: технічну та соціальну. Технічна сторона знаменувала рішучу відмову від ручної праці, яка інтенсивно витіснялася фабрично-заводським виробництвом. Соціальний ефект промислового перевороту полягав у стрімкому зростанні буржуазії та пролетаріату, які на той час ставали основними суспільними класами. Водночас бурхливе економічне зростання часто досягалося за рахунок посилення експлуатації робітників, що спонукало необхідність посилення соціального захисту цього прошарку населення. 
Одним із перших питання про справедливі умови праці на наднаціональному рівні публічно поставив англійський промисловець та видний соціальний реформатор Роберт Оуен (1771–1853), який на Аахенському конгресі Священного союзу (1818 р.) запропонував країнам – переможцям у наполеонівських війнах прийняти Положення про захист трудівників та створити для цього спеціальну соціальну комісію. Хоча на той час ідея соціально-трудового законодавства не була підтримана державними та політичними лідерами, у подальшому вона була підтримана та розвинута передовими мислителями. Незабаром після цього французький промисловець Даніель Легран (1783–1859) публічно підтримав ідеї Р. Оуена та звернувся до урядів європейських країн з пропозицією прийняти міжнародні закони про умови праці. «Міжнародне фабричне законодавство, – писав він у 1855 р. Наполеону ІІІ, – зможе надати матеріальні та моральні вигоди, не завдаючи збитку підприємцям». Він також стверджував, що «тільки соціальна реформа могла б попередити соціальну революцію» [4, с. 8, 9].
Якісно нові умови для створення міжнародної організації з питань упорядкування соціально-трудових відносин виникли у другій половині ХІХ ст. Зокрема, у 1866 р. конгрес І Інтернаціоналу вперше від імені робітників поставив питання про необхідність прийняття трудового законодавства. У 1890 р. конгрес ІІ Інтернаціоналу вже прийняв рекомендацію про прийняття та вдосконалення трудового законодавства.
У 1900 р. було створено Міжнародну асоціацію захисту працівників (вживаються й інші назви: Міжнародна асоціація робітничого законодавства чи Міжнародна асоціація з питань трудового законодавства), діяльність якої надала новий імпульс для створення загальновизнаної більшістю країн світу й розгалуженої організації, що мала опікуватися захистом інтересів людей праці. 
На межі ХІХ–ХХ ст. вже було проведено декілька міждержавних конференцій, присвячених унормуванню різнобічних аспектів праці. У 1906 р. на конференції у м. Берн (Швейцарія) було прийнято дві міжнародні конвенції про обмеження використання отруйного білого фосфору, що використовується у виробництві сірників, та про заборону на виробництві нічної праці жінок.
До пошуків нових форм трудових відносин та соціального захисту населення спонукали трагічні події та наслідки Першої світової війни (1914– 1918 рр.). До цього додавалися й суспільно-політичні та соціальні наслідки Жовтневого перевороту в Росії. Представники бізнесу та соціал-реформізму прагнули не допустити чергового загострення стосунків між «працею» та «капіталом», намагаючись створити надійний правовий фундамент для цивілізованого розвитку соціально-трудових відносин.
Безпосередня реалізація ідеї створення міжнародної організації з повноваженнями у сфері захисту трудящих пов’язується з роботою Паризької мирної конференції, яка розпочала роботу у січні 1919 р. і мала вирішити питання післявоєнного світового порядку. На пленарному засіданні 25 січня було ухвалено рішення про створення Комісії з міжнародного трудового законодавства у складі 15 осіб, які мали представляти профспілки, підприємців та уряди. Робота Комісії затягнулася на декілька місяців, що першочергово пояснюється наявністю декількох спірних питань (зокрема, щодо представництва держав у майбутній організації, природи міжнародних трудових актів, особливостей їхньої ратифікації, а також форми та рівня контролю над їхнім застосуванням). Обговорення проекту статуту тривало упродовж 35 засідань, і лише 11 квітня 1919 р. було затверджено представлений Комісією Статут і схвалено рішення щодо створення організаційного комітету для підготовки першої сесії Міжнародної чи Генеральної конференції МОП [3].
Акт про заснування МОП було прийнято 28 червня 1919 р., разом із створенням Ліги Націй. Улітку 1919 р. розпочав роботу і Організаційний комітет з підготовки першої сесії. Основний тягар підготовчої роботи взяли на себе представники Великобританії та Франції, причому британський уряд надавав оргкомітету значну фінансову допомогу.
Статут МОП базується на 2-х основних принципах – універсальності та тристороннього представництва. Універсальність означає, перш за все, можливість вступу до Організації будь-якої держави, яка погоджується виконувати зобов’язання відповідно до Статуту. Якщо цей принцип є характерним для більшості міжнародних організацій, то принцип тристороннього представництва є особливістю лише МОП. Ця Організація є єдиною у системі ООН, в якій представники роботодавців і працівників – соціальні партнери мають однакове з представниками уряду право голосу у формуванні її політики та програм діяльності.
Діяльність МОП зосереджується на наступних темах: викорінення дитячої та примусової праці, гідна праця для жінок та чоловіків, економічний та соціальний розвиток, ліквідація безробіття, рівність та усунення дискримінації, ВІЛ/СНІД у сфері праці, законодавство у сфері праці, трудова міграція, соціальний захист, працевлаштування молоді, безпека на робочих місцях [5].
Резюмуючи вищезазначене, можна прийти до висновку, що на межі XIX–XX ст. визріли соціально-економічні передумови міжнародного регулювання соціально-трудових відносин та повноцінного захисту людей праці. Самим фактом створення та початкової діяльності МОП ознаменовано новий етап упорядкування соціально-трудових відносин, який першочергово полягає у  міжнародному визнанні соціально-трудових прав, як стрижня загальних прав і свобод людини. Метою створення МОП можна визначити встановлення та збереження соціального миру і регулювання соціально-трудових відносин, захист прав людини.

Список використаних джерел:
1. Малюга Л.Ю. Адаптація національного законодавства у соціальній сфері до європейських стандартів як складова модернізації системи соціального захисту України. Eurasian Academic Research Journal. 2017. №3. С. 32—36.
2. Мачульська О.Є. Право соціального забезпечення URL: https://stud.com.ua/85945/ sotsiologiya/pravo_sotsialnogo_zabezpechennya 
3. Статут Міжнародної організації праці. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 993_169 
4. Древаль Ю.Д., Лінецький Л.М. Особливості створення та початку діяльності міжнародної організації праці. Теорія та практика державного управління. 4(59). 2017. URL: http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/tpdu/2017-4/doc/5/02.pdf
5. Пашерстник А.Є. Курс радянського трудового права. Київ: Радян. шк., 1941. 395 с. 
6. Міжнародна організація праці. Постійне представництво України при відділенні ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві. URL: https://geneva.mfa.gov.ua/ua/ukraine-io/labour  
 
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2019
Червень
ПнВтСрЧтПтСбНД
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція