... Геній - це розум, який знає свої межі (А. Камю) ...

Головне меню

Міжнародна науково-практична конференція 06.03.19 - СЕКЦІЯ №1
Постановка проблеми. Основним призначенням громадських організацій в суспільстві є узгодження різних особистих інтересів і вимог окремих громадян з інтересами й завданнями соціальних груп, на яких основані та реалізуються загальновизнана мета діяльності всіх організацій.
Громадська організація формує механізм, який відповідає людським потребам і забезпечує розв’язання важливих суспільних проблем, в результаті чого, стає засобом справжнього покращання життя людей та захисту інтересів усіх соціальних верств населення [3, c. 100-108].
Мета. Дослідження ролі громадських організацій у вирішенні соціальних проблем.
Стан дослідження. У сучасних дослідженнях приділяється увага вивченню окремих сторін проблеми соціального захисту населення за допомогою їх активної участі у громадських організаціях. Особливого значення, в даному випадку, набувають дослідження проблем теорії і практики соціальної роботи такими вченими, як: О.В. Безпалько, Г.М.Коваль, Г.Д. Звєрєва, Т.В. Самигіна, Н.В. Кабаченко, І.Б. Іванова, А.Л. Андрющенко, Е.Л. Холостова, С.Л.Грігор’ев, Л.Г. Гуслякова та ін. 
Виклад матеріалу. На сучасному етапі громадські організації перебирають на себе більший об’єм завдань, в першу чергу у соціальній сфері, котрі ще нещодавно виконували лише державні інституції. Напрямки їх розвитку показують те, що, в порівнянні з державними установами, вони спроможні надавати всі суспільні послуги набагато якісніше, використовувати матеріальні й інші ресурси суспільства набагато ефективніше.
Присутність великої кількості соціальних проблем, які вирішуватися повинні на місцях, зумовлює пошук нових інструментів та нових ресурсів. Із огляду на це залучення громадських організацій для формування й реалізації соціальної політики стає одним із перспективних напрямків. Зацікавленість влади тут стає очевидною:
 широка децентралізація й деконцентрація державної влади стає причиною значного розширення повноважень місцевих владних структур, яке потребує додаткових кадрових і бюджетних ресурсів;
 довіра до всіх органів влади має велику залежність від її відносин із активними членами громадських організацій, а вже за рахунок залучення їх до процесу вироблення і здійснення соціальної політики стає можливим зменшення критики на свою адресу;
 низка соціальних послуг, за надання котрих відповідають місцеві органи влади, вузько сфокусовані на окремі групи мешканців, саме тому реалізація вказаних послуг за участю організацій, які представляють інтереси цих груп чи безпосередньо складаються із осіб, котрі належать до них, може бути значно ефективнішою і дешевшою [5, c. 110-119].
Варто відзначити наявний прогрес в певних відносинах владних структур із громадськими організаціями. Сьогоднішня ситуація характеризується позитивними тенденціями. Завдяки процесу європейської й євроатлантичної інтеграції Україна починає опановувати показові зразки й багатий зарубіжний досвід активного функціонування і неперервного розвитку громадянського суспільства та його стосунків з владними структурами, їхнього демократичного контролю, в тому числі нарощування суспільної інституційної спроможності. Зазначені процеси під впливом інтеграційних чинників на сучасному етапі активізуються і в Україні.
Одним з об’єктів роботи громадських організацій виступає молода сім’я, різні категорії дітей та молоді, які за особливостями своєї життєдіяльності потребують соціальної підтримки, допомоги й реабілітації. Це неблагополучні, багатодітні, студентські сім’ї, сім’ї мігрантів та біженців, сім’ї з дітьми і батьками-інвалідами, нестандартними дітьми, бідні й малозабезпечені сім’ї, сім’ї неповнолітніх матерів тощо [4, c. 67-73].
Виходячи з цього, основними напрямами діяльності громадських організацій є:
 соціальний супровід дітей та молоді, які перебувають у важкій життєвій ситуації;
 гуманітарна допомога (безкоштовний одяг, ліки, продукти харчування, подарунки до свят тощо);
 організація профілактичної роботи щодо попередження та локалізації негативних явищ у молодіжному середовищі;
 реалізація соціальних програм у партнерстві з державними організаціями;
 гурткова і культурно-масова робота з дітьми та молоддю;
 оздоровлення дітей та учнівської молоді в канікулярний період;
 підтримка дитячих і молодіжних ініціатив; 
 проведення навчальних тренінгів для фахівців соціальної сфери; 
 залучення громадськості до вирішення проблем дітей та молоді з використанням різних інформаційно-рекламних технологій [2, c. 177-192].
До організацій соціальної спрямованості можна віднести:
 організації створені на підтримку дітей з функціональними обмеженнями та їх сімей (Міжнародний благодійний фонд «Глухих дітей та інвалідів»);
 організації, діяльність яких націлена на профілактику негативних явищ у дитячому та молодіжному середовищі (Всеукраїнська благодійна організація «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД», Міжнародний благодійний фонд «Шанс»);
 організацій соціального спрямування створені на підтримку сім'ї та дітей, позбавлених батьківського піклування (Всеукраїнський благодійний фонд допомоги та соціальної реабілітації дітей-сиріт «Діти Батьківщини», Міжнародний фонд «Дитинство» дітей-сиріт та дітей, які залишилися без батьківського піклування, Міжнародна благодійна організація «Надія і житло для дітей», Міжнародна благодійна організація «Кожній дитині» та інші);
 громадські організації та благодійні фонди, які створені та працюють під патронатом релігійних конфесій [1, c. 64-68].
Слід зазначити, що більшість сервісних неурядових організацій зосереджена, переважно, у великих містах та обласних центрах. На жаль, у малих містах зустрічаються лише поодинокі приклади активної діяльності громадських організацій, а в селищах і селах вони майже відсутні. Безумовно, що життєдіяльність громадської організації можлива за умови певних фінансових дотацій, які швидше можна знайти в містах з розвинутою соціально-економічною інфраструктурою, де краще наповнені місцеві бюджети та більше можливостей для пошуку спонсорів.
На практиці потрібно зауважити, що для усунення перешкод потрібен перш за все неупереджений підхід щодо аналізу невдачі у кожній конкретній ситуації. Важливим є також те, що керівництво органу влади не завжди розглядає громадські організації як своєрідну піар-кампанію. Проте, подібна практика існує. 
Практика розвинутих демократичних держав сьогодні демонструє низку моделей зазначеної участі всіх зацікавлених сторін в процесі прийняття суспільно важливих рішень. В такому випадку йдеться про так звані програми участі (participations programs) [5, c. 110-115]. 
Тобто, головною функцією громадськості практично в усіх програмах участі є громадська експертиза рішень (в тому числі - інвест-проектів, місцевих стратегій, планів забудови, бюджету тощо) до відповідності інтересів усіх зацікавлених сторін, адже в основу таких процедур закладене уявлення про демократію таке, як механізм встановлення балансу інтересів.
Однак, що стосується України, то під час розробки соціальної політики необхідно чітко визначити головні функції громадських організацій.
Таким чином, формування соціальної відповідальності громадських організацій і дотримання ними етичних принципів в їх діяльності є важливим чинником розвитку дієвої співпраці із владою при формуванні та реалізації соціальної політики.
Ефективність діяльності громадських організацій на пряму буде залежати і від здатності оцінювати наявний досвід і зробити адекватні висновки, а й від відкритості новим можливостям і навчанню [3, c. 100-104].
Із-поміж основних знань і вмінь, котрі варто було б здобути громадським організаціям, потрібно виокремити такі:
 підготовлення якісних документів задля проведення консультацій і діалогу з питань соціальної політики із визначенням проблем, їхніх причин та можливих варіантів рішень;
 визначення всіх зацікавлених сторін та залучення їх до консультацій;
 обміну досвідом і налагодження співпраці із іншими громадськими організаціями;
 участь їх у підготовці й проведенні публічних обговорень;
 узагальнення й використання результатів консультацій і діалогу щодо вирішення актуальних питань соціальної сфери [1, c. 64-72].
Отож, громадські організації здебільшого потребують моральної й матеріальної підтримки як з боку держави, так із боку органів місцевого самоврядування. Надання їм певної допомоги дозволить забезпечити досягнення мети, на котру в іншому випадку довелося б витратити більше ресурсів з держбюджету. 
Висновок. Отже, громадські організації є невід’ємною складовою будь-якого демократичного суспільства. Саме в їх діяльності втілюються дух і сутність громадянського суспільства. Від суспільно-політичної активності громадських організацій залежить розвиток громадянського суспільства. До того ж, неурядові організації соціального спрямування, які пріоритетом своєї діяльності визначили соціальну підтримку працюють у цьому напрямі, можна вважати (разом із державними організаціями) повноправними суб’єктами соціально-педагогічної діяльності. 
Таким чином, необхідно сприяти розширенню та підвищенню якості роботи консультативно-дорадчих органів (громадських рад), залучати якомога більшу кількість громадських організацій та органів влади до проведення взаємних консультацій на постійній основі.
 
Список використаних джерел: 
1. Балдинюк О. Молодіжні громадські об’єднання як засіб самореалізації молоді. Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Сер.: Педагогічні науки. 2012. Вип. 112. С. 64—72.
2. Головенько В.А. Взаємодія органів влади та організацій громадянського суспільства як важливий чинник пом’якшення проблем соціальної нерівності. Український соціум. 2011. № 1. С. 177—192.
3. Ібрагім Ю.С. Соціально-педагогічна підтримка багатодітних сімей громадськими організаціями: проблеми та перспективи. Педагогіка та психологія. 2015. Вип. 48. С. 100—108.
4. Рева С. Участь громадськості у процесі формування та реалізації державної політики. Політичний менеджмент. 2006. №3 (18). С. 67—73.
5. Сєчка С.В. До проблеми соціалізації студентської молоді у громадських організаціях та об’єднаннях. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Педагогічні науки. 2017. № 1(1). С. 110—119. 

 

Add comment


Security code
Refresh


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2019
July
MoTuWeThFrSaSu
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція