... Мудрий все робить з обачністю (Латинське прислів'я) ...

Головне меню

Міжнародна науково-практична конференція 30.05.19 - СЕКЦІЯ №2
Актуальною проблемою сьогодення у контексті дотримання Закону України «Про запобігання корупції» залишається недотримання вимог, щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, а саме неповідомлення особою про наявність у неї наявного конфлікту інтересів та вчинення дій або прийняття рішень в умовах такого конфлікту. 
Відповідно п. 2 ст. 84 Конституції України Верховна Рада України є органом державної влади, діяльність якого передусім спрямовано на забезпечення народного представництва та виявлення державної волі прийняттям законів шляхом голосування народних депутатів України. 
Голосування у Верховній раді України, в контексті ч. 2 ст. 84 Конституції України - це дія, якою на пленарному засіданні завершується обговорення проектів законів, постанов та інших актів, у результаті якої приймається рішення Верховною Радою України. Голосування на засіданнях Верховної Ради України здійснюється народним депутатом України особисто, про що свідчить ч. 3 ст. 84 Конституції України [1].
Ч. 2 ст. 37 Регламенту Верховної Ради України передбачає види та способи голосування парламентарів під час пленарних засідань Верховної Ради України. Законодавець чітко визначив, що під видом голосування слід розуміти зовнішню форму вираження волі народного депутата під час ухвалення рішень, а під способом, конкретний засіб втілення того чи іншого виду голосування парламентарів [2]. 
Відповідно до Рішення Конституційного Суду від 7 липня 1998 року № 11-рп/98, особисте голосування народного депутата України на засіданнях Верховної Ради України означає його безпосереднє волевиявлення незалежно від способу голосування [3]. 
Народний депутат України відповідно до Конституції України та законів України є правомочним членом колегіального органу законодавчої влади, який на законних підставах має право ухвального голосу з питань, які виносяться на обговорення до Верховної Ради України, і стосовно, яких він виносить рішення, шляхом голосування. Таким чином, усі рішення парламенту приймаються шляхом голосування, яке має в свою чергу, особистий (персональний) характер і регулюється нормами Конституції України, Регламенту Верховної ради України та законами України.
Відповідно до ч. 6 ст. 37 народний депутат бере участь у голосуванні з питань, щодо яких у нього наявний конфлікт інтересів, за умови публічного оголошення про це під час пленарного засідання Верховної Ради, на якому розглядається відповідне питання. 
Ч. 1 ст. 35 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що деякі особливості врегулювання конфлікту інтересів, що виникають у діяльності певних категорій осіб та органів, можуть встановлюватися відповідними законами України, які регулюють статус та засади організації вказаних органів. Законодавець в пункті б) частині першій статті 3 чітко встановив суб’єктів на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», а саме: народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови [4].
Конфлікт інтересів народних депутатів України визначено низкою нормативних актів: законом України «Про запобігання корупції», Кодексом України про адміністративні правопорушення, а також Законом України «Про регламент Верховної Ради України», як законом який регулює порядок роботи Верховної Ради України, її органів та посадових осіб, засади формування, організації діяльності та припинення діяльності депутатських фракцій, комітетів, комісій.
Слід звернути увагу, що на відміну від Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» в якому надавалось загальне визначення конфлікту інтересів, і який втратив чинність на підставі Закону №1700-VII від 14.10.2014 року «Про запобігання корупції», чинний Закон виділив два види: реальний конфлікт інтересів та потенційний конфлікт інтересів. 
Відтак, відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», потенційний конфлікт інтересів – наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення дій під час виконання зазначених повноважень; реальний конфлікт інтересів – суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень [4].
До обов’язку особи, яка має наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів з питань, які розглядаються: 1) у найкоротший термін письмово проінформувати визначений законом орган про наявний конфлікт інтересів; 2) заявити самовідвід щодо участі у розгляді відповідного питання.
Закон України «Про запобігання корупції» у ч. 2 ст. 35 окремо деталізує порядок дій у випадку наявності реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії, тощо):
1) така особа не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом;
2) про наявність конфлікту інтересів у такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу чи учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається; 
3) заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу;
4) у разі якщо неучасть особи призведе до втрати правомочності колегіального органу, участь такої особи у прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем, про що відповідний колегіальний орган приймає рішення [4]. 
Ч. 6 ст. 37 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України», надає можливість парламентарю, який має конфлікт інтересів з питань які виносяться на обговорення Верховною Радою України, брати участь у пленарних засіданнях Верховної ради України та приймати рішення, шляхом голосування, за умови публічного оголошення про це під час пленарного засіданні.
Відтак, дія або бездіяльність народного депутата Верховної Ради України, яка призводить до приховування інформації, щодо конфлікту інтересів з питань, які виносяться на обговорення до Верховної Ради України, і стосовно, яких він виносить рішення, шляхом голосування, тягне за собою притягнення його до відповідальності відповідно до чинного законодавства України.
Список використаних джерел:

Список використаних джерел:
1. Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. Відомості Верховної Ради України. 1996, № 30, Ст. 141 
2. Про Регламент Верховної Ради України: Закон України від 10 лютого 2010 р. №1861. Відомості Верховної Ради України. 2010. № 14. Ст. 412.
3. Рішення Конституційного Суду України № 11-рп/98 від 7 липня 1998 року. Офіційний вісник України. 1998. № 27. Ст. 139.
4. Про запобігання корупції: Закон України від 14 жовтня 2014 р. № 1700. Відомості Верховної Ради України. 2014. № 49. Ст. 2056. 
 
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2019
Липень
ПнВтСрЧтПтСбНД
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція