... Коли суть справи обміркована заздалегіть, слова приходять самі собою (Гроцій) ...

Головне меню

Міжнародна науково-практична конференція 30.05.19 - СЕКЦІЯ №1
Якісною характеристикою соціального прогресу кожної демократичної та правової держави є наявність та дієвість в ній громадянського суспільства. 
Можна погодитись із П.М. Рабіновичем, який інтерпретує поняття громадянського суспільства «крізь призму прав людини», де вказане поняття стосується такого суспільства, в якому кожна людина офіційно визнається юридично рівноправною як щодо всіх інших членів суспільства, так і стосовно держави та різноманітних суспільних об’єднань [1, c. 23-24]. 
Після здобуття Україною незалежності питання розбудови громадянського суспільства набуло особливої актуальності. Так, на думку А. Колодій труднощі, з яким зіткнулася Україна в розбудові громадянського суспільства – це наслідки тоталітаризму, які обумовлені специфікою виникнення інститутів громадянського суспільства [2, с. 52-53]. Тому можна говорити про те, що розбудова громадянського суспільства в Україні триває. 
Щодо перспектив подальшого розвитку громадянського суспільства в Україні, то потрібні радикальні зрушення в системі цінностей, які можуть відбутися лише за умови одночасних змін в соціальній структурі суспільства, у характері стосунків між державою і громадянином (суспільством), судово-правових інститутах та відобразитись в першу чергу у правовій свідомості.
Суспільство на даний час трансформується з моносоціального утворення (суспільства, що складається з людей з усереднено-рівними «можливостями», а отже, об’єктивно єдиними інтересами і прагненнями) у полісоціальний, багаторівневий і глибоко диференційований організм, що складається з численних автономних комплексних соціальних систем і субсистем зі своїми інтересами, зразками субкультури, в тому числі правової. У зв’язку з цими перетвореннями правосвідомість наповнюється новим змістом (змінюється її образ, юридичний алгоритм), складаються нові її форми (змінюється їх перелік, функціональні параметри). 
Правосвідомість як соціально-правовий феномен проходить  різні стадії розвитку від деструктивної до цивілізованої. Сам процес формування правосвідомості тісно пов'язаний з особливостями національної правової культури, становленням інституцій громадянського суспільства, демократизацією політичного життя, активною участю громадян у правотворенні – виявленні потреби у правовому регулюванні суспільних відносин, формуванні соціальних очікувань щодо його спрямованості та змісту, обговоренні проектів законів та інших нормативно-правових актів, а також у реалізації та оцінці ефективності законодавства. Зазначена теза є надзвичайно актуальною для України на даному етапі побудови громадянського суспільства в Україні. 
Дослідження проблематики формування правосвідомості особистості здатне забезпечити наукове підґрунтя формування системи права і системи законодавства держави, що відповідає об’єктивним потребам сучасного розвитку та трансформації суспільства. Правосвідома особистість буде активно впливати на оновлення законодавчої бази, змістом якої є вироблення правових норм, що ґрунтуються на принципах гуманізму, справедливості, всебічного захисту прав та свобод людини і громадянина. 
Таким чином можна стверджувати, що сучасний процес формування правосвідомості не може не відображати змін, які торкнулися самої структури суспільства, системних взаємозв’язків між різними соціальними елементами. Сучасне праворозуміння має включати в себе досвід тлумачення природи права, що відповідає даному етапу розвитку юриспруденції, та водночас вбирає у себе попередній досвід, однак намагається, не допускаючи минулих прорахунків і упущень, вивести образ права на новий рівень розуміння, запропонувати його актуальне тлумачення.
Перехідний (трансформаційний) етап державно-правового розвитку, побудова громадянського суспільства з одного боку, вимагає від публічно-владних інституцій оновлення національної законодавчої бази, а з іншого – активізації наукових досліджень проблем формування права, правосвідомості, правотворчості та інституту реалізації права. 
Розуміння, осмислення процесу формування правосвідомості на даному етапі суспільного розвитку дозволить виробити ефективні шляхи удосконалення системи нормативно-правових актів України, сформувати комплекс оптимальних «моделей суспільного розвитку та втілити їх у життєдіяльність суспільства, держави й кожної особистості.

Список використаних джерел:
1. Рабінович П.М. Громадянське суспільство і правова держава (загальнотеоретичні міркування). Українське право. 1996. №3. С. 22—34.
2. Колодій А. Предметне поле політичної науки в сучасний період. В кн.: Політична наука в Україні. 1991-2016: у 2 т. Київ: Парлам. вид-во, 2016. Т.1. С. 44—91. 

 

Add comment


Security code
Refresh


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2019
May
MoTuWeThFrSaSu
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція