... Мудрий все робить з обачністю (Латинське прислів'я) ...

Головне меню

Міжнародна науково-практична конференція 30.05.19 - СЕКЦІЯ №3
Житлово-комунальні послуги – це, насамперед, складна сфера, яка функціонує  на місцевому та національному рівні. Підставою для розкриття цієї теми слугує  Закон України «Про житлово-комунальні послуги», який був введений в дію з 1-го травня 2019 року [1]. Він  встановлює порядок укладення індивідуального і колективного договору про надання комунальних послуг, визначає право споживачів на складання претензій, якщо житлові або комунальні послуги були виконані неналежним чином, а також визначена відповідальність виконавця за ненадання послуги,  або її виконання не в повному обсязі, або з неналежною якістю. На основі цього постає цілий ряд питань: Які є моделі договірних відносин на комунальні послуги? Хто має право на пільги на оплату комунальних послуг? Як нововведення нового Закону України «Про житлово-комунальні послуги» захистять права українців? та ін. 
Починаючи розглядати перше питання, ми маємо зосередити увагу на тому, що  закон передбачає три моделі відносин безпосередньо між власниками і монополістами: індивідуальні, колективні, а в разі створення ОСББ – договір з колективним споживачем. Таким чином, індивідуальний договір може укладатися між виконавцем комунальних послуг та споживачем. Для газу та електроенергії використовується тільки цей тип договорів. Що стосується колективного договору, то це достатньо нова форма, і його суть полягає у тому, що власники квартир звертаються для представлення своїх інтересів або управителю, або іншій особі  - тобто  одному із власників квартири. Договір з колективним споживачем знаходить своє місце у будинках, в яких створено ОСББ (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку). У таких випадках власники квартир платять об’єднанню, яке потім розраховується с монополістами. Ці договори укладаються з приводу холодного і гарячого водопостачання, водовідведення та опалення [3]. 
Але виникають такі ситуації, що будинок не обрав жодну із визначених законом моделей договірних відносин. В таких випадках, власники квартир та виконавці комунальних послуг повинні укласти індивідуальні договори. Варто зазначити, що істотними умовами для укладення будь-якого виду із вищезазначених вище договорів є:  перелік послуг; вимоги до якості послуг; права та обов'язки сторін; відповідальність сторін за порушення договору; ціна послуги; порядок оплати послуги; порядок і умови внесення змін до договору, в тому числі за ціною послуги; термін дії договору, порядок і умови продовження його дії і розірвання.
Щодо пропозицій укладення договору про надання комунальних послуг або внесення змін до нього може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений відповідно до типового договору.
Що стосується відповідальності, то у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги, споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Але штрафні санкції передбачені як для споживачів, так і для компаній, що надають комунальні послуги. Тобто, у тому випадку, коли виникнуть проблеми із неналежним наданням послуг або із затримкою ремонтних робіт, виплата штрафу здійснюватиметься на користь споживачів на підставі укладених договорів про надання житлово-комунальних послуг[2].
При укладанні індивідуальних договорів важливим моментом є розподіл відповідальності за внутрішньобудинкові мережі. Тепер їх можуть обслуговувати компанії, які надають послуги з електро-, тепло та водопостачання. за відповідну плату. Це буде вказано у договорі та відображено окремою позицією у платіжці. До речі, у платіжці за централізоване опалення, гаряче та холодне водопостачання з'явиться новий рядок – плата за абонентське обслуговування.. Плата за абонентське обслуговування – це, фактично, платіж на утримання абонентської служби виконавця комунальних послуг, який раніше сидів у тарифі на послугу, а тепер виведений як окрема плата. Якщо виконавець не працює зі споживачем напряму – значить, споживач і не платитиме йому на утримання абонслужби.
Пільги та субсидії для відшкодування витрат з оплати послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій надаються до дати набрання чинності договорами про надання послуг з управління багатоквартирним будинком та надаються споживачам комунальних послуг та власникам (співвласникам) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання у відповідній будівлі, які сплачують внески за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку. Для отримання пільг та субсидій, споживач, який має право на встановлені законодавством пільги з оплати спожитих послуг, повідомляє у письмовій заяві підприємство або організацію про своє право на пільгу з посиланням на відповідний законодавчий акт. 
Для визначення права на отримання пільг з оплати за житлово-комунальні послуги, громадянин повинен подати декларацію про доходи сім'ї пільговика, а також довідки про доходи свої і членів сім'ї (крім довідок про розмір пенсії та соціальної допомоги) за шість місяців, що передують місяцю звернення, або документи, що підтверджують відсутність доходів за такий період.  Для непрацюючих пільговиків, які отримують тільки пенсію і соціальну допомогу, право на отримання пільги розраховується автоматично згідно з інформацією, отриманою від територіальних органів Пенсійного фонду України за результатами обміну електронними базами даних [2].
Строк укладення договору про надання житловокомунальних послуг  – 1 рік. Але він може автоматично продовжуватися, якщо співвласників будинку згодні з усіма умовами. Якщо управитель не виконує  покладені на нього обов’язки, то співвласники мають право достроково розірвати  договір про надання послуг з управління. Якщо ж управителя було обрано на конкурсі органом місцевого самоврядування, співвласники можуть відмовитись від його послуг та самостійно обрати собі іншого управителя,  але попередивши про це попереднього управителя за 2 місяці. 
Як висновок, на основі вищевикладеного, можна сказати, що прийняття нового Закону України «Про житлово-комунальні послуги» спрямований на вирішення багатьох питань, які не були врегульовані раніше. Те, чого так довго уникали українці, їх таки спіткає з новим законом про ЖКП: доведеться дбати про стан свого будинку. Бо тепер труби, дахи, горища, підвали – клопіт самих мешканців. Це остаточно закріплює новий закон. Вчіться керувати самі або шукайте надійного управителя!

Список використаних джерел:
1. Про житлово-комунальні послуги: Закон України № 2189-VIII від 09 листопада 2017 р. Голос України від 09.12.2017 № 231. 
2. Правові аспекти та правила надання комунальних послуг, пільг, пені та заборгованості згідно з новим законом про житлово-комунальні послуги в Україні. URL: https://ua.prostopravo.com.ua/prava_spozhivachiv/statti/scho_peredbachae_noviy_zakon_pro_ zhitlovo_komunalni_poslugi_
3. Все, що необхідно знати про новий Закон «Про житлово-комунальні послуги». Інформаційний портал «Житло». URL: https://zhytlo.in.ua/ua/napryamok/zhkp/vse-shho-neobhidno-znati-pro-novij-zakon-pro-zhitlovo-komunalni-poslugi.html 
 
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2019
Серпень
ПнВтСрЧтПтСбНД
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція