... Час проходить, але сказане слово залишається (Л. М. Толстой) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 06.12.2018 - СЕКЦІЯ №2
У Конституції України закріплено право кожного на працю, яке включає «можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується». У свою чергу, держава повинна створити умови, необхідні для повного здійснення громадянами цього права, гарантувати рівні можливості у виборі професії та реалізовувати програми, що передбачають якісну підготовку фахівців відповідно до суспільних потреб [1].
У сучасному українському суспільстві особливо актуальною є проблема працевлаштування молоді, яка вважається головною рушійною силою світу. У їх руках знаходиться майбутнє нашої держави. Як відомо, молоді люди, які тільки починають своє трудове життя, є досить уразливими та незахищеними членами суспільства. З одного боку, через відсутність досвіду практичної діяльності конкурувати із досвідченими працівниками інколи буває досить складно [2, с. 205]. З іншого, молода людина – відкрита, активна, цілеспрямована, готова до великих змін і нових викликів, здатна долати перешкоди. Недосконала законодавча база держави та відсутність чіткої стратегії працевлаштування випускників навчальних закладів відповідно до їхньої спеціальності перетворюють проблему безробіття молоді на одну з найбільш гострих проблем сучасної України у соціально-економічній сфері.
Метою статті є аналіз основних проблем працевлаштування сучасної молоді на ринку праці в Україні та пошук напрямів їх вирішення.
Проблеми працевлаштування молоді є предметом дослідження багатьох науковців. Серед них: Ю.М. Щотова, О.О. Голованова, Д.О. Карпенко, Є.О. Монастирський, Б.К. Бегичев, О. Абашина, М. Долішній, В. Кравченко, Е. Лібанова, В. Петюх, М. Хмелярчук, О. Ягірська, О. Коваленко, Н. Черниш, О.І. Зозуля, В.П. Пастухова, О. Балакірєва, Є. Бородін, М. Головатий, Я. Немирівський, В. Онікієнко, М. Перепелиця, В. Чупров, О. Яременко та інші.
Зайнятість населення – незаборонена законодавством діяльність працездатного населення, їх участь у суспільно корисній справі, спрямована на забезпечення особистих та суспільних потреб, яка приносить дохід у грошовій чи натуральній формі. Варто зазначити, що молодь є специфічною категорією зайнятого населення, яка, безперечно, потребує додаткових заходів щодо її працевлаштування на ринку праці. Важливо своєчасно знайти вакансію для безробітної молодої людини, так як з часом вона втрачає свої професійні навички, отримані під час навчання. 
Відповідно до положень Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» держава гарантує працездатній молоді рівне з іншими громадянами право на працю, сприяє створенню молодіжних центрів праці [3]. Вона створює можливість користуватися всією сукупністю трудових прав, передбачених Конституцією України та Кодексом законів про працю. Попри це законодавство досі ще не закріпило ефективних механізмів залучення молоді до праці. Школярі, абітурієнти та студенти ВНЗ не володіють інформацією про стан ринку праці, попит на окремі види спеціальностей, що відповідно і ускладнює пошук роботи.
У процесі працевлаштування безробітна молодь часто стикається з різними психологічними труднощами, які зумовлені страхом перед змінами звичного для неї способу життя [5, с. 30].
Безробіття призводить до негативних наслідків. Молода людина, яка довгий час не може знайти роботи, втрачає свою конкурентоспроможність, адже якісь робочої сили різко знижується, та мотивацію до суспільно корисної праці.
Тривале невирішення проблеми працевлаштування молоді призведе, насамперед, до зниження рівня життя громадян, розвитку різних видів «тіньової» зайнятості, яка, як правило, суперечить нормам чинного законодавства, зовнішніх трудових міграції, спрямованих на пошук кращого життя за межами України. Як наслідок, знеціниться робоча сила, зменшяться доходи до державного бюджету, зросте рівень злочинності, легальна зайнятість перестане бути престижною через зміну ціннісних орієнтацій та посилиться незахищеність молоді на ринку праці.
Для детальнішого розгляду даного питання варто виділити основні проблеми працевлаштування молоді:
1. Колізії між законами та підзаконними нормативно-правовими актами, які регулюють працевлаштування молоді в Україні.
2. Більша частина випускників ВНЗ та інших навчальних закладів змушені самостійно шукати місце роботи.
3. У молодої особи брак професійних знань, відсутність необхідної кваліфікації і трудових навичок, тому роботодавці надають перевагу працівникам з досвідом роботи.
4. Низька якість статистичних даних.
5. Розбіжності між попитом і пропозицією на різні спеціальності.
6. Низький рівень проінформованості молоді про стан ринку праці тощо.
Зрозуміло, що дані проблеми повинні бути вирішені найефективнішими способами. Насамперед, потрібно зобов’язати усіх роботодавців подавати інформацію про вакансії до Центру зайнятості, а не своїх відділів кадрів. Влада повинна створити такий нормативно-правовий акт, який би змушував приватні та державні структури повідомляти Центр зайнятості про звільнення працівника з посади. Безробітний матиме змогу за 2 тижні знайти нову високооплачувану роботу, а посаду, яку він займав, зможе зайняти інша особа.
До інших шляхів вирішення проблеми можна віднести:
1. Створення Молодіжної біржі праці.
2. Фінансування державою заходів, що сприяють працевлаштуванню молоді.
3. Включення обов’язкового стажування студентів.
4. Проведення спеціальних досліджень з метою визначення рівня знань та професійних навичок, якими повинен володіти працівник, що займає конкретну посаду.
5. Розробка механізмів фінансування підприємств які беруть участь у реалізації програми щодо працевлаштування молоді.
6. Періодичне поширення інформації про стан ринку праці.
7. Проведення навчальних семінарів і тренінгів щодо можливостей працевлаштування.
8. Міжнародний обмін студентами з метою стажування: отримання нового досвіду.
9. Заохочення молоді до підприємництва, стимулювання особистої ініціативи.
10. Організація різноманітних зустрічей з особами, які успішно реалізували себе у трудовій діяльності, заснували власний бізнес.
11. Створення ефективної системи безперервного навчання.
12. Проведення перекваліфікації молоді.
На думку І.В. Мартинюка стимулювання працевлаштування молоді має базуватися на таких принципах [4, с. 181-182]:
– прозорість і доступність (вільний доступ до інформації про наявність вакансій);
– реальність і дієвість (стимулювання праці повинні передбачати реальні механізми реалізації);
– поступовість (поступове надання матеріальної компенсації роботодавцю, який сприяє працевлаштуванню молоді, щоб забезпечити зв’язок між «виконав умови – отримав преференції»);
– взаємні гарантії сторін (забезпечення державою гарантії отримання компенсації за виконання умов щодо працевлаштування осіб) тощо;
Отже, розв’язати усі проблеми у сфері працевлаштування молоді в Україні можна шляхом чітких та цілеспрямованих дій. Насамперед, потрібно привести чинну нормативно-правову базу у відповідність із Конституцією України, враховуючи при цьому досвід іноземних держав. Молодь – та частина населення, яка шляхом творчої, активної участі у житті суспільства та держави, виведе Україну на вищий щабель розвитку. Держава, у свою чергу, має дбати про належне регулювання ринку праці молоді виключно прозорими та законними способами, досліджувати попит та пропозицію на окремі спеціальності, сприяти зміні методів підготовки студентів у ВНЗ, своєчасно фінансувати програми щодо допомоги працевлаштування молоді, розробляти системи заохочень та нагород тих регіонів, у яких найменша кількість безробітних молодих людей.
Таким чином, використання комплексного підходу до розв’язання проблем дасть змогу виховувати кваліфікованих фахівців, що в майбутнього матиме наслідком позитивні зрушення у сфері працевлаштування молоді в Україні.
     
Список використаних джерел:
1. Конституція України від 28.06.1996 року. Законодавство України. Редакція від 30.09.2016, підстава – 1401-VIII. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ (дата звернення: 15.11.2018).
2. Ярошенко О. М. Проблеми та перспективи правового регулювання зайнятості та праці молоді. Вісник Академії правових наук України. 2014. № 4. С. 205-213.
3. Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні: Закон України від 5 лют. 1993 p. № 2998-ХП. Відомості Верховної Ради України. 1993. № 16. С. 167.
4. Мартинюк І.В. Поняття та значення стимулювання працевлаштування громадян, які є недостатньо конкурентоспроможними на ринку праці. Митна справа. 2013. № 5(2.2). С. 178—185.
     
Науковий керівник: Ухач В.З., к.і.н., доцент кафедри теорії та історії держави і права Тернопільського національного економічного університету. 
 
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2019
Січень
ПнВтСрЧтПтСбНД
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2018 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція