...Здібним заздрять, талановитим шкодять, геніальним лестять (М.Фадуль)...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 24.02.2012 - Секція №2
Важливим є те, що судовий захист розповсюджується на необмежене коло осіб. Право на судовий захист мають не тільки громадяни, але й їх об’єднання. Конституція України стосовно суб’єкта, права і свободи якого забезпечуються судовим захистом, вживають термін “кожен”, що підкреслює неперсоніфікованість судового захисту, відсутність яких-небудь формалізованих обмежень на використання даного способу захисту суб’єктивного права та законного інтересу. Судові рішення обов’язкові для всіх суб’єктів права, і в цьому проявляється сила судів як державної влади. Суди виносять рішення від імені держави, і держава забезпечує виконання цих рішень. При цьому право на судовий захист гарантується не тільки громадянам України, але й іноземцям, а також особам, що не мають громадянства, тобто апатридам.
Судовому захисту підлягають всі без винятків права і свободи, які належать індивіду як в силу прямої вказівки Конституції та інших законів, так і ті, що не мають нормативного закріплення (але не такі, що не суперечать закону). Право на судовий захист, як закріплене законом, маючим вищу юридичну силу, є безпосередньо діючим незалежно від наявності відповідної процедури його реалізації.
Керуючись Міжнародним пактом про громадянські і політичні права, який зобов’язує державу забезпечити будь-якій особі, права і свободи якого порушені, ефективний засіб правового захисту, навіть якщо це порушення було скоєне особами, які діяли в офіційні якості, Конституційний Суд України в ряді постанов вказав на можливість оскарження в суді рішень та дій (бездіяльності) будь-яких державних органів, в тому числі самих судів. Права, які порушені судом не можуть бути вилучені з числа об’єктів судового захисту. Правова позиція Конституційного Суду, яка полягала в затвердженні того, що право на судовий захист передбачає право на охорону прав законних інтересів не тільки від свавілля законодавчої та виконавчої влади, але й від помилкових рішень суду [1, с. 60-61], має принципове значення.
Судовий захист відноситься до числа прав, які не підлягають обмеженню, оскільки обмеження даного права ні при яких умовах не може бути обумовлено необхідністю досягнення визнаних Конституцією цілей: захисту основ конституційного ладу, моральності, здоров’я, прав і законних інтересів інших осіб, забезпечення оборони країни та безпеки держави.
Право на справедливий судовий розгляд був би ілюзорним у випадку, якщо внутрішня правова система держави дозволить остаточному рішенню суду залишися невиконаним на шкоду однієї із сторін [2, с. 289].
Так, Цивільний кодекс України передбачає, що захист порушених громадянських прав здійснює суд або господарський суд. Захист громадянських прав в адміністративному порядку здійснюється лише у випадках, передбачених законом. Рішення, прийняте в адміністративному порядку, може бути, оскаржене. Причому способи захисту громадянських прав вельми різноманітні: визнання права, відновлення положення, яке існувало до порушення права; визнання недійсним акту державного органу або органу місцевого самоврядування; відшкодування збитків; компенсація моральної шкоди; незастосування судом акту державного органу або органу місцевого самоврядування, який суперечить закону. Ненормативний акт державного органу або органу місцевого самоврядування, а у випадках, передбачених законом, також нормативний акт, який не відповідає закону або іншим правовим актам і такі, що порушують громадянські права та охоронювані законом інтереси громадянина або юридичної особи, можуть бути визнані судом недійсними. Особа, право якої порушено, може вимагати повного відшкодування заподіяних йому збитків, якщо законом або договором не передбачено відшкодування збитків в меншому розмірі.
 
Список використаних джерел:
1. Социалистическое правовое государство: концепция и пути реализации [Текст]: Учеб. пособ / Ред. и сост. Э.А. Чиркин. Отв. ред. B.C. Нерсесянц. – М.: Юрид. лит., 1990. – 340 с.
2. Головистикова А.Н. Права человека [Текст]: учебник / А.Н. Головистикова, Л.Ю.Грудцына. – М.: Эксмо, 2006. – 448 с. – (Российское юридическое образование). 
 

Add comment


Security code
Refresh


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
July
MoTuWeThFrSaSu
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція