... Приклад діє сильніше погрози (П. Корнель) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 06.12.2018 - СЕКЦІЯ №3
Праця неповнолітніх – це досить специфічне явище, що, безперечно, зумовлене та виникає під тиском деяких чинників, в основному залежить від розвитку та економічного достатку самої країни, де проживає дитина. Якщо ми беремо для прикладу розвинуті світові країни, то дитяча праця там носить швидше виховний або навчальний характер, але у бідних країнах все відбувається з точністю навпаки, і це явище пов’язано швидше з обмеженими фінансовими можливостями дитини, іншими словами вона просто вимушена працювати, щоб забезпечити свої базові потреби.
Проблему досліджували такі вчені: Ю.Н. Андреєв, О.О. Абрамова, М.Г. Александров, М.Й. Бару, Г.С. Гончарова, В.В. Жернаков, О.С. Йоффе, М.І. Іншин, О.В. Лавріненко, А.М. Лушніков, М.В. Лушнікова, К.Ю. Мельник, С.А. Муромцев, С.М. Прилипко, О.П. Сергєєв, В.М. Скобєлкін, В.В.Павловський.
Метою статті є дослідження особливостей праці та працевлаштування неповнолітніх в Україні, аналіз чинного законодавства щодо цього питання та висвітлення деяких практичних аспектів даної теми.
Існує чимало форм дитячої праці. Одна з них – це банальна допомога батькам у себе вдома. Це може бути як прибирання квартири, так і допомога в саду чи на городі, що вважається нормальним явищем та у жодній статистиці не відображається. На противагу цього є реальна праця неповнолітніх на державних та приватних підприємствах, у сільському господарстві та промисловості. Майже весь спектр особливостей праці неповнолітніх в Україні регулюється Кодексом законів про працю України, але крім нього ще існують інші нормативно-правові акти, які створені для того, щоб забезпечити нормальний розвиток та гідні умови праці для працевлаштованої молоді, у зв’язку з наявністю в них певних особливостей (таких як, несформована психіка чи організм). На думку В.В. Павловського, молоді люди віком від 14 до 28 років ще перебувають на етапі біологічної, соціальної, психологічної перебудови організму, адаптовуються до певних умов; для них характерними є вразливість, як наслідок несприятливих умов праці та навколишнього середовища [4].
Неповнолітні користуються певним переліком пільг як при працевлаштуванні, так і в процесі праці. Загалом, неповнолітній має право працевлаштуватися з 16 років, за письмовою згодою принаймні одного з батьків – з 14, але за умови, що буде працювати на канікулах, і робота не буде перешкоджати навчанню (не більше 12 годин в тиждень) [2].
Окрім цього, існує ще одна обов’язкова для виконання умова – якщо неповнолітній влаштовується на роботу, то він обов’язково повинен попередньо пройти медогляд. До досягнення 21 року він щороку зобов’язаний проходити такий медогляд. Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на належні, безпечні й здорові умови праці, які мають однаковий вплив на підприємствах, установах та організаціях незалежно від форм власності, на основі якої вони створені, незалежно від галузевої належності та підпорядкованості. Норми про охорону праці поширюються на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують працю за наймом, та на всіх працюючих [1].
Особи, що не досягли 18-тирічного віку у відносинах, що пов’язані з працею, прирівнюються до повнолітніх, однак у охороні праці та у тривалості робочого дня користуються певними пільгами, а саме: для неповнолітніх, що на час працевлаштування досягли 16 річного віку, кількість робочих годин в тиждень обмежується до 36, а для осіб, що на час працевлаштування не досягли 16 років – 24 години в тиждень, і за умови, що працювати вони будуть на канікулах [2].
Чинний Закон України «Про охорону здоров’я» забороняє використання праці неповнолітніх на нічних, пов’язаних з ризиком, небезпечних для здоров’я та підземних роботах, понаднормових роботах, а також роботах у вихідні та святкові дні [3].
Заробітна плата осіб, які на момент працевлаштування не досягли 18 років, така сама, як і у звичайних працівників, що виконують такі самі роботи. Для учнів, що працюють у час, вільний від навчання, розмір зарплати начислюється пропорційно кількості відпрацьованих годин. Якщо особа не досягла 16 років, вона не може бути залучена до робіт, пов’язаних з підніманням і перенесенням вантажу. Якщо підліток досягнув 16 років, то така робота повинна займати не більше ніж третину його робочого часу, має певні обмеження щодо ваги [2].
Відпустка може бути надана неповнолітньому після того, як він безперервно відпрацював на підприємстві 6 місяців. Забороняється не надавати відпустку неповнолітньому та заміняти її грошовою компенсацією Додатково до цього законодавством передбачено право дітей, що продовжують навчання, на додаткові оплачувані відпустки для здачі іспитів у навчальному закладі. Окрім цього, існують певні обмеження щодо звільнення неповнолітніх. Цю процедуру ускладнили тим, що ,окрім дотримання загальних підстав та порядку звільнення особи, роботодавцю також потрібно отримати згоду служби захисту прав неповнолітніх. У випадках, коли праця, пов’язана з виконанням трудового договору, потенційно може зашкодити здоров’ю неповнолітнього, батьки або відповідні компетентні органи можуть вимагати розірвання трудового договору, не враховуючи бажання ані працівника, ані роботодавця [2].
Щоб забезпечити безпечні для життя та здоров’я умови праці, потрібно провести цілий комплекс заходів: соціальних, економічних, юридичних та лікувально-профілактичних. У них повинна бути єдина мета: забезпечити життя та здоров’я працівника. Такий посилений захист неповнолітніх у трудових відносинах регламентований та закріплений у законодавстві України та міжнародних актах. Та деякі дослідники даної проблеми вважають, що на практиці такий захист часто йде не на користь неповнолітнього. Інколи можна почути від звичайних працівників, що праця неповнолітніх їх просто дискримінує; вони аргументують це тим, що пільги повинні отримувати ті, хто краще працює, в кого вища кваліфікація, а отримують їх неповнолітні. Ще одним аргументом може слугувати те, що норми, покликані забезпечити рівність неповнолітніх з іншими працівниками, навпаки, складають фундамент для дискримінації, адже роботодавці – це люди, яких цікавить прибуток з підприємства, а найм неповнолітніх тягне за собою лише зайві обов’язки та збитки. Тому роботодавці просто не хочуть наймати таких працівників на роботу. Усі роботодавці працюють за принципом «мінімум витрат – максимум прибутку», вони не бачать переваг молодих працівників перед більш досвідченими та зацікавленими.
Саме це призводить до не дуже приємного для держави явища – неофіційного працевлаштування молоді, до тимчасових робіт. Неповнолітні просто змушені влаштовуватися на роботу не офіційно, адже по іншому їх просто не беруть. А якщо неповнолітній працює неофіційно, то ні про який захист, пільги, скорочений робочий час мова, звісно ж, не йде. 
Отже, молодь – це неоцінимий ресурс, що забезпечує державі майбутнє. Звісно ж, праця неповнолітніх потребує значного захисту та підтримки з боку держави. Ми вважаємо, що для вирішення проблем, що були окреслені у даній статті, потрібно вжити низку заходів, зокрема:
1) Насамперед, для вирішення проблеми з неофіційним працевлаштуванням неповнолітніх потрібно ввести певні заходи заохочення для роботодавців, а конкретно - певні грошові компенсації за неповноцінний робочий день. Таким чином можна звести втрати і збитки роботодавців до нуля, і, відповідно, вирішити проблему. У даному питанні можна спиратися на досвід інших країн. Наприклад, Швеція вже досить давно практикує виплату субсидії роботодавцю за кожного працюючого неповнолітнього, покриваючи близько половини від заробітної плати. Отже, з цього випливає, що держава повинна давати підприємствам певний економічний стимул.
2) Окрім заходів заохочення, потрібно також посилити санкції щодо порушень, пов’язаних з даним питанням, для прикладу, збільшити суми штрафів щодо таких підприємств, оскільки сьогодні роботодавцю легше сплатити штраф, аніж створювати робочі місця для даної категорії працівників. Ми вважаємо, що збільшення штрафу могло б швидко звести до нуля таку практику. 
3) Наступне, що ми б хотіли зазначити, є питанням більш глобальним, аніж попередні. У розвинутих країнах праця неповнолітніх більше використовується для накопичення досвіду, аніж через реальну проблему фінансового стану. На жаль, в Україні, досить велика кількість неповнолітніх працевлаштовується тому, що просто немає іншого виходу. На нашу думку, саме це є корінням проблеми неофіційного працевлаштування, порушення законодавства у цій сфері, зловживанням працею неповнолітніх. Досить часто це призводить до фізичних або психічних розладів несформованого організму. Для вирішення цієї проблеми потрібен час та зусилля з боку держави. Щоб остаточно забути про це явище, потрібно, перш за все, підняти загальний рівень матеріального забезпечення населення країни, і лише тоді проблема буде викорінена із соціуму.
    
Список використаних джерел:
1. Конституція України від 28.06.1996 року. Законодавство України. Редакція від 30.09.2016, підстава – 1401-VIII. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ (дата звернення: 22.11.2018).
2. Кодекс законів про працю України. Редакція від 11.10.2018, підстава – 2542-VIII. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 (дата звернення: 22.11.2018).
3. Про охорону здоров’я: Закон України від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII. Відомості Верховної Ради України. 1992. С. 668.
4. Павловский В.В. Ювентология: проект интегративной науки о молодежи. Академический проект. 2001. 304 с.
    
Науковий керівник: Ухач В.З., к.і.н., доцент кафедри теорії та історії держави і права Тернопільського національного економічного університету. 
 
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2019
Січень
ПнВтСрЧтПтСбНД
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2018 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція