...Дискусія–спосіб зміцнити опонента в його помилках (Амброз Бірс)...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 06.12.2018 - СЕКЦІЯ №2
Закон України «Про нотаріат» від 1 січня 1994 року, запровадив створення в державі нового інституту, якого до цього часу не існувало – інститут приватного нотаріату. Реєстрація приватної нотаріальної діяльності почалася з часу введення його в дію. Посвідчення про реєстрацію цієї діяльності видавалися відповідними управліннями юстиції у 15-денний строк з дня надходження заяви від заінтересованої особи. Відмовляти у реєстрації приватної нотаріальної діяльності заборонялося.
Згідно з наказом Міністерства юстиції України Про затвердження Положення про порядок реєстрації приватної нотаріальної діяльності та заміщення приватного нотаріуса №871/5 від 22 березня 2011 року, реєстрація приватної нотаріальної діяльності провадиться Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України, головними управліннями юстиції в областях, місті Києві. Реєстрація приватної нотаріальної діяльності здійснюється в межах визначеного для приватного нотаріуса нотаріального округу.
Особа, яка має намір зареєструвати приватну нотаріальну діяльність, подає до відповідного управління юстиції заяву та акт сертифікації про відповідність робочого місця (контори) приватного нотаріуса встановленим Законом України «Про нотаріат» умовам. У заяві зазначається назва нотаріального округу, в якому особа буде займатися нотаріальною діяльністю [2].
До заяви про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності додаються:
  Свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його засвідчена в установленому порядку копія.
Свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю може бути видане громадянину України, який має повну вищу юридичну освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста, магістра, володіє державною мовою, має стаж роботи у сфері права не менш як шість років, з них помічником нотаріуса або консультантом державної нотаріальної контори - не менш як три роки, або у передбаченому законом України «Про нотаріат» випадку успішно пройшов стажування протягом одного року в державній нотаріальній конторі або у приватного нотаріуса та склав кваліфікаційний іспит [3].
Свідоцтво є підставою для призначення на посаду державного нотаріуса або для реєстрації приватної нотаріальної діяльності.
  Документ, що підтверджує право власності на приміщення або право користування приміщенням для розташування робочого місця (контори) приватного нотаріуса, чи договір про співпрацю з іншим приватним нотаріусом, який надає заявнику відповідне приміщення, та його засвідчена в установленому порядку копія.
Робоче місце (контора) має відповідати таким умовам: 
1) забезпечувати дотримання нотаріальної таємниці; 
2) давати можливість кожному приватному нотаріусу, який здійснює нотаріальну діяльність, одночасно та незалежно від іншого приватного нотаріуса здійснювати нотаріальну діяльність; 
3) бути захищеним від несанкціонованого проникнення; 
4) бути забезпеченим сейфом для зберігання печаток, штампів, металевою шафою для зберігання архіву нотаріуса; 
5) кількість кімнат у приміщенні, де знаходиться робоче місце (контора) приватного нотаріуса, не може бути меншою, ніж кількість приватних нотаріусів, які здійснюють нотаріальну діяльність у його межах; 
6) бути пристосованим для роботи технічного персоналу з документами у відокремленій від нотаріуса кімнаті. 
Дві фотокартки розміром 3 х 4 см.
Власноруч заповнена особова картка, форма якої додається до Положення.
Паспорт громадянина України який подається особисто.
Свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю з відміткою управління юстиції про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності та паспорт повертаються особі, яка їх подала [2]. 
Одержувачами адміністративної послуги є особи, визначені статтею 3 Закону України «Про нотаріат», які одержали свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, не мають судимості за вчинення злочину, не обмежені у дієздатності або не визнані недієздатними за рішенням суду, не займаються підприємницькою або адвокатською діяльністю, не є засновниками адвокатських об’єднань, не перебувають на державній службі або на службі в органах місцевого самоврядування, не перебувають у штаті інших юридичних осіб, не входять самостійно, через представника або підставних осіб до складу правління чи інших виконавчих органів господарських організацій, кредитно-фінансових установ, а також не виконують іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої, у вільний від роботи час [3].
Заявники, які звернулись до управління юстиції із заявами про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності (видачу повторного реєстраційного посвідчення) та надали відповідні документи, обов'язково інформуються спеціалістами управління юстиції:
– про строк завершення процедури оформлення документів та видачу реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності (видачу повторного реєстраційного посвідчення); 
  – про відмову у реєстрації приватної нотаріальної діяльності. 
Строк виконання адміністративної послуги з реєстрації приватної нотаріальної діяльності не повинен перевищувати семи днів з дня подання заяви про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності. 
Відмова в реєстрації приватної нотаріальної діяльності допускається лише в разі, коли подані документи не відповідають установленим вимогам та у випадках припинення нотаріальної діяльності з підстав, передбачених пунктом 8-1 частини першої статті 30 Закону України «Про нотаріат», а саме набрання законної сили судовим рішенням, відповідно до якого нотаріуса притягнуто до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, пов’язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» [1].
Кінцевим етапом надання адміністративної послуги є: 
– видача реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності, 
– відмова у видачі реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності. 
Зміни місця розташування нотаріальної контори приватного нотаріуса вимагають сертифікації нового робочого місця та внесення змін до реєстраційного посвідчення.
Доцільно буде звернути увагу на те, що нотаріус реєструється в органах Державної фіскальної служби України та пенсійному фонді, після чого отримує довідку про взяття на облік платника податків, відповідно до Порядку обліку платника податків і зборів, яка забезпечує повноцінне виконання його повноважень.
Таким чином, приватний нотаріус діє на підставі таких документів, як: диплом про вищу юридичну освіту, свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю та реєстраційне посвідчення.
Адміністративним органом, який надає послугу щодо реєстрації приватної нотаріальної діяльності є Головне управління юстиції Міністерства юстиції України. 
Міністерство юстиції України є головним державним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику у сфері нотаріату.

Список використаних джерел:
1. Про нотаріат: Закон України від 2 вересня 1993 р. Відомості Верховної Ради України. 1993. № 39.
  2. Положення про порядок реєстрації приватної нотаріальної діяльності та заміщення приватного нотаріуса, затверджене наказом Міністерства юстиції України 22.03.2011 №871/5.
  3. Стандарт надання адміністративної послуги з реєстрації приватної нотаріальної діяльності, затверджений наказом Міністерства юстиції України 18.02.2010 № 338/5;
4. Про затвердження Порядку видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, затверджений наказом Міністерства юстиції України 11.07.2012 № 1043/5. 
 
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2019
Червень
ПнВтСрЧтПтСбНД
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція